Ні "индика", ні "гиндика" у новому українському правописі немає — мовознавиця

Ні "индика", ні "гиндика" у новому українському правописі немає — мовознавиця

Світлана Єрмоленко, докторка філологічних наук, професорка і одна з розробниць нового правопису розповіла в ефірі Українського радіо, про його особливості та повідомила, що у нормах нового правопису немає форми "индик", який викликав багато критики та жартів у мережі.

 

Ведучі:

Дмитро Бєлобров

Вікторія Єрмолаєва

 

Світлана Єрмоленко розповідає, що наразі достеменно невідомо, скільки було особливостей у харківського правопису, який взяли за основу розробники нових норм, втім, він базувався на діалектах та нормах, які широко вживалися сто років тому.

"Закінчення родового відмінка іменників жіночого роду, які закінчуються на -ть після приголосного: радість, можливість, любовк, кров, сіль — закінчення -и. Була така особливість української мови в діалектах, що було "вість — вісти", "сіль — соли", і воно в багатьох зберігається. Зараз уже і в багатьох діалектах цього нема, але лексикалізувалося наприклад в слові "безвісти". Ця особливість зберігалась у правописі, тому воно було.

Обговорення норми про вживання и- на початку слів мовознавиця називає "великими баталіями".

"У нас були дискусії. Мені сказали мої колеги, щоб я звернулася до журналістів: я не знаю, чим ви керуєтеся, коли ви дивитеся варіант цієї міністерської версії нової редакції. Насправді, уже в останній, тій, яка затверджена кабміном — там немає на початку слова "инший", "иноді", "индик". Цього немає, а журналісти це озвучують!".

Пані Світлана пояснює, що у затвердженій версії після дискусій, після голосування національної комісії літеру и на початку слів перед приголосними прибрали.

"Є тільки два слова там: ирій — ірій — вирій, і розрізнення Ірод — Ирод. Ні "индика", ні "гиндика" немає", — переконує мовознавиця.

Фемінітиви гостя студії називає справою не правопису, а словотворення, адже немає чітких правил, як утворюються ті чи інші слова, які позначають ролі, професії та статуси жінок. Їх, на думку Світлани Єрмоленко, в Україні вирішили запровадити через необхідність дотримання гендерного принципу, який передбачений низкою міжнародних документів.

"Українській мові були притаманні фемінітиви, але вони у нас не виконували такої суспільної функції".

22 травня Кабмін затвердив розроблений МОН проект нового правопису української мови. експерти, як над ним працювали, кажуть, що правопис розробили на фундаменті української традиції. Головна його особливість — наявність варіативності в різних випадках вживання нових ітер. Окрім того, проект пропонує нові правила написання слів, які узвичаїлись в українській мові. Правописна комісія повернула до життя низку особливостей Харківського правопису, який затвердили у 1928 році.

Сухайте більше про правописні нововведення у програмі в запису.

Фото: Agromega