Ілля Гладштейн розповів, що документальна стрічка "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" добре сприймається публікою, адже він близький та зрозумілий українцям.
"Це документальний фільм, як ми його визначаємо, "комунальна трагікомедія" про працівників комунального підприємства Івано-Франківськтеплокомуненерго. Це слюсарі, комірники, інженери, які працюють, щоб запустити у наші батареї тепло. Фільм про те, що з ними відбувається у різний час сезону. Окрім їхньої праці, вони ходять у профспілковий, корпоративний хор по середах, репетирують, і, як я розумію, для них це своєрідна групова психотерапія", – зазначає продюсер.
Ця "групова психотерапія" допомагає працівникам комунального підприємства впоратися зі стресом та жити усупереч усім складнощам, переконаний він.
"Адже їхнє життя непросте, зарплати невисокі, їм доводиться спілкуватися зі споживачами тепла, і зрозуміло, що коли батареї холодні, вони перші, кого у цьому звинувачують. Усі вони обслуговують інфраструктуру, яку було побудовано 60 років тому, і вони можуть залатати дірку, але кардинально її змінити можна тільки повністю перебудувавши систему", – пояснює Ілля Гладштейн.
Під час роботи над фільмом виникла ідея записати гімн для Івано-Франківськтеплокомуненерго та вставити його у фільм, адже зазвичай хор виконував народні пісні. Втім, до фільму пісня так і не потрапила.
"Надія подзвонила своєму другу, композитору з Івано-Франківська Роману Григор’єву, і попросила написати гімн. Спершу вона написала Жадану і Андруховичу, вони відмовилися, тоді вона написала текст сама, надіслала Григор’єву, який написав музику. Керівникам хору це не сподобалося, можливо, для них це було надто авангардно. Їх це дуже образило, і ми вирішили не наполягати", – розповів продюсер.
Зрештою хор Івано-Франківськтеплокомуненерго усе-таки виконав свій гімн.
"Лише після того, як фільм вийшов, відбулася міжнародна прем’єра в Швейцарії, був успіх, ми вже напряму з хором поставили цей перфоманс у котельні, де люди співали у своїх робах. Спершу вони хотіли вдягти свої вишиванки, але ми пояснили їм концепцію, що це має бути така індустріальна опера. У нас є всі записи, невдовзі ми видамо відео в гарній якості", – анонсував Ілля Гладштейн.
Він зазначив, що часто глядачі плутають і називають героїв акторами, хоча у фільмі немає жодної поставленої сцени.
"Це все справжні сцени, справжні ситуації. Просто воно виглядає як справжнє кіно, – зазначає продюсер. – Ми ловили емоції, "документальне золото". Деякі сцени просто неможливо було поставити, навіть якби це були найгеніальніші режисери та найкрутіші актори. Це було саме життя. Люди самі по собі дуже артистичні, і суть документального кіно в тому, щоб знайти цю артистичність у реальних людях. Я думаю, що перший місяць їм було некомфортно. Але ми знімали фільм два роки. За два роки люди звикають".
Прокат фільму в Україні стартував минулого тижня.
Прем'єра фільму за участі героїв та авторів стрічки, фото - facebook.com/pg/iftkemovie
