Як формується тариф на газ та опалення
Тариф на послуги централізованого опалення встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг. Для кожного теплокомуненерго тарифи різні. Тариф на тепло може ще й відрізнятись від того, чи є лічильник на будинку чи це окремий лічильник на квартиру. Якщо в споживача встановлений або загальнобудинковий, або індивідуальний лічильник, то тариф розраховується за використані гігакалорії. Якщо ж лічильника немає ані на квартирі, ані на будинку, споживачі платять за гігакалорії з розрахунку на кількість квадратних метрів. Ця теза є дуже важливою для розуміння, бо дуже часто політики повторювали, що тарифи на тепло зросли у 5–10 разів. Але тарифи насправді зростали різними темпами для різних теплокомуненерго. Наприклад, для тих у кого лічильники не встановлені, ціни за останні п'ять років зростали від понад 1,5 до 6 разів.
З тарифами на газ ситуація інша. Ціни на газ для населення встановлює уряд, а не як дехто може вважати, президент, "Нафтогаз" чи Нацкомісія із комунальних послуг. Тариф формується таким чином: є закупівельна ціна газу в "Нафтогазі", до неї накладаються витрати за транспортування газу через трубопроводи по території України, далі йде націнка за розподіл газу із загального газопроводу до вашого будинку, націнка постачальника газу за те, що газ поставлено до вашої квартири, і, нарешті, податок на додану вартість.
До 2015 року тарифи на газ були досить низькими й, навіть, не дотягували до ринкових. Збитки "Нафтогазу" покривались із державного бюджету. Тому 2015 року уряд збільшив тариф на газ. До трохи більше ніж 7 гривень. Далі тариф на газ дещо знижувався. У листопаді 2018 року було ще одне підняття ціни до 8,5 за кубічний метр. У квітні 2019 року уряд почав дещо зменшувати ціни на газ. На прохання "Нафтогазу" уряд змінив спосіб розрахунку ціни газу. І тепер "Нафтогаз" може знижувати ціну на блакитне паливо щойно вона зменшиться на світових ринках. Тож і тариф на газ тепер встановлюється не однаковий на всю Україну, він теж різний у кожній області і кожного постачальника.
Хто має право отримувати субсидії та як працює цей механізм
Право отримувати житлові субсидії мають сім'ї, у яких плата за житлово-комунальні послуги більше визначеного для них обов'язкового платежу. Його окремо розраховують, виходячи із розмірів доходу сім'ї. Власне, розмір субсидій у результаті розрахунків — це буде різниця між вартістю комунальних послуг у межах встановлених нормативів та обсягом визначеного обов'язкового платежу. Однак субсидію можуть отримати не всі, є деякі винятки. Згідно з останніми змінами, якщо сім'я живе у квартирі площею понад 120 квадратних метрів або в будинку площею понад 200 квадратних метрів, якщо хтось із сім'ї за останні 12 місяців здійснив одноразову покупку на суму більше 50 000 гривень, якщо є автомобіль, з дати випуску якого пройшло менше 5 років або якщо у родині є хтось працездатного віку, хто не працює, не навчається й не перебуває на обліку як безробітний, чи є заборгованість за комуналку (понад 2 місяці на суму більше 340 гривень), то зазвичай субсидію не можуть призначити.
Тим не менш у деяких з цих випадків субсидія може бути призначена. Вирішити це може комісія, виходячи із конкретних обставин родини. Щоб розглянути взагалі можливість отримання субсидій, варто звернутись у районне управління праці та соціального захисту населення. Субсидія призначається окремо на опалювальний та неопалювальний сезон від дати звернення.
Читита також: Бідні отримають, а малозабезпечені її втратять — експерт про субсидії за новими правилами
Якщо ви субсидію вже отримуєте, то дуже важливо повідомляти органи соцпраці про те, що у вас змінюється склад зареєстрованих у квартирі, якщо ви змінили постачальника комунальної послуги або у вас зміни в самих послугах (наприклад, ви відмовились від газу чи від гарячої води), якщо здійснили одноразову покупку на суму понад 50 000 гривень. Також з останніх нововведень не можна не згадати, що віднедавна субсидію можна отримувати не лише зі знижкою на комунальні послуги, а й живими грошима. Йдеться про монетизацію субсидій. Її розпочав уряд і вона має стимулювати споживачів ощадливіше витрачати ресурси. Гроші, отримані за невикористані комунальні послуги, будуть інвестуватись у енергоефективність будинків.
Чи можна було взагалі не підвищувати вартість газу
Ні. Не можна було. До 2015 року, коли ціни на газ були досить низькими, різницю вартості все одно доводилось платити нам із вами. Це компенсувалось із бюджету за рахунок грошей платників податків. Тож нинішня система субсидій дозволяє доплачувати тільки за тих, хто дійсно не може платити за комунальні послуги. До того ж, через відсутність ринку газу, через те, що газу власного видобутку недостатньо для забезпечення потреб населення, нам доводиться імпортувати газ. Відповідно до зобов'язань уряду перед МВФ ціни на газ мають відповідати цінам імпортного паритету.
Хто фахово пише про тарифи на комунальні послуги та субсидії
Це Олексій Хабатюк із "Нафтогазу", директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк, а також експерти DiXi Group Роман Ніцович та Олена Павленко. Усе про субсидії розписано в постанові Кабінету Міністрів № 848, а також №409, або простіше доступною мовою написано на сайті Міністерства соціальної політики в розділі "субсидії". Витрати на субсидії з державного бюджету вказані в Законі України "Про державний бюджет". На сайті Державної служби статистики можна знайти дані про кількість субсидіантів, стан заборгованості населення. Тарифи на газ є на сайті "Нафтогазу", а динаміка тарифів на тепло в розрізі за регіонами на сайті Національної комісії з регулювання комунальних послуг. І зобов’язання україни щодо підвищення цін на газ прописано в меморандумі із МВФ.
Джерело: pixabay
