Святослав Балюк  зауважив, що на ґрунтових картах України є до тисячі ґрунтових видів.

"Більше 60% ґрунтів України — це ґрунти чорноземного типу. З цих чорноземів ми отримуємо більше 70% продовольства. Ще одна особливість — це деградація ґрунтів, тиха криза планети, коли під час земельної реформи ґрунти деградують у прискорених масштабах. Ми виокремлюємо 16 видів деградації. Насамперед, це зниження вмісту гумусу, поживних елементів, потовщення, забруднення, ерозійні процеси тощо. Якщо говорити про потенціал наших ґрунтів, то це не 60-70 мільйонів тон, а 80-90 мільйонів тон", — сказав він.

Академік зауважив, що основним джерелом свідчень про ґрунти є матеріали широкомасштабного ґрунтового дослідження 1957-1961 років з подальшим незначним коригуванням, але ці дані є застарілими.

"На сьогодні ці матеріали є застарілими і відповідають реальності на 30-50%. Тому ми порушуємо питання про проведення повторного масштабного дослідження. Оскільки об’єктом ринкових відносин є земельна ділянка, на якій може бути декілька видів ґрунтів, кожен з яких має власну якість та показники. Друге джерело — це агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення. Проведено вже 10 турів кожні 5 років. Проте є недоліки: невідповідність площ дослідження по турах і важко співставити ці свідчення", — прокоментував експерт.

Святослав Балюк наголосив, що в Україні потрібно створити організацію єдиної системи моніторингу ґрунтів та створення інформаційної системи.

"Агрохімічна паспортизація не може бути віднесена до моніторингу. У всьому світі моніторинг — це точка, прив’язана до системи географічних координат. По-третє, ми ініціюємо створення грантового інформаційного центру, аби кожен міг отримати дані про ґрунти земельної ділянки", — сказав він.

Уповноважений Президента України із земельних питань Роман Лещенко зауважив, що проблема аналізу ґрунтів на сьогодні вийшла на якісно новий технологічний рівень.

"Супутникова навігація дає можливість зробити аналіз карти ґрунтів по різних її підвидах, тобто сучасна технологія сканування з урахуванням індексу NDVI(Нормалізований диференційний вегетаційний індекс) по вегетації рослин та інших параметрах вже показує ту чи іншу міру деградації ґрунтів. Якщо ми співпрацюємо з NASA, вони нам можуть допомогти надати аналіз по вирощуванню всіх сільськогосподарських культур за останні 20 років. І ми легко зможемо побачити, в якій зоні ми вирощували соняшник, яку ми робили сівозміну і як ми вбивали ґрунти", — сказав він.

Читайте також — Три стимули від земельної реформи. Версії заступника міністра розвитку економіки

Роман Лещенко погоджується, що рівень гумусу в Україні впав дуже суттєво за останні 25 років.

"Причина полягає, насамперед, не в інтенсивній технології вирощування, хоча це теж дуже вагомий фактор. І навіть не в тому, що використовують надмірну хімізацію китайських дешевих генериків на полях. Найбільша проблема у тому, що за ці роки було знижено ключову галузь нашої країни, тваринництво. І відсутність органіки на полях, відсутність системної роботи з ґрунтом призвела до цього. Тому необхідно зробити аудит. Сучасні компанії роблять цей аудит, картографію по три гектари, і можна все ще оперативно зробити", — прокоментував Лещенко.

Роман Лещенко також додав, що "земля як ціннісний критерій повинна, насамперед, виходити не з параметрів площі, а з якісних характеристик тої чи іншої ділянки".

На цю тему — Заборона іноземцям мати у власності землю не відповідає сучасним реаліям — Віктор Кобилянський

Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року. Нині у парламенті зареєстровані кілька законопроєктів щодо продажу землі.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.

Фото — pexels.com