"Більшість представників національних суспільств занепокоєні тим, що на сьогоднішній день не відомо, яке саме міністерство буде опікуватися питаннями національних меншин. Ми поки що не знаємо чи буде створений окремий орган, який відповідатиме за етнополітику, питання національних меншин, релігій", — зауважила Зола Кондур.
Ромська правозахисниця зазначила, що "раніше цим питаннями опікувалося Міністерство культури, де був спеціальний департамент, який очолював і досі очолює Андрій Юраш. А вже з нового року ці повноваження мають бути або в мандаті нового об’єднаного Міністерства культури, інформаційної політики, молоді і спорту, або це буде окремий орган, який займатиметься саме питаннями національний меншин".
Кондур також прокоментувала з чим може бути пов’язаний напад на ромську активістку Анжеліку Бєлову.
"Коли ми отримали інформацію про цей напад, то перше, що прийшло нам на думку, це напад на ґрунті ненависті. Тому що до того, 8 вересня, був скоєний підпал салону краси, який відкрила саме ромська жінка у Запоріжжі. І Анжеліка, і організація "Лачо Дром" займалися цією справою. Тому і прийшло на думку, що ці дві події пов’язані. Але ми не можемо стверджувати, що цей напад був на ґрунті ненависті, оскільки слідство триває і навіть сама Анжеліка не стверджує, що це був саме такий напад", — сказала вона.
Посланниця толерантності ПРООН в Україні дала оцінку роботі правоохоронних органів, які займаються розслідуванням нападів на ромів.
"Досі ми не маємо жодного вироку по будь-якому з тих нападів, які відбулися у минулому році. Їх було близько дванадцяти, хоча публічно у ЗМІ говорять про вісім. Рішень суду немає навіть у справах про вбивство у Львові ромського чоловіка, вбивство ромської жінки у Закарпатській області, напади у Києві на Лисій горі. Це змушує думати і ставити запитання, наскільки ефективно ведеться розслідування, наскільки слідчі органи готові кваліфікувати справи за мотивами ненависті. Мені здається, що це найбільша проблема. В Україні не готові розглядати саме справи на ґрунті ненависті. Це спричинено тим, що вони погіршують статистику. Минулого року Україна понизилася в рейтингу саме через напади на ромські поселення та вбивства ромів. І досі міжнародні організації моніторять ці справи і надсилають запити українському уряду аби знати, як вони розкриваються", — підкреслила Зола Кондур.
Адвокатка, членкиня правління правозахисного Ромського центру Юлія Лісова наголосила, що "дискримінація ромів за національної ознакою існує у різних галузях: від побутового рівня до вчинення кримінальних правопорушень стосовно ромів саме за ознакою національності. Захищати ромів у судах досить не легко, про це свідчить наш досвід у справі виселення ромів з Лощинівки Одеської області. Погроми відбулися три роки тому, і нами було ініційовано три кримінальні провадження, які досі розслідуються і досі немає жодного підозрюваного, незважаючи на те, що відеозаписи з винуватцями присутні у слідчих органах, є свідчення свідків, але чомусь держава не поспішає притягувати до відповідальності за такі злочини".
У свою чергу, речниця Amnesty International Ukraine Марія Гур’єра пояснила, чому зростає кількість злочинів щодо ромів.
"Наша організація справді фіксує кількість злочинів на ґрунті ненависті. Рівень нападів пов'язаний з дискримінацією зростає і залишається достатньо високим. Це, насамперед, пов’язано з безкарністю, яка панує в країні в цілому. Є достатньо обмежена кількість радикальних угруповань, проте достатньо агресивних і таких, що мають бажання застосовувати фізичну силу, бажання нападати і на мирні зібрання, на активістів, на ромів і їх родини, і вони це регулярно здійснюють. І фактично в 99% випадків не несуть жодного покарання за це. До суду дійшло один-два випадки з десятків, якщо не сотень, подібних нападів", — прокоментувала Гур’єра.
Зазначимо, 24 жовтня у Запоріжжі невідомий чоловік напав з ножем на ромську активістку, керівницю громадської організації "Запорізький ромський центр "Лачо Дром" Анжеліку Бєлову. Нині її прооперували. Потерпіла перебуває у лікарні.
На фото — Зола Кондур
