Скасування мораторію на продаж, відкриття ринку: які ризики для власників української землі

Скасування мораторію на продаж, відкриття ринку: які ризики для власників української землі

Ризики та доцільність завершення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення обговорювали в прямому ефірі Українського радіо суддя Конституційного Суду у відставці Віктор Шишкін та Еліна Юрченко, експертка з аграрних питань Українського клубу аграрного бізнесу.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Зняття мораторію на продаж землі з 1 січня 2020 року загрожує масштабною приватизацією українських земель, адже ринок землі можуть відкрити лише з 1 жовтня.

"У цей період (з 1 січня по 1 жовтня 2020 року — ред.) — мораторію нема. Можливості "прихватизувати" землю перешкод нема. Чи не здається вам, що за 8 місяців від української землі нічого не залишиться поки відкриють нібито регульований ринок в жовтні. Тут елементарна профанація, спекуляція — для того, щоб дограбувати те, що недограбовано", — говорить суддя Конституційного суду України у відставці Віктор Шишкін.

 

Він також ставить під сумнів те, що розпаювання земель сільськогосподарського призначення потягнуло за собою право власності. 

"У нас ще були радгоспи, а це не колгоспи, а отже по-іншому була земля державного фонду і вона залишається. І фактично сьогодні стоїть питання не лише щодо розпаювання сільгоспземель, а й "інших", і в цьому є небезпека", — говорить експерт.

Експертка з аграрних питань Українського клубу аграрного бізнесу Еліна Юрченко навпаки вважає, що потрібно скасувати мораторій та дати право громадянам вільно розпоряджатися землею на свій розсуд. 

"Учасники референдуму, навіть якщо він буде всеукраїнським, не можуть вирішувати долю земельних ділянок за власників", — говорить вона. 

Щодо ризиків розкрадання земель до запуску ринку землі, Еліна Юрченко пояснює:
"В пункті 15 перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що заборона на відчуження земель діє до 1 січня 2020 року та схвалення закону про обіг земель. Тобто ринок землі у нас не запрацює з 1 січня 2020 року, він відкривається 1 жовтня, коли вступає в силу закон "Про обіг земель". Тобто в цей період ще не можна буде укладати угод щодо земель сільськогосподарського призначення. Навіть якщо хтось наважиться на це, вони будуть недійсними", — говорить експертка. 

Віктор Шишкін наголошує, що мораторій накладався не для заборони ринку землю, він мав на меті урегулювати земельні відносини, однак жодна влада їх так і не врегулювала.

"Ніхто не хотів за весь цей період серйозно підійти до проблеми земельних відносин, і головне, щоб це базувалося на Конституції", — зауважує Віктор Шишкін.

Він зазначає, що право власності на землю особливе тим, що земля є національним багатством, а щодо продажу національної спадщини існує низка обмежень, її зобов’язані захищати органи влади.

"У Конституції написано, що це є власністю українського народу, це національне багатство. У всіх видів власності є різний правовий статус, і порівнювати квартиру з таким національним багатством України як земля, в жодному разі не можна", — говорить Віктор Шишкін.

Він додає, що питання потребує суттєвого врегулювання на законодавчому рівні, і цей аспект — досі під загрозою:

"Відкривається ринок землі, а комплексної розробки щодо нього немає. Все це так звані сегментарні моменти, аналіз законодавства не розроблено, земельного кодексу недостатньо, головне, що руйнуються контролюючі органи, які забезпечують родючість та збереження землі".

Читайте також: Потрібно запроваджувати обіг земель, але має бути етапність — президент Української аграрної конфедерації 

Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року.

Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував. 

фото - pixabay.com