"Комітет ICOM Ukraine існує достатньо давно, проте був маленькою організацією для вибраного кола музейників і так склалося, що після 2008 року наші колеги з Національного художнього музею України вирішили оновити організацію та забезпечити доступ до неї іншим музейним співробітникам, так як це і передбачено статутом ICOM", – розповіла Катерина Чуєва.
ICOM, як зазначила президентка, є міжнародною радою музеїв і, відповідно, український комітет є представництвом організації, який збирає українських музейників і долучає їх до всіх можливостей, які створює міжнародний ICOM: "На сьогоднішній день це найбільше фахове обєднання музейників у світі із загальною кількістю фахівців в 35 тисяч осіб. Український комітет в порівнянні поки що дуже маленький і нараховує близько 300 членів. Але ми сподіваємось, що кількість ростиме, адже нам дуже потрібно впровадження світових стандартів в будь-якій сфері діяльності держави. А ICOM є саме тією організацією, яка може допомогти їх впровадженню, зокрема, й через доступ та участь у розробці міжнародних стандартів. Також музейники як частина громадянського суспільства через свої громадські організації, якою власне є і ICOM, можуть докладати зусилля і робити проблеми охорони культурної спадщини публічними й пропонувати їх вирішення. Не забуваймо також, що музеї ведуть велику просвітницьку роботу і чим більше ми зможемо донести важливих думок про повагу до культурної спадщини, необхідність її захищати та досліджувати до нашої аудиторії, тим буде краще".
"Ще одна форма захисту, над якою ми зараз працюємо – це створення українського "Комітету блакитного щита", який об’єднує музейників, архівістів, бібліотекарів, які зацікавлені у захисті культурної спадщини на випадок збройних конфліктів чи стихійного лиха. В Україні і перше, й друге має місце. Більше того, на відміну від людей, культурні пам’ятки себе захистити не можуть, музеї й культурні пам’ятки потребують нашого захисту", – наголосила Катерина Чуєва.
Саме тому з метою ратифікації додаткових міжнародних актів у цій сфері у Верховній Раді України відбувся брифінг за участю народної депутатки Соломії Бобровської, присвячений темі приєднання України до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року щодо захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Цей документ містить низку важливих положень, які забезпечують важелі впливу в контексті захисту української культурної спадщини в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу: "Питання ратифікації цього документ піднімалося вже давно, у 2014 році це вперше озвучував Євген Нищук і насправді Міністерство культури, наскільки нам відомо, кілька разів готувало цей пакет документів разом з Міністерством закордонних справ. Але з якоїсь причини процес далі не рухався.Тому дуже важливо, що зараз відбуваються певні кроки, адже п’ять років в країні йде війна, гарячий конфлікт, який, очевидно, не швидко закінчиться. А ми не зробити фундаментальних кроків, які допоможуть нам в подальшому вибудувати стратегію".
"Гаазька конвенція, підписана в 1954 році й ратифікована багатьма країнами, зокрема, й Україною, містила низку дуже загальних положень. А протокол, який був підписаний в 1999 році, є дуже важливою деталізацією. Крім передбаченої кримінальної відповідальності за знищення культурної спадщини, там є ще й положення про археологічні розкопки на окупованих територіях і т.д. Ці положення дозволяють "брати на олівець" все, що відбувається на окупованих територіях і потім зрозуміти, що з цим робити. Адже ми можемо подавати запити до ЮНЕСКО, використовувати скарги та інші інструменти", – підсумувала Катерина Чуєва.
ФОТО: Громадське телебачення