"Виходячи з нашого дослідження, різких змін наразі немає, результати виборів закріплені і здебільшого люди не надто суттєво поміняли свою думку після президентських та парламентських виборів. Але є очікувані тенденції стосовно падіння рівня підтримки інститутів, спершу завжди падають менш персоніфіковані інституції, тобто Верховна Рада. І власне парламент сьогодні вже в мінусовому балансі оцінок: до нього скоріше ставляться негативно, ніж позитивно. Зауважу, що ми питаємо про Верховну Раду загалом, проте люди можуть інтерпретувати і, якщо говорити про монобільшість у парламенті, то ставлення громадян зараз 50/50", – розповів Андрій Сухарина.
Як зауважив аналітик, 74 % опитаних вважають пріоритетом діяльності президента припинення вогню на Донбасі: "Це можна віднести до зовнішньополітичних кроків гаранта, які загалом більшість підтримує. Проте раніше ми проводили опитування стосовно компромісів, на які суспільство готове, аби цей мир настав, тому що мир за будь-яку ціну все-таки не опція для абсолютної більшості громадян України. І зі всім компромісів по суті не підтримується жоден з тих, які нам намагається нав’язати Росія. Тому ми всі хочемо миру, але коли мова зайде про рахунок, який за мир треба буде заплатити, питання стоятиме інакше".
"Зараз ми спостерігаємо, що відбувається так звана поляризація, коли збільшується частка людей, який політика та ініціативи президента не подобаються, але поки що вона збільшується за рахунок тих, кому або було байдуже, або які не мали чіткого ставлення. Частка прихильників поки що лишається майже однаковою. Верховну Раду ж оцінюють здебільшого негативно: більше половини респондентів кажуть, що вони або зовсім незадоволені роботою парламенту, або скоріше незадоволені. І лише трохи більше 30 % говорять, що в принципі вони задоволені тим, як працює парламент. Тенденційно, що рівень підтримки цього органу зменшується і, мабуть, буде зменшуватися й надалі. Проте, скоріше зав все, знижуватися буде й рейтинг самого Зеленського, коли певні рішення будуть прийняті та почнуть імплементуватися, – розповів Андрій Сухарина.
Він висловив припущення, що несприйняття політики Зеленського може бути й впливом інформаційної війни Росії проти України: "Проте не можна спихати на неї всі наші проблеми, якби цього не хотілось. В нас є речі, які дійсно варто робити, наприклад, запровадження ринку землі, легалізації грального бізнесу, який попри все існує і з ним треба щось робити, приватизації державних підприємств, які часто працюють неефективно. Це всі речі, які населенням не підтримуються. Але часто вони не підтримуються в тому формулюванні, в якому подаються з телебачення чи інших джерел масової інформації. Адже ми можемо запитати, чи має людина мати право продавати свою земельну ділянку, якщо вона в неї є. очевидно, що тут більшість респондентів відповідає, що так, людина повинна мати таке право, тому що це її приватна власність і вона має право нею розпоряджатися. І це нічим не відрізняється від ринку землі, це питання про одне і те ж".
Читати також: Люди не мають власної думки і підтримують те, що кажуть по телевізору – соціолог про підтримку політики Зеленського
Нагадаємо, вчора Фонд "Демократичні ініціативи" та Київський міжнародний інститут соціології оприлюднили спільне дослідження щодо того, як змінюється точка зору українців щодо політики, політиків, органів влади та президента. За останні два місяці майже вдвічі – з 13 % до 24 % - зросла кількість тих, хто негативно оцінює дії президента Володимира Зеленського. Однак відсоток громадян, які його підтримують більш-менш стабільний – 62 %.
