"Якщо характеризувати законопроект в цілому, він дуже сильно розширює сферу державного втручання у журналістську діяльність. По-перше, у законопроекті пропонується з державної ініціативи створити своєрідний орган саморегулювання журналістів, який за своєю моделлю є аналогічним до моделі самоврядування адвокатів. Тобто пропонується досить серйозне регулювання, хоча держава запускає цей процес, а далі каже, що ніби "ми усуваємось, далі вирішуйте самі". Але від участі в асоціації, яку пропонується створити законопроектом з ініціативи держави, буде залежати ваш статус як журналіста: чи ви будете звичайним журналістом, чи професійним", — зазначила Віта Володовська.
Медіаюрист наголосила, що ідея розподілення журналістів на професійних і непрофесійних створює певну дискримінацію, і це перша загроза, яка обговорюється, тому що журналісти самі повинні регулювати себе. І коли це здійснюється з боку держави, це вже є досить серйозне втручання.
"Всі журналісти, які не ввійдуть до цієї асоціації, далі можуть займатися своєю діяльністю, але на них не будуть поширюватись гарантії цього законопроекту. Соціальні — це не так страшно. Але щодо гарантій і можливості висвітлювати діяльність у зоні надзвичайних ситуації, або у зоні проведення Операції об’єднаних сил, або отримувати акредитацію на закриті заходи, які проводяться органами державної влади, то у цьому випадку звичайні журналісти будуть суттєво обмежені у допуску до таких можливостей", — пояснила вона.
За словами Володовської, інша загроза полягає у тому, що вводиться дуже серйозна відповідальність за невиконання вимог стосовно видалення певної інформації або її спростування за ініціативою нового органу, який пропонується створити.
"Скажімо, якщо ви не будете виконувати певні вимоги, зокрема, не будете добровільно видаляти певну інформацію, яку Уповноважений буде вважати дезінформацією, на вас може бути накладено штраф — 9,5 мільйонів гривень", — зауважує юрист.
Володовська також зазначила, що "якщо до вас звертається Уповноважений з вимогою спростувати інформацію і ви цього не робите, Уповноважений йде в суд, і в суді доводить, що це є дезінформацією. У такому випадку ви маєте сплатити 9,5 мільйонів гривень. Якщо ця процедура повторюється ще два рази, на третій раз вже є підстава для застосування до вас кримінальної відповідальності. З кримінальною відповідальністю є певні запобіжники, змінюється й визначення дезінформації, обов’язковим є доведення умислу, що теж є досить сумнівним з точки зору, як це на практиці будуть розслідувати і доводити".
На думку юриста, третя загроза і для журналістів, і для громадян полягає у тому, що терміни сформулювано наскільки широко, що будь-яка інформація за тих чи інших умов може потрапити під категорію дезінформації.
Віта Володовська також проаналізувала, якими є ймовірні загрози для звичайних громадян, які поширюють інформацію в Інтернеті.
"Згідно цього законопроекту прості користувачі Інтернету, які поширюють інформацію онлайн, по суті, не відрізняються від журналістів. Тому що ніякої диференціації відповідальності для різних поширювачів інформації фактично немає. Якщо, наприклад, у вас відкритий профіль у Facebook, тобто ваші дописи можуть бачити будь-які користувачі цієї мережі, на вас покладаються певні обов’язки, зокрема розкривати свої ідентифікуючі дані. Якщо ви ведете блог в Інтернеті чи маєте канал на Youtube, ви обов’язково маєте публікувати прізвище, ім’я, по батькові та свою контактну інформацію, наприклад, e-mail або інший електронний засіб зв’язку. Якщо ви цього не робите, це може бути підставою для того, щоби вас заблокувати, доки ви не розкриєте таку інформацію. З одного боку, це порушує принцип анонімності, з іншого — не обмежується сфера. Це не лише суспільно-політична сфера. Навіть якщо ви ведете освітні чи культурні блоги, наприклад, платформи онлайн-навчання. Вони теж підпадають під визначення "поширювачів інформації". І вас теж зможуть змушувати публікувати спростування або відповідь Уповноваженому, і якщо ви добровільно це не робите, то штраф для вас такий самий", — сказала медіаюрист.
Фото — detector.media
