Нова ініціатива Мін’юсту: рішення суду про арешт майна будуть реалізовуватися негайно

Нова ініціатива Мін’юсту: рішення суду про арешт майна будуть реалізовуватися негайно

Міністерство юстиції розширить функції нотаріусів та державних виконавців й дозволить їм накладати арешт на майно боржника. Про це заявив начальник Центрального міжрегіонального управління Мін’юсту Кирило Міненко. Чим це може загрожувати простим українцям та як працюватиме ця система Українському радіо розповіли адвокат, кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко та шеф-редактор інформаційного агентства "Фінансовий клуб" Руслан Чорний.

0:00 0:00
10
1x

"Сьогодні ця система працює повільно: спочатку треба отримати в суді виконавчий лист, потім подати заяву до виконавця і лише потім виконавець подає відповідну постанову до органу, який накладає арешт. Це затягується на тижні і за цей час майно може бути продане, а гроші можуть бути виведені з рахунку. Тому коли запрацює нова система і державні реєстратори в Мін’юсті знову отримають право провадити реєстраційні дії, вони, отримуючи по електронній системі рішення суду, одразу будуть накладати арешт і вносити в базу обтяження. Тобто щойно суд прийняв рішення і воно набуло законної сили, арешт одразу буде реалізовано", – розповів Василь Мірошниченко.

За словами адвоката, тут не йдеться про виконання рішень на кшталт виселення: "Йдеться саме про рішення, які потребують внесення даних в базу обтяжень, зокрема, про арешт майна, коштів на рахунку, заборону на виїзд з України боржників, наприклад, тих, хто не сплатив аліменти. Це буде стосуватись лише тієї частини судових рішень, які потребують швидкого реагування щодо майна боржника або його можливості зникнути з України".

"Тепер державні виконавці зможуть арештовувати рахунки а банках: щойно до них надходить документ, вони в електронній формі зможуть вносити відповідні дані, і банк одразу припинятиме операції по рахунках боржників. Поступово всі комерційні банки будуть підключені до цієї системи", – пояснив Василь Мірошниченко.

Ця система, розповів далі адвокат Мірошниченко, діятиме однаково й у зворотній бік: "Якщо треба буде скасувати арешт, то це рішення також буде виконуватись швидко. Реєстратор в Мін’юсті вносить в реєстр судових рішень саме рішення, а в реєстр судових обтяжень – запис про те, що арешт скасовано. Це буде також швидко, тому що сьогодні для зняття арешту також потрібні тижні або місяці".

"Але наголошу, що це лише законопроєкт № 2803: в першу чергу треба внести зміни до закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", законодавство про децентралізацію повноважень, щоб повернути повноваження Мін’юсту, адже зараз він не може провадити реєстраційні дії, і "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Коли ці зміни будуть проведені через парламент, буде визначено перехідний період. Також нотаріуси отримають право реєструвати шлюб та розірвання шлюбу, коли немає дітей", – підсумував адвокат Василь Мірошниченко.

Думку про те, що дані нововведення будуть підтримані й банками попри існування "банківської таємниці", висловив шеф-редактор інформаційного агентства "Фінансовий клуб" Руслан Чорний: "Я не думаю, що зі сторони банків це буде якоюсь проблемою. Зараз питання банківської таємниці все більше відходить на другий план. Все більше інформації на запит правоохоронних органів банки відкривають. Також згідно закону «Про інформацію» коли підписуються договори з банком, кожного разу підписується й документ, що інформація про вас може бути десь збережена та передана третім особам. Це говорить про те, що питання банківської таємниці не лише в Україні, а й в усьому світі, починає зменшуватись. Це почалось ще в 2013 року, коли американські правоохоронні органи змусили швейцарську владу розкрити інформацію про американських платників податків, які тримали рахунки у Швейцарії".

"Ця інформація ніде не звучала, але колись ми отримати зі своїх джерел інформацію, що податкова заблокувала більше 60 мільйонів доларів депозитів, які тримали українці. Коли надходить строк повернення депозиту, а якщо депозит понад 150 тисяч гривень, банк має звітувати у державну службу про нього, фіскали цю суму блокують і чекають, коли людина прийде до них і скаже, звідки в нього ці кошти. Я не думаю, що це законно, але це відбувалося останні два роки", – розповів Руслан Чорний.

ФОТО: pixabay