Як змінилась кількість бідних українців в умовах кризи? Пояснює науковиця

Як змінилась кількість бідних українців в умовах кризи? Пояснює науковиця

В 2019 році соціологи налічували в Україні 14,5 млн бідних. Як змінилась ця цифра в 2020 році, враховуючи пандемію Covid-19 та тривалий карантин, скільки українці витрачають на їжу та які прогнози мають соціологи на 2021 рік Українському радіо розповіла завідувачка відділом дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України Людмила Черенько.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"На продовольчі товари та харчування поза домом українці витрачають 48,1 % своїх доходів. Це, звичайно, багато, але Україна мала свою певну специфіку. По-перше, традиційно ми споживаємо дуже багато: це можна побачити по калорійності раціону, по кілограмах продуктів харчування, які ми споживаємо. Й по-друге, в країн, які з нами приблизно в одній групі за рівнем матеріального добробуту, цей відсоток був менший, ніж в нас", – розповіла Людмила Черенько. 

Другий момент, за словами соціологині, структурний: "Коли були низькі тарифи на житлово-комунальні послуги, 50 % дійсно могли свідчити про дуже низький рівень життя. Зараз, коли тарифи суттєво зросли і частка витрат на утримання житла набагато вища, цей відсоток витрат на харчування для нас не критичний".

"Проте за останній рік ситуація дійсно погіршилась щодо рівня життя населення. Зросла чисельність бідних: ми маємо дані за перший квартал 2020 року і якщо порівняти з першим кварталом 2019 року, то стало на 2 мільйони більше бідних. Хоча в першому кварталі ще не було введено карантину", – наголосила Черенько. 

Вона зазначила, що ми маємо не лише збільшення рівня бідності, а й абсолютного числа бідних: "В 2019 році було близько 14,5 млн, а стало біля 16,5 млн бідних. Й безумовно карантин ще більш суттєво відіб’ється на показниках рівня життя населення".

"Причина, звичайно, в розшаруванні. Українська ситуація дуже дивна: в нас показники які характеризують диференціацію, низькі, на рівні розвинутих європейських країн. Це так, тому що в нас біля 90 % населення перебуває в одній зоні споживання. Відриви від найбідніших до найбагатих є, але є група, яка критично відривається від загальної сукупності. Вони не лише кількісно більше споживають, але й мають якісно інший рівень споживання. Коли ми говоримо про дорогі авто на вулицях міст-мільйонників, ми не маємо забувати, що можемо побачити їх далеко не в кожному населеному пункті. Дорогі авто та великі будинки – це дуже малий відсоток населення", – пояснила Людмила Черенько. 

Науковиця підкреслила, що фактор, який викликає найбільше пересторог – це те, що ситуація не змінюється вже багато років поспіль: "Якщо прослідкувати, то вже майже 20 років в розподілі населення нічого не змінюється. Не змінюються серйозно принципи розподілу доходів: 2008 рік мало чим відрізняється від 2019. На довгій динаміці росте добробут абсолютно всіх верств населення, але бідні від багатих відриваються ще більше". 

"Ми прогнозували, що буде далі: якщо порівнювати з даними 2019 року, критичного зростання показників бідності не буде. Але, якби показники економічного зростання 2019 року продовжилися в 2020 році, то ми очікували серйозного зниження показників бідності в 2020 році. І якщо порівнювати з тими, віртуальними показниками, є буде серйозне погіршення. Якщо накласти показники, вийде 27 %, а очікуємо 45 % внаслідок коронакризи", – підсумувала Людмила Черенько.

ФОТО: pixabay

Останні новини
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич