Шулявський стовпопад. Підрядник давав гарантію 50 років, стовпи впали за рік

Шулявський стовпопад. Підрядник давав гарантію 50 років, стовпи впали за рік

Хто контролює якість робіт та будівельних матеріалів під час спорудження та ремонту шляхопроводів в ефірі Українського радіо розповідає президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій.

0:00 0:00
10
1x

У вівторок знову "втомився" відремонтований за майже 2 млрд гривень Шулявський шляхопровід. Три електричні стовпи пошкодили дев’ять автомобілів внаслідок падіння. Ще шість опор демонтували вночі, як потенційно небезпечні. Стовпи було встановлено минулого року в рамках капітального ремонту і підрядник надав на них гарантію – 50 років.  

Костянтин Салій називає можливі причини падіння опор Шулявського шляхопроводу: "Скидається на те, що влада дуже поспішала здати об’єкт, аби кияни побачили перед виборами, як жваво працює наша будівельна галузь. У результаті цього поспіху, дехто з майстрів погано закріпив опори. Пізніше комісія дасть  остаточні висновки. Якість таких робіт за часів УРСР контролювала Державна архітектурна будівельна інспекція. Потім українська держава пішла шляхом спрощення усіх дозвільних процедур. Врешті на сьогодні Держархбудінспекція може побачити лише готовий об’єкт, але провести детальний аналіз вузлів або стиків на разі не спроможна, не кажучи вже про якість будівельних матеріалів, які там використовуються. Тобто в Україні відсутній дієвий інструмент перевірки якості будівельних матеріалів та робіт".

Опори та освітлення на Шулявському шляхопроводі генпідрядник мінятиме власним коштом. Також він має компенсувати збитки власникам пошкоджених автомобілів. Про це заявив мер Віталій Кличко.

"Того сорому, який відчуває зараз мер Кличко можна було уникнути, якби наша Київська міська рада добровільно приєдналася у всіх своїх підрядах і генпідрядах до Міжнародної федерації інженерів і консультантів «FIDIС», яка в 104 країнах світу перевіряє якість робіт та матеріалів. Інженери цієї організації не залежать від підрядника. В Україні генпідрядник має свого генерального архітектора та інженера робіт, які звичайно від нього залежні. Саме тому зараз у КМДА відбувається хаотичний пошук винного. Увесь Євросоюз працює з інженерами «FIDIС» і не має таких наслідків, тому що є відповідальна персона", – зазначає експерт і додає: "Зараз в Україні набирає обертів цікавий рух під назвою "BIM-проєктування", за яким в електронному вигляді промальовується увесь проєкт. У ньому видно усе до останнього цвяха. Якщо оновлена Держархбудінспекція буде приймати ці BIM-проєкти в електронному вигляді від замовників, у них зникне можливість цупити матеріали і затягувати строки здачі. По-друге, BIM-проєктування дозволяє підв’язувати сертифікати виробників будівельних матеріалів. Тобто при цьому проєктуванні розслідування таких випадків займатиме 15 хвилин за комп’ютером, де буде інформація про те, що впало, який робітник за це несе відповідальність, який інженер приймав ці матеріали".

Фото: ZN.UA

Останні новини
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Бути з інтернетом попри відключення електрики. Поради фахівця
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
Наталя Нагорна про війну з 2014-го, сюжети про полеглих воїнів та Курщину
"Трамп Україну не покине" — Андрій Футей
"Трамп Україну не покине" — Андрій Футей
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Новини по темі
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"