1,5 мільярда і протези: у НАЗК розповіли, як підприємства будують корупційні схеми на засобах реабілітації

1,5 мільярда і протези: у НАЗК розповіли, як підприємства будують корупційні схеми на засобах реабілітації

В Україні понад 600 тис людей з інвалідністю потребують технічних засобів реабілітації, зокрема протезів, інвалідних візків, ходунків та медичних ліжок. Усі ці засоби купуються за кошти платників податків не через систему ProZorro, а через укладання прямих контрактів з підприємствами. Відтак, у 2020 році Мінсоцполітики передало їм 1,5 млрд грн. Про те, як будують корупційні схеми на протезах в ефірі Українського радіо розповіли керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) Сергій Деркач та голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор.

0:00 0:00
10
1x

Як виявили корупцію щодо засобів реабілітації

"З початку року НАЗК отримало декілька проєктів актів, які мали затверджуватись у Кабінеті міністрів, зокрема порядок забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації, наприклад, протезами. Ми, проаналізувавши всі проєкти, зрозуміли, що там багато корупціогенних факторів, де як чиновники, так і підприємці можуть наживатися. І ми почали глибше аналізувати цю сферу. Проаналізувавши цю сферу, ми зрозуміли, що в Україні 2,7 млн людей з інвалідністю, з яких 600 тисяч людей потребують технічні засоби реабілітації. Держава виділяє колосальні гроші на забезпечення таких осіб саме технічними засобами реабілітації безкоштовно.

Цього року було заплановано 1,6 млрд гривень, а наступного року заплановано 1,7 млрд гривень, які мають виділятися підприємствам для того, щоб ті забезпечували осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації для цих потреб.

Ми виявили, що в нас застаріле правове регулювання, тобто законодавство не відповідає тим вимогам, які зараз існують. В нас є дублювання функцій між державними органами, які мають забезпечувати контроль за виділенням коштів і за забезпеченням осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації. Водночас державні підприємства, які виробляють технічні засоби реабілітації, управляються абсолютно неефективно і корупційно", — зазначив Сергій Деркач.

Як проводилося дослідження з виявлення корупційних ризиків 

"Інститут законодавчих ідей вже більше 5 років займається антикорупційною експертизою, тому коли НАЗК запропонувало дослідити тему а доступу до ринку забезпечення протезами, нас це зацікавило, тому що це дуже соціально значуща та дорога тема. Насамперед нас цікавило, які корупційні ризики містить те законодавство, регулювання, яке встановлює систему, як це відбувається. По-друге, нас цікавило, як це відбувається на практиці, тобто чи реалізуються на практиці ті ризики, які закладаються в законодавстві.

Як показали результати дослідження, 90% усіх ризиків мають місце на практиці. Ми опитали близько 25% ринку тих підприємств, які працюють у цій сфері, зокрема за державні кошти. Це було анонімне опитування. Ми провели більше 20 інтерв'ю з представниками державних та приватних підприємств. Крім того, ми робили фокус-групи, ми говорили з більш ніж 20 представниками громадських організацій, які представляють права осіб з інвалідністю. Також ми аналізували аудити рахункової палати, відправляли запити на фонди, на різні органи, на регуляторні служби для того, щоб отримати ту базову інформацію стосовно того, що інші державні органи вже знали про те, що коїться в цій системі. 

Ми отримали достатньо достовірні дані про те, що відбувається. З одного боку, ми бачимо, що в законодавстві. З іншого боку, ми бачимо, що діється на практиці. В центрі цієї системи стоїть людина з інвалідністю. Але якщо перевернути цю картинку та подивитися з іншого боку, то насправді в центрі цієї системи стоїть підприємство, тому що держава платить гроші підприємству, яке виробляє засоби реабілітації чи закуповує їх десь і передає особі з інвалідністю. Дуже часто поруч з такими підприємствами є чиновники, які наскільки близько до них підходять, що також мають гроші. Дуже пов’язаними особами з такими підприємствами є як суб'єкти державних органів, які повинні регулювати цю сферу, так і державні підприємства. Як нам вдалося з’ясувати, одиниці керівників державних підприємств не мають при собі приватних підприємств, які фактично є конкурентами на цьому ринку", — прокоментувала Тетяна Хутор.

Хто відповідальний за ситуацію, яка склалася  

"В цій системі є багато учасників, які беруть участь. Мінсоцполітики та Міністерство охорони здоров’я мають відігравати ключову роль. Наразі формує цю державну політику і регулює ринок Міністерство соціальної політики. Наше дослідження почалося саме тому, що Міністерство соціальної політики вносило зміни до діючого порядку, але фактично нічого не змінювало по суті. Коли ми почали розбиратися, ми зрозуміли, що ця сфера потребує якісного реформування. Наразі дискусія, яку ми розпочали, на щастя, має продовження. Є пропозиції в парламенті, і народні депутати підтримують позицію того, що ця сфера потребує регулювання і деякі корупціогенні норми, які зараз є в наших законах та підзаконних актах будуть змінені. І це вже добрий початок для того, щоб починати регулювати цю сферу. Є багато питань, і не тільки Міністерство соціальної політики приймає рішення, тому що перший комплекс — це взаємодія особи з державою, потім взаємодіє підприємство з державою, і також у нас є корупція в самих державних підприємствах", — зауважив керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК.

"НАЗК разом з Інститутом законодавчих ідей запропонували деякі концепти зміни системи, і мені здається, що ми почули як і від народних депутатів, так і від першого заступника міністра соціальної політики Євгена Котика розуміння того, що є необхідність реформувати систему і ніби є бажання. Тому якщо буде прийнятий законопроєкт 4542, який знімає одну з корупційних норм про те, що Мінсоцполітики буде формувати комісію і кваліфікаційні вимоги до виробників технічних засобів реабілітації. Їм буде надано півроку для того, щоб реформувати цю сферу", — додав Деркач.

Чому досі всі закупівлі відбуваються не через систему "Прозоро"

"Питання в тому, що ця система побудована таким чином, щоб поставити хоча б формально людину в центрі цієї системи. Історично так склалося, що були різні періоди і закуповували ці протези, в тому числі через державні закупівлі недовгий час. Зараз це використовується як аргумент, що державні закупівлі не можуть напряму закупити індивідуальні протези для індивідуальних потреб, що це більш масові історії. Але цей аргумент не дуже, мабуть, доречний, тому що ті закупівлі, які були раніше, не можуть порівнятися з тими закупівлями, які є зараз. Це абсолютно інша система. Це використання електронної системи "Прозоро", можливість ознайомитися будь-яким підприємствам, можливість прописати технічне завдання, яке буде відповідати більшості індивідуальних потреб. 

Вартість протезів починається від 8-10 тисяч. Але багато протезів коштують 40 тисяч, 50 тисяч і навіть 150 тисяч. І є різниця у вартості, яку пропонують різні підприємства. Наприклад, державне підприємство пропонує протез стегна за 47 тисяч грн, а більшість приватних пропонують те саме за 137 тисяч. Фактично вони обкрадають осіб з інвалідністю, але насправді обкрадають нас з вами, тому що ми як платники податків платимо за це. Особи з інвалідністю нічого не платять за те, щоб їх забезпечили засобами реабілітації. Функція держави та нашого суспільства — підтримувати соціально незахищені верстви населення. Але саме ми за це платимо, і щороку все більше.

Водночас останні дані свідчать, 16% тих осіб, які потребують протезів, їх не отримують. Це приблизно 26 тисяч. Навіть якщо не кожна закупівля і не кожен протез має різницю  300%, то можна собі уявити, що 100% потреби можна було б перекрити, якби перекрили корупційні схеми, які діють на цьому ринку.

Міністерство соціальної політики зобов'язане формувати політику і розуміння, як ця система буде працювати: чи це взаємодія напряму підприємства і особи з інвалідністю, чи це система закупівель "Прозоро", чи це ваучери, чи монетизація, коли особі з інвалідністю дають кошти, і вона вже де хоче, там і купує протези. І таким чином особа з інвалідністю розуміє, що це ті кошти, які перерахували їй для підтримки її потреб. І тут важливо, що зараз особи з інвалідністю рідко знають, скільки коштує цей протез", — проаналізувала Тетяна Хутор.

Які корупційні схеми використовують підприємства 

"Схеми діляться за різними категоріями. По-перше, це взаємодія особи з державою, коли людині, наприклад, призначають той протез або технічні засоби реабілітації, які їй не підходить але не потрібен. Інвалідам першої категорії, які прикуті до ліжка, закуповували електроскутери за 80 тисяч гривень.

Крім того, різні протези мають різну функціональність і для того, щоб визначити, який протез потрібен особі, є декілька критеріїв: медичні і соціальні. У соціальних критеріях є навчання, робота, чи людина займається спортом, і лікар буває каже, що особі передбачений дуже низької категорії протез, але він може додати декілька соціальних критеріїв за якусь винагороду, і тоді особа отримає вищої функціональності протез. І таким чином лікарі отримують неправомірну вигоду.

Якщо ми говоримо про те, як на цьому заробляють підприємства, то є дуже цікава схема, коли підприємство підвищує ціну протезу, нібито направляючи його з-за кордону або закуповуючи його за кордоном. Тобто є протез, який нібито направляється в Польщу для того, щоб скласти його з якісними європейськими комплектуючими, і ніби з Європи вже йде цей протез іноземного виробництва. Як наслідок, його ціна підвищується в декілька разів. Але фактично протез нікуди не їхав, він вироблений в Україні, а просто документи були перереєстровані на дуже афілійовану компанію в Польщі, яка була зареєстрована на родича керівника підприємства. 

У свою чергу є корупція в самих державних підприємств. Раніше взагалі не було керівників державних підприємств, а призначалися виконуючі обов'язки, тобто люди взагалі не несли ніякої відповідальності. І коли надходять гроші на протези, то керівники або виконуючі обов'язки просто кладуть їх на депозитний рахунок і за ці відсотки живуть або купують деталі до власних автомобілів", — прокоментував Сергій Деркач.

Фото: nazk.gov.ua