"Зараз є країни, які об'єктивно вимушені продовжувати купувати в Росії нафту та газ. Щодо газу, то в багатьох ситуація взагалі патова, адже вони не мають можливості від нього відмовитись, адже немає альтернативи. А є й друга лінія країн, наприклад, Індія, які використовують ситуація, яка склалася через війну в Україні — турбулентність в світовій енергетичній діяльності — в своїх бізнес-інтересах. Вони не те щоб не хотіли відмовитися від російських викопних енергоносіїв, а не вбачають у цьому доцільності", — розповів Юрій Корольчук.
Разом з тим, за словами експерта, доходи Росії в цій сфері відчутно знизилися: "100 днів, за які Росія отримала менше 100 млн євро, — це по суті третина року. Якщо подивитися на минулий рік, то за нафту і газ Росія отримала майже 160 млрд доларів при тому, що ціна на нафту і газ була нижчою. Зараз же вартість вища на 50 %. Тому 93 мільярди євро — це фактично плановий прибуток РФ".
"Також слід розуміти, що ми — перші, хто хоче миру, але в ЄС й компанії-трейдери, які видобувають або купують нафту, також його хочуть, але в рамках своєї бізнес-концепції. Я не сумніваюся в тому, що коли буде досягнуто миру, навіть формально, відновлять співпрацю з Росією та будуть поступово відмовлятися або ігнорувати ембарго, зменшувати санкції. На це є пояснення, адже частина країн не може відмовитися від нафти і газу, і перед ними постане питання, де взяти альтернативний ресурс. Сьогодні кожна тонна нафти — немає значення, де саме вона видобувається, — має свого конкретного споживача. Нафта й газ не видобуваються просто так, для інтересу. Тому якщо, наприклад, Нідерланди, що купують 30 млн тонн, відмовляються від них у Росії, постане питання, де взяти їх в іншому місці. А іншого місця немає", — пояснив Корольчук.
Він додав, що зараз більшість європейських країн навіть попри половинчасте ембарго не скорочують своїх закупівель в Росії або придумують різноманітні схеми, як обійти заборону: "Зараз, наприклад, з’являються різні сорти нафти, зокрема й турецька, які називаються так за місцем порту, де відбувається перевалка російської нафти на інший танкер. Фактично йдеться просто про зміну документів, де замість російської нафти з’являється, наприклад, латвійська".
"Індія ж, яка збільшує закупівлі в Росії, дивиться на це більш цинічно, з позиції бізнесу. Вони є учасниками політичного процесу, але мислять категорією, що вони далеко від війни. Тому сьогодні Індія просто використовує цю ситуацію з вигодою для себе: нарощують більше нафти, щоб потім переробити її в дизпаливо і постачати його на європейський ринок. І європейці його куплять", — підсумував Юрій Корольчук.
Фото: UNN
