Чи стали ми сильною нацією з початку повномасштабного вторгнення
"Володимир Зеленський у своєму зверненні сказав про ту величезну силу волі і духу, яку показали українці, захищаючи власну державу, коли на неї напав ворог, який не давав Україні з часу виникнення московського царства вільно розвиватися. Без України Російська імперія не існувала б. Те, як себе повели українці після 24 лютого є яскравим доказом того, що ми готові не тільки серцем і душею сприйняти незалежність України, а і готові захищати її.
З історичної точки зору 31 рік, за який ми унезалежнюємося від Росії, це не є таким великим терміном. Але це найдовший період існування незалежної України за декілька останніх століть. Україна зараз дуже дорого заплатила за своє 300-річне перебування у складі російської імперії. Нас 300 років позбавляли власної ідентичності, ми майже зникли, як нація. А потім змогли знайти сили в собі за ці 30 років відродитися і стати надпотужною нацією і прикладом для всього світу в боротьбі за свою свободу. Бо Україна є світовим лідером в боротьбі за незалежність проти останньої в світі недоімперії. Це та ціна, яку ми платимо зараз за поразки попередніх поколінь".
Чи було зрозумілим 31 рік тому, якого ми маємо ворога
"Для нас, парламентської опозиції Верховної Ради, це було зрозумілим. А для комуністичної партії ні.
Зранку, 31 рік тому, нам "намалювалася" перспектива проголосувати за створення нової держави. Цьому дню передував бурхливий тиждень, який розпочався у понеділок 19 серпня створенням ДКНС (Державний комітет із надзвичайних ситуацій, або рос. ГКЧП), що запроваджував різні заходи надзвичайного воєнного стану. А перед тим було 4 роки, з 1987 року і до 1991, коли зі "сплячого" стану в Україні спочатку поступово прокотилися мітинги заходом України, потім Києвом, і далі всією Україною. Було створено Народний Рух за перебудову, потім за незалежність. Далі були вибори до парламенту у 1990 році, де демократична опозиція відігравала вирішальну роль: за 2 роки роботи нам вдалося розколоти комуністичну більшість, знайти там союзників, скористатися обставинами, які склалися тоді в Радянському Союзі і за підтримки значної кількості суспільства проголосити незалежність України. Коли провалилося ДКНС, Росія була зайнята боротьбою всередині своєї країни, за владу між Єльциним і Горбачовим. І ми цим моментом дуже вдало скористалися. В той час нам вдалося бути відповідальними і перебувати на висоті історичного моменту. Бо вікно можливостей після цього почало швидко закриватися. Проголошення незалежності відбулося в суботу 24 серпня, а вже у вівторок делегація від Єльцина на чолі з Бурбулісом і Рудським була в Києві і почала вмовляти всіх нас не розвалювати Радянський Союз. І це робив не Горбачов, а люди, що підтримували Єльцина, символа демократичних перетворень у Росії. Єльцин мало чим відрізнявся від Горбачова своїм імперським мисленням.
Тому українці показали, що зробили правильний вибір у 1991 році, коли проголосували спочатку в парламенті, а пізніше на референдумі 1 грудня щодо незалежності держави України. Після чого Радянський Союз припинив своє існування".
Як еволюціонував український політикум
"І українське суспільство, і українські політики пройшли болісний шлях утвердження незалежності. Адже в 91 році ми здобули тільки формальні, юридичні атрибути нашої державності: було голосування Верховної Ради, був референдум, були рішення. І було міжнародне визнання. Ми не мали тоді жодного досвіду, як керувати величезною державою, не мали власної еліти ані економічної, ані політичної, влада залишилася в руках комуністів, які до того служили віддано Москві. Вся КГБістська агентура залишилася в Україні, а вся документація "попливла" до Москви. Тому у нас так повільно і зигзагоподібно розвивався політичний процес у 90 роки.
Нам треба було пройти серію потрясінь, які почалися з вбивства Гонгадзе, потім через Помаранчеву революцію, революцію Гідності, через вторгнення Росії в 2014 році і втрату частини територій, а тепер і через широкомасштабну війну. Через 30 років сформувалося нове покоління, нова еліта, нова більшість, яка гарантує нашу незалежність. Такого консенсусу в 90 роках ми не мали: велика частина громадян була або пасивною, або корилася комуністичній владі, частина суспільства була русифікованою, постійно виникали питання про двомовність та статус російської мови, Крим виступав за від'єднання. І це все робилося російськими спецслужбами".
Якою буде перемога
"Перемога України над Росією буде виключно воєнною, коли буде зафіксовано повне знищення окупантів ЗСУ на нашій території. І наслідком цієї поразки буде військово-політична капітуляція Росії.
Це буде не просто відновлення територіальної цілісності України на кордонах 1991 року. Це не тільки буде виплата всіх репарацій і компенсацій Росією і повернення тих людей, яких Росія насильно вивезла на свою територію. Перемога України буде тоді, коли відбудеться розпад РФ і буде офіційно засвідчено смерть російського імперського проєкту".
Фото: Українське радіо
