Передачі з архіву Українського радіо

З 18 років він на визвольній війні. І на все життя — пекельний бій під Антонівським мостом, кульове поранення в голову і власні сльози щастя у звільненому від рашистських окупантів рідного Херсона, найкращого міста у світі. Це все про старшого сержанта Херсонського прикордонного загону Костянтина на псевдо "Кот".

Очі Сови у них на шевроні. Вони артилерійська розвідка — очі артилерії. Харківський адвокат Костянтин Озерний, а нині командир артрозвідників 45-ї окремої артилерійської бригади ім. Мирона Тарнавського — про звитягу побратимів.

Орден Богдана Хмельницького за оборону Новомихайлівки. Орден "За мужність" — то пекельні Піски. Це про звитягу командира танкового взводу 3-ї танкової Залізної бригади хмельниччанина Максима Люліна, котрий у перший день повномасштабної був у військкоматі.

Кавалер ордена "За мужність", командир батальйону 44-ї окремої механізованої бригади Вʼячеслав Шутенко — про сміливців підрозділу безпілотних систем.

Вони на сторожі неба від ворожих "Шахедів". Валькірія та Магура — бійці підрозділу "Бучанські бойові відьми".

У 23 роки — доброволець ЗСУ. У 25 років — Герой України. Капітан Юрій Жуковець, командир роти 103 бригади ТРО ім. Андрея Шептицького в бою на Курщині отримав. 5 ворожих куль впритул, але вийшов сам і вивів неушкодженими своїх побратимів.

Нагорода "За оборону України" — це визначення патріотизму, відданості солдата-добровольця із Полтави Дмитра Устименка. Пекельні Авдіївка, Бахмут, тяжке поранення… І наразі попри бюрократичні перешкоди 29-річний солдат на псевдо "Лис" із ампутацією прагне повернутися на фронт.

Лицар ордена Богдана Хмельницького полковник Сергій Дупляк 30 років на захисті українських кордонів. Визвольна війна для нього почалася влітку 2014-го, коли його Луганський прикордонний загін три дні в облозі під Гімн України тримав бій з сепаратистами.

Кавалер ордена "За мужність" Олег Гуйт "Хасан" — командир батальйону безпілотних авіакомплексів "Рарог" 24-ї короля Данила бригади. У його вправних руках, у руках його побратимів вогненний дракон "Рарог" творить дива на полі бою.

Анатолій Гурський до війни водив потяги з рудою на Інгулецькому гірничо-збагачувальному комбінаті. Війна зробила з нього воїна, аби захищати рідний Кривий Ріг, Україну від московитських зайд. Наразі, він — ротний з псевдонімом "Пасіка" штурмового батальйону "Арей" — пишається своїми побратимами, називає їх титанами.