Військові та добровольці, які захищають Україну.
На передовій і в мирному житті, пліч-о-пліч вони відстоюють суверенітет нашої держави.
Після тяжкого поранення — ампутації руки — він знову в строю. Герой України сержант 95-ї десантно-штурмової Борис Харчук з побратимами до Перемоги.
Два ордена "За мужність" — це про звитягу 25-річного капітана на псевдо "Лис". На рахунку його взводу протитанкових керованих комплексів 93-ї Холодноярськоі бригади десятки знищеної бронетехніки, танків, БМП, живої сили ворога. І все заради перемоги і звільнення його рідного Бердянська.
Боротьбу за свободу України Дмитро Диновський у 20 років розпочав ще на Майдані. Наразі у нього, воїна штурмового батальйону "Арей" особливе прагнення — звільнення українських теренів від окупантів. Зокрема, його рідного дому — Нової Каховки.
На рахунку його підрозділу десятки знищеної ворожої техніки, живої сили. Особливо пишається командир роти ударних авіакомплексів 103 бригади Юрко Савчук впійманим та знищеним найдорожчим ворожим ЗРК ТОР, бо це, насамперед, сотні врятованих життів українських воїнів.
Учасник боїв на Херсонщині капітан Олександр Попович — командир роти 35-і бригади морської піхоти.
Капітан "Дим", Олександр Димчук — командир роти бригади оперативного призначення "Спартан" Національної гвардії.
Після пʼяти років рашистського полону він назвав себе українським піхотинцем. Офіцер 56-ї Маріупольської бригади Василь Савін. Всі його вчинки та помисли спрямовані на звільнення рідного Донбасу від російського окупанта.
Сержант "Ватсон" із 28-ї Лицарів Зимового походу бригади, командир екіпажу евакуаційного авто Сергій Зайцев. Недавній випускник Одеського медичного університету з першого дня великої війни на фронті.
28-річний підполковник, командир батальйону оперативного призначення бригади Національної гвардії України "Спартан" Владислав Саєнко.
Бойовий Хрест ОУН за звитягу добровольцю стрільцю-зенітнику 53 бригади ім. Володимира Мономаха, у цивільному житті — історику, журналісту із Маріуполя Вадиму Джувазі.