Елена Шарпанская - Автор и ведущая программ «Русские украинцы» и «Життя без лінії розмежування» русской редакции Главной редакции вещания на иностранных языках и Первого канала Украинского радио. Закончила факультет журналистики Киевского национального университета имени Т.Г.Шевченко в 1986 году. Училась на вечернем отделении и работала в «Спортивной газете» (газета, к сожалению, уже не существует). В 1992 году перешла работать на Первый канал Украинского радио, в редакцию общественно-политического вещания. Несколько лет была автором и ведущей программы «Обратная связь» («Зворотній зв’язок») о социальных и медицинских проблемах в обществе. Вместе с Республиканским управлением ГАИ МВД Украины, готовила и вела в прямом эфире 50-минутную программу «Автомобиль, дорога, мы». Когда в 1995 году возобновилось молодежное вещание, и была создана молодежная редакция «Европа-Центр», то присоединилась к новосозданному коллективу, и вернулась к спорту. В предверии Олимпийских игр 1996 года в Атланте, создала и вела программу «Олимпийское восхождение», позже – «Планета Спорт». Работала на Олимпиаде в Атланте и как специальный кореспондент Украинского радио, и телекомментатор соревнований по академической гребле и гребле на байдарках и каноэ. Олимпийский цикл был пройден и спорт остался как прекрасное воспоминание и уникальный опыт. На Первом канале УР выходили мои программы «Кто я?» -о поисках себя в этом мире, «Неповторимость» («Неповторність») – о выдающихся современниках, «Крупный план» - короткая версия «Неповторимости». Когда молодежная редакция стала частью второго канала Украинского радио «Проминь», то в прямом эфире вела программы «Культ личности», «Азбука реальности», «Радиопресс. Портрет». В записи выходила программа «Музыка на кону. Музыка зарубіжного кино». С 2017 года сотрудничаю с русской редакцией вещания на иностранных языках. Сначала была одна 20-минутная программа «Русские украинцы» по субботам, но с апреля 2018 года, - это прямой эфир по понедельникам, вторникам и средам. По пятницам выходит программа «Жизнь без линии разграничения» («Життя без лінії розмежування»), которая звучит и на Первом канале УР по субботам. За почти 40-летнюю журналистскую карьеру занималась и погружалась в разные темы, но любимые назвать сложно. Меня интересуют люди, их истории, жизненный опыт, умение преодолевать непреодолимое, их творчество и взгляды на жизнь. Пытаюсь быть молодой мамой и бабушкой. Главное хобби – моя большая дружная семья.
Українського радіо
Економіка Росії вже в колапсі чи ще може витримати навантаження війною проти України? І нові американські тарифи, які можуть спричинити економічний землетрус, а точніше третю за 20 років світову рецесію. Докладно й зрозуміло пояснював доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національного університету "Києво-Могилянська академія", голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
15 Форум вільних Держав Постросії відбувся в Бухаресті, у Румунському парламенті. Змінилася не лише назва Форуму, де замість слова "народів", з'явилося —"держав", а й якісний склад його учасників. До Бурахесту з’їхалися не лише представники російських регіонів, а й дипломати, політики, експерти з міжнародних відносин із 18 європейських країн (не лише членів ЄС, а й Великобританії, країн Західних Балкан, США, Туреччини, Ізраїлю, Південної Кореї, Канади). Про те, як світ житиме після розпаду росії, про безпеку в Чорноморському регіоні, роль України в процесі руйнування останньої імперії говорили з учасником цього Форуму — ветераном російсько-української війни, політологом, керівником напряму Постросія аналітичного центру Українська Стратегічна Ініціатива при Києво-Могилянській академії Станіславом Федорчуком.
Європа згуртувалася, "Коаліція рішучих" надає Україні різнопланову підтримку. Насамперед військову, фінансову, матеріально-технічну та розвідувальну. Це вже не перша спроба європейських лідерів об’єднатися заради колективної безпеки. 70 років тому намагання організувати об’єднання збройних сил шести країн — Франції, Західної Німеччини, Італії, Бельгії, Нідерландів та Люксембургу завершилося формуванням Західноєвропейського союзу, а Західна Німеччина була прийнята до НАТО 1955 року. Історію цього процесу та перспективи діяльності "Коаліції рішучих" у ХХІ столітті розглядали разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
До 80-річчя Перемоги в Другій світовій війні. Як США вступала у війну. "День ганьби" 7 грудня 1941 року, коли Японія напала на американську військову базу Перл-Гарбор на Гаваях. Що це було: провал американської розвідки і перемога японської? Ще одна битва американців із японцями за острів Іводзіму 1945 року, коли втрати армії США перевищили втрати Японії і стали найбільшими у воєнній історії Америки. Як ті події можна оцінити сьогодні? З'ясовуємо разом із військовим істориком Андрієм Швачком.
Тему сьогоднішньої програми можна окреслити так: чому США так переймаються долею Росії, а до того – СРСР? Історики кажуть, що цей біль за Росію США переживають практично 150 років — від моменту купівлі Аляски. Чи справді це так? Чому в 20-30 роки ХХ століття США допомагали голодуючим в СРСР, а в 30-40-і практично побудували радянську промисловість? А ленд-ліз у часи Другої світової? А сучасні зазирання в очі агресора? Чому американці так бояться розвалу РФ? Спробували розібратися разом із істориком-американістом Антоном Процюком.
Про формування нинішнього політичного устрою Бразилії, її нейтральний статус, її лідерство серед країн Глобального півдня, про її президента Лулу да Сілва говорили з бразильцем із Сан-Пауло, який четвертий рік вивчає українську мову — Вісенте Ферраро. Він —політолог та дослідник Фонду Жетуліо Варгаса в Бразилії та Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень у Німеччині.
У грудні 2024 року Дональд Трамп заявив про намір повернути контроль над Панамським каналом, повторивши це в інавгураційній промові 20 січня, звинувативши Панаму в порушенні тарифних зобов’язань. І вже на початку березня 2025 року Гонконзький конгломерат CK Hutchison Holdings Ltd. погодився передати контроль над своїм портовим бізнесом, зокрема об’єктами біля Панамського каналу, американському консорціуму BlackRock-TiL. Натиснувши на Панаму, американці змусили її вийти з китайської стратегічної ініціативи "Один пояс - один шлях". Але присутність КНР у країнах Латинської Америки залишається надзвичайно великою й плідною для всіх сторін. Стратегія Трампа відірвати Китай від Росії має зворотній ефект. Поки США сваряться з сусідами і партнерами, Китай на м'яких лапах тигра успішно заходить у нові для себе країни. Що може протипоставити цьому нинішня адміністрація Білого дому? Розбиралися разом із доцентом кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія", експертом Української асоціації китаєзнавців Дмитром Єфремовим.
Спробуємо проаналізувати і розібратися в тому, як за 75 років колишня британська колонія — Індія виросла до однієї з п’яти найпотужніших економік світу. Аналітики Goldman Sachs очікують, що до 2075 року Індія може посісти друге місце після Китаю, тобто залишити позаду США. Мета уряду полягає в переході в категорію розвинених економік до 2047 року. Чи вдасться це зробити до 100-річчя незалежності — покаже життя. Розмірковували про непрості виклики для Індії разом із Мрідулою Гош, головою правління Східноєвропейського інституту розвитку, докторкою філософії, доценткою кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Після вдалої купівлі Аляски в росіян, американці спробували купити Гренландію в данців. Це було в ХІХ столітті. Потім, після Другої світової, президент США Гаррі Трумен пропонував Данії 100 мільйонів доларів за цей острів. Данія не відповіла на пропозицію. Та на найбільшому в світі острові вже була й досі є американська військова база. І ось у ХХІ столітті Дональд Трамп уже двічі пропонує данцям продати/віддати свій острів США. Що так сьогодні приваблює в Гренландії американців і китайців? Контроль над Арктикою? Корисні копалини? Світове домінування? Розбиралися разом із президентом Женевського центру дипломатії та вирішення конфліктів, науковим дослідником американського коледжу Чарльстон Миколою Волківським.
Приводом до нашої розмови стала книга ізраїльського журналіста-розслідувача, колишнього військового розвідника, а нині письменника Ронена Берґмана "Встань і вбий першим. Таємна історія ліквідацій ворогів Ізраїлю", яка вийшла українською в перекладі Марини Марченко у видавництві "Наш Формат". Це унікальне та сенсаційне дослідження ізраїльських програм цілеспрямованих позасудових вбивств як інструмента оборони та зовнішньої політики задля захисту єврейського народу та запобігання глобальним загрозам, а також моральної та політичної ціни таких завдань. Війну, яку Україна веде проти росії, часто порівнюють із війнами, які понад 70 років існування, веде зі своїми ворогами Ізраїль. Чи правомірні такі порівняння? І чому Ізраїль не став на наш бік ані в ООН, ані в наданні засобів ППО? Говоримо про це з політологом, керівником напряму Постросія аналітичного центру Українська Стратегічна Ініціатива при Києво-Могилянській академії Станіславом Федорчуком.
