Передачі з архіву Українського радіо
Україна посідає восьме місце у світі за запасами ільменіту — мінералу, з якого видобувають титан. Це становить 20% усіх світових запасів. 2004 року запаси українського ільменіту становили 5,9 мільйона тон. Усього в Україні розвідано 40 родовищ, з яких глибоко розвідано 12, і розпочато промислове видобування. Чи буде відновлено в Україні повний цикл виробництва титанового прокату, а також переробки ільменіту для потреб хімічної промисловості (виготовлення титанових білил чи білого паперу, пластику тощо)? Чи потрапляє українська титанова сировина до росії? Як оцінювати приватизацію Акціонерного товариства "Об’єднана гірничо-хімічна компанія"? І чи справді ми можемо створити в Україні кластер, який на виході продавав би товар із високою доданою вартістю? І виробництво цього товару не шкодило довкіллю? Гість — Єгор Перелигін, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів.
8 грудня 2024 року в Сирії закінчилося 53-річне правління династії Асадів. Вони залишили країну в руїнах, роздерту і знищену війною. В цій дивовижній країні за ці півстоліття в різних збройних конфліктах загинуло сотні тисяч людей, ще кілька сотень тисяч стали біженцями, безповоротно втрачені унікальні історичні пам'ятники.
Про родину Асадів, про новітню історію Сирії говорили з директором центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом.
Експансія "великої російської культури" в світі розпочалася кілька століть тому. Сьогодні ми реагуємо на російську літературу, театр, живопис, балет реактивно. Але світ все ще перебуває в полоні "лебедів" Чайковського, російського кіно, які лише прикривають сутність "руського міра" з його катівнями, вбивствами і згвалтуваннями українців. Ми не можемо заборонити російську культуру, заперечити Пушкіна чи колективного толстоєвського. Ми можемо лише пояснювати, чому російські митці нам чужі. Та чи можемо ми так само голосно і потужно, як це й досі роблять росіяни, показувати світові культуру України? Гостя — Олена Грозовська, художниця, ілюстраторка книг, мистецтвознавиця, кураторка мистецьких проєктів.
Чи можна, з огляду на нинішню ситуацію в світі, вважати міжнародну журналістику частиною зовнішньополітичного курсу держави? Як доносити зарубіжній публіці правду про Україну, про її історію, про боротьбу за свободу? Чи не переграє нас Росія в цьому плані? Журналісти і блогери, хто із них лідери громадської думки, і якої саме думки? Про Пулітцера та його премію. Говоримо з головною редакторкою газети "День" Ларисою Івшиною.
Чи буде колись взаємовигідне співробітництво між Україною та більшістю африканських країн? Яким бачать нас африканці, що знають про нашу війну з росією? Чи й досі в Африці ототожнюють СРСР і рф та Україну? Гість — Сергій Сингаївський, перекладач у радянській військовій місії в Ефіопії в середині 80-х, нині письменник, автор роману "Дорога на Асмару".
Історія НАТО. Як змінювався Альянс від заснування до сьогодення. 1955 рік. Західна Німеччина стає членом НАТО не зважаючи на те, що країна розділена - її частина, по суті, окупована, навіть столиця поділена навпіл. Застосування 5 статті після теракту 11 вересня 2001 року. Бомбардування Югославії. З точки зору міжнародного гуманітарного права, чи завжди НАТО дотримувався його вимог. Наскільки рішуче налаштований Альянс щодо допомоги Україні, чи розкриє він над нами свою безпекову парасольку? Гість — Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Коротка історія Лівану — древньої невеликої близькосхідної країни на узбережжі Середземного моря. Низка трагічних подій зруйнували й досі руйнують життя ліванців. Тричі Ізраїль вторгався до Лівану, щоб спочатку покінчити з Організацією визволення Палестини, членів якої прихистила країна, потім, аби знищити Хезболлу. Окупація Лівану Сирією. Економічна криза, дефолт, страшний вибух у порту Бейрута... Чи є світло в кінці тунелю для Лівану? Розбиралися разом із експертом Центру громадських свобод, сходознавцем Вячеславом Ліхачовим.
День пам'яті і Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Травень 1945 року. Німеччина лежить у руїнах. Німецькі військові намагаються здаватися в полон американцям і британцям, бо не хочуть гнити в сталінських таборах. Після завершення війни звичайні німці ще не усвідомлювали, що мають спокутувати свою провину. Саме в той час і з'явилося оце слово "денцифікація". Що ж воно означає насправді? Як і хто перевиховував німців і чи відчули вони себе винними за жахіття війни? Говоримо про це з доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
Коли і навіщо з'явилися в світі концентраційні табори? Для чого і проти кого вони були створені? Трохи історії, а також аналіз того, що робили нацисти до і під час Другої світової зі своїми внутрішніми та зовнішніми ворогами. І звичайно, про радянську історію "трудових таборів", систему страху і залякування, яка нікуди не зникла й досі. Гість програми — дослідник геноцидів та історії політичного насилля у ХХ столітті, кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Козицький.
Про расизм, його види і форми, про міжнародне право, про те, що це явище видозмінюється й маскується не лише в Європі, а також про расизм у Росії говорили із завідувачем кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидатом юридичних наук,професором Володимиром Стешенком.