Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Після перемоги в Другій світовій війні залишалися невирішеними проблеми - підписання мирних договорів з колишніми європейськими союзниками фашистської Німеччини — Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією. Саме для цього 1946 року в Парижі зібралися представники країн-переможців і переможених. Про важливі аспекти Паризького мирного договору, про його значення говоримо з кандидаткою іторчиних наук, страшою науковою співробітницею Інситуту історії України НАН Яною Примаченко.
Про Сінгапурське економічне диво відомо в усьому світі, а його творця Лі Куан Ю називають видатним політиком, батьком сучасного Сінгапуру – невеличкої країни-міста. Так, її площа менша за площу Києва, однак сьогодні Сінгапур – одна з найбагатших країн світу, центр банківської активності та одна з провідних індустріальних держав Азії. Про обидва боки цієї переможної медалі говоримо з кандидатом економічних наук, президентом Асоціації Дніпровський Банківський Союз Володимиром Косюгою.
17 листопада 1989 року в Празі відбулася "Оксамитова революція", яка докорінно змінила Чехословаччину. Зрештою, утворилися дві країни — Чехія та Словаччина, які проводять незалежну політику, зберігаючи добросусідські відносини, розвиваючи взаємовигідне співробітництво. І всього цього, певно, не було без Вацлава Гавела - останнього президента Чехословаччини і першого президента Чехії. Гість — Радомир Мокрик, український історик, культуролог, автор книги "Чехія в ХХ столітті".
В листопаді 1963 року в Далласі було вбито 35-го президента США Джона Кеннеді. Що він встиг зробити за свій неповний президентський строк? Чому матеріали щодо його смерті й досі частково засекречені? Яким був політиком? Який спадок залишив? Гість — Олександр Цветков, український дипломат, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Токійський трибунал офіційно називається Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу. Він був утворений 1946 року рішенням Альянсу переможців у Другій світовій війні. Токійський трибунал був першим, що розглядав воєнні злочини, злочини проти миру і людства в цілому. Тож, дослідження його практики може стати в нагоді в ході створення механізму притягнення до відповідальності та відшкодування за злочини, вчинені рф в Україні. Гість — Роман Єделєв, юрист-міжнародник, виконавчий директор Української асоціації міжнародного права, доцент кафедри міжнародного права КНУ імені Тараса Шевченка.
Про Канаду, країну, яка одночасно є конституційною монархією та федеративною демократичною державою з парламентською формою правління. Про політику, соціально-економічний прогрес, громадський сектор, українську діаспору розповідає ексрадниця в канадському парламенті, співзасновниця та президентка комунікаційної агенції Good Politics Анна Лачихіна.
Український дипломат, голова секретаріату Ради Безпеки ООН у 2009–2016 роках Олександр Мацука розкриватиме секрети роботи Ради Безпеки ООН.
Чому так важко Болгарія відривається від радянського і комуністичного минулого? З 2002 Болгарія є членом Євросоюзу, а з 2005 — НАТО, однак залишається найбіднішою країною Єврозони. Про історичне підгрунтя цим явищам — Наталя Іщенко, редакторка порталу "Балканський оглядач".
Про розпад росії. З травня 2022 року розхитуванням імперії та об'єднанням лідерів національно-визвольних рухів зайнялися українці. За понад два роки в різних країнах світу відбулося вже 12 форумів вільних народів Пост росії. Гість — Олег Магалецький, організатор і менеджер Форуму вільних народів Пост росії.
2024-го відзначається 140 років українського жіночого руху. 8 грудня 1884 року в Станіславові, нині Івано-Франківськ, відбулися збори Товариства руських женщин, тобто русинок, українок. Від початку ХХ століття українки активно брали участь у Першій світовій війні на боці Австро-Угорщини, це – робота в еміграції, в тому числі й на дипломатичній ниві. Гостя — Алла Швець, докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови "Союзу українок".
