Результат пошуку: Життя в ефірі
Фото: Пресслужба Popil
"Пісня "Між нами"народилася з відчуття ностальгії, з бажання зберегти ті моменти, які назавжди залишаються в пам'яті, як улюблені кадри в старому фотоальбомі. Це історія про тих, хто залишив слід у нашому житті, чиї фрази ми позичили і використовуємо щодня, хто показав нам пісню, яку ми слухаємо і досі. У кожного з нас є такі спогади про людей, які були важливими, про дні, які хотілось би прожити ще раз, про фотографії, які хочеться переглядати ще багато років. У звучанні нас дуже надихали Kings of Convenience і босанова. Хотілося передати цю теплоту і легкість. Це вже не перша наша співпраця. Два роки тому ми випустили пісню "Додому", яку написали у Франції на початку війни. А цього року Маша (Остання Зупинка) вперше за багато років приїхала до України і ми написали "Між нами" буквально за одну ніч. Цього разу наш звук став ще більш м'яким і атмосферним із відчуттям затишку. Спочатку ця пісня була просто експериментом у новому для нас стилі, без особистих переживань. Але, як це часто буває, пісня стала для нас життєвою і багато що втілилося у життя. Зараз я працюю над новим матеріалом, шукаю цікаве звучання і зовсім скоро зможу поділитися з вами ще кількома цікавими співпрацями. Вже наближається випуск мого повноформатного альбому, тож слідкуйте за нашими сторінками, щоб не пропустити анонси релізів та концертів", — розповів Popil в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у жовтні Popil і typeled спільно випустили пісню "Останній день".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
"Казка" — це 24 години українських і зарубіжних казок в еталонному звучанні українською мовою. Особливістю цих казок є виконання відомими українками та українцями, зокрема зірками театральної сцени. Цей проєкт створений на підґрунті багатьох десятиліть роботи програми "Вечірня колисанка" на Радіо Культура.
"Класика" — це цілодобовий плейлист класичної музики з фондів Суспільного. Кожен із треків, які звучатимуть, записаний командою музичної редакції Радіо Культура, або віднайдений у художньому фонді. Щонайменше третину репертуару становить саме українська класична музика, тож проєкт першочергово працюватиме для популяризації української класики. Чимало творів звучать у виконанні радіоансамблів Українського Радіо та були записані в Будинку звукозапису Українського Радіо.
Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі можна почути програми про актуальні культурні події України й світу, історичні проєкти, найкращі зразки класичної музики та улюблені літературні передачі — радіодетективи, радіодраму тощо.
Слухайте Радіо Культура на хвилях у FM-діапазоні, а також в мобільному застосунку suspilne.radio в Google Play та App Store, і на сайті suspilne.radio.
%20Large.jpeg)
%20Large.jpeg)
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
Якщо ти погано тримаєшся на сцені, нічим хорошим це не закінчиться
Як на ваш фізичний стан вплинув Національний відбір на "Євробачення 2025"?
Даниїл Лещинський: За день до Національного відбору у нас був генеральний прогін, і тоді все було чудово — я співав, мені все подобалося. Але наступного дня голос раптово "злетів", і мені було складно, довелося боротися із собою. Тож на фізичний стан Нацвідбір безумовно вплинув. Адже це конкурс, який проходить у прямому ефірі з живим вокалом — основною силою артиста.
Федір Ходаков: Я не можу сказати, що тримався з останніх сил, але, здається, я відкрив у собі якусь нову суперсилу: раніше я ніколи не прокидався так рано і не відчував такої енергії. Наче хтось вживив у мене додаткову батарейку — я витримав і досі тримаюся.
Який перший звук ви видали одразу після того, як дізналися, що перемогли?
Федір Ходаков: Це було схоже на якийсь крик. Валя нас дуже сильно обійняв. Мені здається, що мене ніхто в житті так не обіймав!!
Даниїл Лещинський: Я довго сидів і рахував бали. Схема підрахунку не складна, але коли ти на адреналіні, цифри просто розпливаються перед очима, немов годинники Далі.
Ніяких криків насправді. Коли ти довго і планомірно до цього йдеш, ти знаєш, що для того, щоб це сталося, мають зійтися всі зірки. У якомусь сенсі іноді це навіть лотерея і ти до цього ставишся радше як до подарунка долі. Тому у мене особисто екзистенційно немає ейфорії чи особливої реакції. Це робота: хтось це отримає, а хтось — не отримає. Треба працювати далі. В такі моменти я часто дивлюсь на себе ніби збоку. Уявляю, що я не у своєму тілі, а десь поряд. Це допомагає не сприймати себе в той момент, і тоді відсутній егоїзм. Після Нацвідбору я прийшов додому, побачив свою собаку, яка зовсім не знає про Євробачення, і їй все одно який хазяїн до неї прийшов — переможець Національного відбору чи ні, вона однаково проситиме їсти й погратися. Інколи хотілося бути такою собакою.
Ви стали не лише переможцями цьогорічного Нацвідбору, а ще й мемом через підрахунки голосів. Набирає популярності тікток із Федором, де він сидить під час оголошення результатів і виглядає так, ніби порахував їх раніше за всіх і вже знає, хто переміг.
Федір Ходаков: Я зараз розчарую багатьох людей, які вподобали цей тікток, але в той момент у мене мозок відключився повністю. Тобто все, що я тоді відчував, це те, як у мене в грудях калатає серце. І я взагалі не думав про цифри. Я просто чекав, що скаже ведучий. Насправді це Валя був першою людиною, яка сказала: "Хлопці, ми перемогли!", а я відповів: "Зажди-но, не відволікай!", бо ще не міг у це повірити. Потім я вже подивився на цифри і все стало зрозуміло. Але на той момент мозок відключився, тому ця моя реакція, посмішка — це взагалі був такий істеричний прояв якийсь на всю цю атмосферу. Тобто — нарешті все закінчується, я просто посміхнувся, тому що мене переповнювали емоції.
Якщо повернутися до моменту перед виходом на сцену — які були емоції, хвилювання? Що відбувалося у вас в голові? Чи обговорювали перед виступом, як саме хочете його провести, що важливо не забути?
Даниїл Лещинський: Наші сцени Євробачення останні два роки Нацвідбору, на яких ми брали участь і бачили все зсередини, нагадували мені великий клуб на кшталт Stereo Plaza. Перед виступом у фіналі відбору я уявляв собі, що це такий концертний майданчик, мінівиступ: три хвилини, щоправда, без якихось саундчеків, репетицій перед тим. Тому це складніше, але нічим не відрізняється від напівживого виступу на концерті.
Федір Ходаков: Ми перевіряли апаратуру, я налаштовував радіосистему Даниїла, перевіряв гучність, заправляв дроти. Насправді виходили на сцену з абсолютним спокоєм. Мені здається, що ми завжди так виходимо на виступи. Хоча хвилювання, звісно, є, але воно має свою межу, адже ти все одно маєш бути впевненим у своєму виступі. Бо якщо ти погано тримаєшся на будь-якій сцені, нічим хорошим це не закінчиться.
Це був рівний відбір і перемогти у ньому міг кожен
Ви перебували у вирі всіх цих подій. Якщо говорити не лише про ваші враження, а й про інших артистів, які брали участь у відборі, хто вас здивував своїми емоціями, словами, поведінкою? Можливо, хтось розкрився по-новому?
Даниїл Лещинський: Я взагалі завжди люблю говорити про інших, бо про себе — дуже складно. Вважаю, що для нас найголовніша частина Євробачення — це Національний відбір, бо він створений для того, щоб просувати всередині країни український продукт.
Мій брат каже, що це був рівний відбір і перемогти у ньому міг кожен. А далі просто стаються доленосні речі. Я б хотів кожного учасника виділити окремо.
Федір Ходаков: Можемо почати з Влада Шерифа. Я вважаю, що у хлопця дуже класний голос та унікальний тембр.
Даниїл Лещинський: І ліричні пісні. Я люблю ліричні, балади.
Федір Ходаков: Також KRYLATA феноменально володіє голосом. Я вважаю, що вона одна із найкращих, хто заспівав. Хоча вокально, мені здається, я можу багатьох похвалити, адже володію абсолютним слухом і "лажі" з інтонуванням і потраплянням в ноти я чую ще більш детально. Наприклад, у Future Culture Даша теж має розкішний вокал. Ми знайомі з їхнім барабанщиком Андрієм. Він допомагав нам із аранжуванням.
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
Даниїл Лещинський: Так, барабанщик Future Culture допомагав нам із деталями в треці Bird of Pray. Тобто, можна вважати, що якоюсь мірою це і його перемога, тож після фіналу Нацвідбору він не пішов з порожніми руками.
Також Абіє — дівчина, яку ми з братом пам'ятаємо ще з давніх часів, коли її ім'я з'являлося у пресрелізах невеликих музичних видань. Вона йде до своєї мети, тримається на сцені та передає меседж краще за всіх. Вона сильна людина і вміє боротися за справедливість.. А ще вона має класний голос і чудову пісню.
KHAYAT взагалі просто "тихохід". Тобто він увесь відбір тихенько ходив, я його навіть не завжди бачив, ми інколи навіть не встигали привітатися. А потім він вийшов на сцену і показав, що таке справжній живий виступ на сцені Євробачення: коли людина співає, танцює, володіє фізичною силою та вокальним духом.
MOLODI — це, на мою думку, була найхітовіша пісня зі всіх. Я спостерігаю за хлопцями вже пів року, навіть рік, і вони мають неймовірний ріст. У чомусь вони повторили наш шлях у торішньому відборі. Це чудові артисти з класною піснею. Наступного року нехай роблять як ми, і, можливо теж поїдуть на Євробачення.
Федір Ходаков: FIЇNKA ще хочу згадати. Вона — дуже харизматична людина.
Даниїл Лещинський: FIЇNKA демонструє наскільки наша культура мультифункціональна, багатожанрова, наскільки нарешті вона стала прийнятною по всій Україні, її люблять. Подивіться, вона отримала високі бали за результатами глядацького голосування. Журі, можливо, трошки замало поставили, як на мою думку, тому що її пісня хітова, а це теж дуже важливо.
ДК Енергетик — я просто фанат постпанку, особливо західного, Joy Division дуже люблю. І вони для мене — приклад того, як має звучати рок-музика в Україні, навіть постпанк. Я навіть не знаю як підбирати слова, тому що можливо вони не зовсім конкурсні для Євробачення, але для них дорога відкрита. Вони дуже стильні та класні.
Федір Ходаков: Головне, що ці хлопці ніким не прикидаються. Мені це дуже сподобалось. Вони такі, якими є, як в ефірі, так і поза сценою, коли просто спілкуєшся з ними в гримерці. Вони нікого не грають. Вони просто такі, як є — дуже прості та щирі хлопці.
Даниїл Лещинський: Також ще хотів сказати за Машу Кондратенко — це особлива артистка в Україні. Вона дуалістична. Її знають і за воєнними хітами, які важливі для всієї України. Тепер її можуть пізнати як справжню музикантку і справжню артистку. Вона була б гідною представницею України на Євробаченні. Я знаю, як сильно вона цього хотіла. Ми говорили, і я пояснював, що насправді це просто лотерея. Тобто, вона так само заслуговувала на перемогу. І вона готова до цього. У неї дуже сильний вокал і одна з найбільш атмосферних пісень цього відбору — поряд із KHAYAT. Це був справжній фільм і настрій. Справа не в приспівах чи у складній структурі, у цій пісні є історія та атмосфера, яку я відчував і ніби передивився якийсь меланхолійний фільм про якусь втрачену свідомість та сенси, які вона намагається нести. Це крута пісня, яка так само могла б представляти Україну. Ось такий рівний відбір.
Що було першим, що ви заґуґлили про Базель після перемоги?
Федір Ходаков: Я нічого ще не ґуґлив. Я тільки домовився з мамою, що вона приїде туди до нас в гості.
Даниїл Лещинський: Я теж поспілкувався зі своїми родичами, бо через повномасштабну війну я ніяк не можу побачитись зі своєю сестрою — вона живе в Німеччині. Можливо це якось дивно звучить, але це також і шанс побачити близьких. Він не у всіх є, звичайно. Це привілей, я це розумію, але я все одно радий, що він у мене з'явиться хоча б на кілька днів. Для мене це, можливо, навіть важливіше за Євробачення — побачити своїх близьких. Адже зараз я не маю такої можливості, на жаль.
А якщо говорити про реакції ваших рідних — чи були серед них такі, що вас здивували? Можливо, хтось відреагував несподівано?
Даниїл Лещинський: Тим, якими ми з братом стали, ми завдячуємо нашим батькам. Мій тато дуже специфічна людина, він компліменти так просто не роздає. так само як і мама. Якщо вона похвалила — значить, усе справді добре. Мій тато теж нас похвалив. Це було приємно. Він був дуже радий і пишався нами, і для мене це взагалі приємніше за всі схвальні відгуки, які можуть написати в інтернеті.
Федір Ходаков: У мене ситуація трохи інша — мене завжди хвалять, завжди розривається телефон від дзвінків мами, батька та всіх близьких. Навіть від знайомих отримую смс-ки. Після ефіру я відкрив телефон і зрозумів, що мені на це доведеться витратити десь тиждень часу. Я одразу зателефонував мамі, ми поспілкувалися. Вона мене підтримала і дуже зраділа, що ми нарешті побачимось.
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
Ми будемо використовувати будь-яку можливість, щоб дивитися в очі європейському глядачеві й доносити їм правду про ситуацію в Україні
Чи залишиться ваша конкурсна пісня такою, як ми її чули у Нацвідборі? Чи будуть зміни? Якщо так, то які?
Даниїл Лещинський: Я ще не дуже добре знаю правила щодо змін у піснях, не впевнений, наскільки це можливо. Офіційна версія вже є на стримінгах, але для Євробачення часто роблять так званий revamp. Наскільки це доцільно, і наскільки кардинально можна змінювати аранжування — поки не знаю, але під час підготовки заглиблюся в це.
Є моменти, які для концертного шоу я б, як музикант, змінив. Там є лірична частина, яка мала б звучати більш атмосферно, більше лякати глядача. Вона має бути ніби неочікуваним переливом. Це ж музична історія на три хвилини — в ній розказано історію одного дня з життя українців, і такі моменти потрібно виділяти. Думаю, можна дещо змінити для більшої атмосферності саме живого виступу. Це має бути трихвилинна концептуальна історія, і я знаю, з чим треба попрацювати.
Федір Ходаков: Ми ще не мали часу зануритися у правила чи обговорення, зараз просто видихаємо. Але, звісно, наша мета — зробити максимум. Ми всі перфекціоністи й хочемо довести кожну деталь до ідеалу: від світла і декорацій до самого номеру, анімацій, ефектів. Все, що нам спаде на думку, ми будемо втілювати, щоб зробити по-справжньому потужний виступ, щоб це дійсно вразило всіх.
Євробачення — це не лише музика, а й масштабна платформа для меседжів. Що саме почують Україна та Європа під час вашого виступу?
Даниїл Лещинський: Насамперед потрібно готуватися до того, щоб говорити англійською і доносити правду про те, що відбувається в Україні. Це наш майданчик, наша можливість кричати на весь світ. Можна не лише кричати, а й спокійно говорити — хто як краще сприймає. Треба говорити про те, що світ має допомагати нам у боротьбі з агресором. Для цього на Євробаченні існують всі інтерв'ю та майданчики фан-зустрічей з європейцями.
Окрім того, що ми можемо говорити, ми можемо ще співати. В нашій пісні розповідається про наше життя, і це буде зрозуміло з номера. Ми знаємо, що треба, щоб і сам номер асоціювався з тим, через що ми проходимо. Це пісня про нас, це пісня-рефлексія про те, що відбувається з нами. І окреме представлення, я сподіваюся, вже після того, як ми виступимо, буде не потрібним.
Ми з Федором і моїм братом будемо використовувати будь-яку можливість, щоб дивитися в очі європейському глядачеві, доносити їм правду про ситуацію в Україні і не забувати про те, що росію треба перемогти.
Що ви хочете собі побажати?
Федір Ходаков: Більше сил і далі робити все, що ми робимо.
Даниїл Лещинський: Якщо говорити про побажання для себе особисто, то я б хотів доробити якісний англомовний альбом. І не просто з’їздити на Євробачення, а й достукатися до ще більш масової аудиторії в Європі.
Щодо самого конкурсу, я бажаю, щоб наш виступ був зрозумілим і спрацював саме так, як я уявляю його в голові. У мене є чітке бачення того, яким він має бути, і я хочу, щоб усе склалося саме так, як я собі задумав.
До речі, у нашого фан-клубу є мем — гіфка в телеграмі, на якій людина щось завзято пише на дошці. Там є підпис (бо я часто так кажу): "Це Даня, коли він сказав, що так і планував". Тож я буду задоволений, якщо все відбудеться саме за планом.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Влад Шериф поділився з ведучим Денисом Денисенком своїми переживаннями перед фіналом Нацвідбору на "Євробачення 2025", розповів про створення пісні Wind of Change, сумніви у творчості та рішення кардинально змінити свій музичний шлях.
Часом у житті ми опиняємося на роздоріжжі. Вибір шляху, пошук власного призначення, сумніви та натхнення — усе це може стати потужним поштовхом до творчості. Саме так, за словами Влада Шерифа, і народилася його композиція Wind of change.
Влад Шериф: Я йду по життю у трьох напрямках: я режисер, блогер, а тепер ще й співак. Рухаючись у всіх цих напрямках, я просто загубився. Одного разу вночі я сидів і думав: як сумно, що люди не знають чітко, чого вони хочуть, куди їм рухатися. Хотілося б поглянути на сценарій власного життя, щоб точно знати, який саме шлях зробить тебе по-справжньому щасливою людиною.
Саме тієї ночі, стоячи на роздоріжжі шляхів і думок, я придумав цей текст. Спершу написав її українською мовою — просто як вірш у нотатках. Потім поклав його на мелодію. Вона виявилася дуже вдалою, але текст був надто особистим для мене, тому я вирішив перекласти його англійською — саме в такому варіанті, як ви зараз чуєте цю композицію. Вона народилася дуже швидко — на такому натхненні, буквально за двадцять хвилин. Я написав її, переклав і подумав: "Класна демка! Буду публікувати". Але перед тим, як її опублікувати, до мене прийшла ANKA — учасниця минулорічного Національного відбору на Євробачення. Ми разом тоді знімали їй кліп, я запропонував послухати мою демку і вона сказала: "Владе, ну це ж Євробачення!". Також їй сподобалась мелодія і текст (бо вона знає мої особисті переживання щодо цього тексту) і вона дуже чітко зрозуміла суть цього треку. А потім додала, що ця пісня має класний меседж, тому треба подавати заявку на Нацвідбір. До цього моменту я взагалі-то не думав йти на Євробачення. Я й не знав, що відбір уже триває. ANKA навіть власноруч заповнювала замість мене анкету.
Виконавець також поділився своїми враженнями від того, як його пісню Wind of change сприйняли прихильники. Артист розповів про підтримку, різні музичні вподобання та цінність тих, хто справді розуміє його музику.
Влад Шериф: Насправді мене підтримує багато людей, але є й ті, кому просто не до вподоби такий стиль музики — і це цілком нормально. Я ставлюся до цього спокійно. Мені приємно, що є люди, які розуміють сенс цієї пісні і яким подобається мій голос.
"Сьогодні ми, українці, як ніколи, відчуваємо страх перед невизначеністю майбутнього. Ми живемо одним днем. Я своєю піснею хочу вам нагадати, що цей день – не просто чергові 24 години. Це нова сторінка нашого життя, сповнена можливостей, які ми маємо використовувати тут і зараз, бо лише мріяти замало — потрібно діяти", — розповів артист Олександру Стасову в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Режисура — це те, що йде від голови та мозку, а спів — від серця
Влад Шериф в ефірі шоу "Вікенд нової музики" відверто зізнався, що довго сумнівався в собі як у співакові, але зрештою віднайшов упевненість у музиці. Він поділився з Денисом Денисенком своїми відчуттями від сцени та розповів, як поєднує дві улюблені справи — режисуру та спів.
Влад Шериф: Для мене спів — це завжди щось дуже особисте. Коли виходжу на сцену, я ніби відлітаю в інші виміри. Щойно мої губи торкаються мікрофона — усе змінюється. Поза сценою є сумніви, але варто лише заспівати — і в цей момент я відчуваю, ніби в мене виростають крила.
Зараз я обрав співочу кар'єру та бути на Євробаченні. Але так само дуже полюбляю знімати кліпи для інших артистів. Режисура — це те, що йде від голови, коли увесь час працює мозок, а спів — від серця.
Відкриваючи нову сторінку у своїй музичній кар'єрі, артист вирішив видалити всі попередні треки зі стримінгових платформ. Чому ухвалив такі рішення, Влад Шериф розповів в ефірі "Вікенду нової музики".
Влад Шериф: Робити багато справ одночасно не завжди виходить якісно. Зараз я вийшов на той рівень, коли мій трек Wind of Change звучить зовсім по-іншому за якістю, не так, як мої попередні роботи. Тому мені хочеться, щоб люди чули лише якісну музику від мене, і саме тому я ухвалив рішення видалити всі старі записи.
Для мене участь у Нацвідборі — це великий подарунок. Я не очікував, що потраплю до фіналу, і зараз почуваюся дуже впевнено. Якщо, дай Боже, переможу, я намагатимусь класно представити нашу країну. Бо це не просто я представляю свою пісню або себе. Це треба вийти й показати нашу країну такою, як вона є: класна, красива, розумна тощо. І в цьому велика відповідальність. Але я впевнений, що якщо переможу, представлю Україну гідно.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
Мій головний меседж у тому, що кожен має прислухатися до свого серця й робити вибір без тиску
"Національний відбір для мене — це крок до мети. Я хочу бути почутим зі своїм новим, класним музичним матеріалом", — розповів Влад Шериф в ефірі шоу "Селекція".
Він також пояснив, чому саме за нього мають голосувати глядачі та чому його пісня гідна представити Україну на конкурсі, який відбудеться у травні у швейцарському Базелі.
Влад Шериф: Щодо голосування за мене — я не буду агітувати, адже мій головний меседж у тому, що кожен має прислухатися до свого серця й робити вибір без тиску. Тому я не нав'язую себе глядачам. Якщо моя пісня їм сподобається, мені буде дуже приємно отримати їхню підтримку.
У фіналі Національного відбору на Євробачення, який відбудеться 8 лютого 2025 року, Влад Шериф виступатиме під номером 1. Цього року голосувати за улюбленого виконавця можна буде через застосунок Дія або шляхом смс-голосування.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
Я хотіла б поїхати на Євробачення, щоб розказати, що попри все, ми вміємо об’єднуватися — свій до свого по своє
В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь FIЇNKA поділилася з ведучим Денисом Денисенком історією створення натхненої традиціями Гуцульщини пісні "Культура" та розповіла про свій творчий шлях після участі у Нацвідборі два роки тому. Вона пояснила, чому українська культура має звучати на міжнародній сцені, як сучасність може гармонійно поєднуватися з етнікою та чому участь у Нацвідборі — це не лише шанс представити країну, а й можливість донести важливе культурне послання світу.
Артистка каже, що пісня "Культура" виникла як відгук на силу традицій, які зберегли свою автентичність у найскладніші часи. Вона про єднання українців у боротьбі за свою ідентичність. А надихнув її на створення цієї композиції…ліжник.
FIЇNKA: Коли з'явилася ідея моєї пісні "Культура", я вже розуміла, що подаватиму її на Євробачення. Вона виникла, коли я побачила у гостях ліжник. Ліжник — це взагалі така сакральна річ для гуцулів. Це частина наша великої культури, вони внесені до спадку ЮНЕСКО. Хто не знає — це такий килим з овечої вовни. Він має обрядове та побутове значення й супроводжує гуцулів усе життя. І от я побачила такий ліжник у гостях і на ньому була етикетка з написом "Гуцульщина". Я поґуґлила, щоб знайти інформацію про це виробництво, і дізналася, що воно з'явилося в 30-х роках, коли Гуцульщина була під окупацією. Тоді, заради збереження власної культури, гуцульські майстри об'єдналися під гаслом "Свій до свого по своє". І я подумала: "Вау!". Якби цього не було, якби люди не об'єднувалися — невідомо, чи була б ця культура і досі жива. Власне, про це я й співаю. Якби цимбали не грали, якби ліжники не ткалися — не знати, чи була б та FIЇNKA і, чи була б та колоритна Україна, яку ми зараз знаємо.
За словами виконавиці, рядок "Свій до свого по своє" у її конкурсній пісні має особливе значення. Цей вислів став символом національної згуртованості, а сьогодні нагадує нам про силу спільності та важливість збереження своєї культури.
FIЇNKA: Цей вислів був гаслом українських націоналістів. Ним вони заохочували людей об'єднуватися і робити Україну українською. І мені здається, що зараз це актуально, як ніколи. Я кажу не лише про гуцулів, а про кожен куточок України. Але я гуцулка і, звісно, я співатиму від імені гуцулів, адже на цьому побудована моя творчість. Я співаю "Моя культура", але моя культура — це моя українська культура. Якщо я приїду в Європу, мені покажуть петриківський розпис, я скажу: "Так, це моя культура, я цим пишаюся". Я хотіла б поїхати на Євробачення, щоб розказати, що попри все, ми вміємо об’єднуватися — свій до свого по своє, як у моїй пісні, — і в радості, і в горі. Це для нас зараз як ніколи актуально. Наша культура все одно жиє і буде жити.
FIЇNKA переконана, що можна залишатися сучасним, гармонійно поєднуючи гуцульські традиції з актуальними трендами.
FIЇNKA: Я живу в сучасному світі. Напевно, я стала своєрідним провідником Гуцульщини, руйнівницею стереотипів та міфів, які тривалий час насаджували через телевізор: анекдоти про гуцулів, про зв’язок, що не ловить на смереці. Ми й самі любимо з цього посміятися, але лише тому, що знаємо — це далеко від правди.
Я прагну розвінчати всі міфи та шаблони, що нав’язували нам меншовартісне сприйняття себе ще з радянських часів
Українське етно вже знайоме світу, але унікальний музичний лад Карпат здатен здивувати навіть досвідчених єврофанів, переконана виконавиця.
FIЇNKA: Я зараз переглядаю огляди єврофанів і бачу, що для них уже не є чимось незвичним почути сопілку чи інші етнічні інструменти. Але гуцульські мотиви — справді унікальні. Різні виконавці, як-от Go_A, представляли на Євробаченні свої регіони, кожен із власним колоритом. Гуцульська музика ж має особливий лад та особливе звучання. І у своїй пісні я використовую характерні музичні прийомчики.
Участь у Нацвідборі — не просто конкурс, а величезний стрибок у творчій еволюції артистів. FIЇNKA розповіла про те, як змінилося її життя після участі у відборі 2023 року та який досвід вона здобула.
FIЇNKA: За ці два роки мені здається, що я прожила ціле десятиліття досвіду. Нацвідбір став для мене справжнім поштовхом — таким, як зараз модно казати, "пушем". Це чудово, що новим іменам дають можливість заявити про себе. Бо під час Нацвідбору ти проживаєш за два тижні підготовки стільки, скільки артисти за все творче життя не встигають прожити. По-перше, ти набираєшся досвіду: спілкування зі ЗМІ, як поводитись, що казати, як швидко вчити хореографію, триматися й не втомлюватися.
Після Нацвідбору 2023 у мене був масштабний тур "Гуцулія рулить" містами України. Ми доїхали аж до центру країни, виступали в Києві. Тепер FIЇNKA виступає з бендом, у нас уже зовсім нове звучання, повністю живе. Все так файно, "гонорово", як у нас кажуть. Ми й за кордоном були багато разів. Співаємо, пісні пишуться і випускаються, зросла кількість підписників і людей на стримінгових платформах. Усе, що може бути, все відбувається.
Культурна дипломатія — це не лише про музику, а й про зміну світогляду. Як FIЇNKA руйнує застарілі шаблони та доводить, що українська культура може бути не просто живою, а й модною?
FIЇNKA: Насамперед я прагну розвінчати всі ці міфи та шаблони, що нав’язували нам меншовартісне сприйняття себе ще з радянських часів. Друге — нагадати людям, що діалекти — це згадка про те, що наша мова жива, що вона існує. Українська — це не якась штучна мова з ґуґл-перекладача, вона жива, вона різниться в кожному куточку країни, і вона — це спомин про наше глибоке коріння. Цього не потрібно соромитися. Мова може звучати сучасно, драйвово, файно, вона може бути вірусною — і я це доводжу своїм прикладом.
"Зараз, як ніколи, важливо чітко і голосно заявляти на увесь світ, що ми важливі, ми унікальні. Наш народ — це глибоке коріння, самобутність і ми зуміли пронести це все до наших днів, незважаючи ні на що. Але заодно ми йдемо в ногу з часом, світовими музичними трендами. Отже, ми самодостатня країна з великою культурою. Участь у Нацвідборі для мене — це, в першу чергу, нагадати всій Україні про важливе. Оце от "свій до свого по своє" — це про вміння єднатись, триматись разом заради спільної мети. Це те, що нам треба щодня пам'ятати. Я вже читаю дуже багато відгуків людей і мені приходять сотні повідомлень від Дніпра до Ужгорода, від Франківська до Харкова. Я хочу нагадати, що кожен куточок України має відновити, зберегти і примножити свою правду і свою культуру. І це, власне, робить з нас націю", — додала співачка Олександру Стасову в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
Участь у Нацвідборі — це важливий майданчик для важливих повідомлень, які може почути вся Україна
Підтримка фанатів — це не просто слова, а величезна відповідальність. У шоу "Вікенд нової музики" FIЇNKA розповіла про те, що найбільше її зворушує у спілкуванні з прихильниками зараз.
FIЇNKA: Люди пишуть такі слова підтримки, що часом здається, ніби я йду не на Євробачення, а в якийсь хрестовий похід. Я відчуваю цю підтримку з усіх боків — це шквал позитивних хороших слів. Але водночас це велика відповідальність. Мені кажуть: "Давай, Іринко, прославляй нашу Гуцульщину, нашу культуру! Ми такі класні! " — і я розумію: йой, мушу то по-людськи файно зробити!
"Участь у Нацвідборі — це важливий майданчик для важливих повідомлень, які може почути вся Україна. Це великий професійний досвід, тому що до тебе прикута велика увага ЗМІ, музичних критиків і тут за декілька днів можна навчитися більше, ніж за декілька років", — додала співачка в ефірі шоу "Селекція".
Також артистка розповіла, чому глядачі Нацвідбору у фіналі мають проголосувати саме за неї та що робить FIЇNKA гідною представляти Україну на пісенному конкурсі "Євробачення 2025" у Швейцарії.
FIЇNKA: По-перше, я знаю, що багато людей любить номер 7. Якщо ще ніхто не заходив із цього боку, то я зайду! Кажуть, що сім — це файне число. Мені вже написали наші святі галичани, що це є "Боже число".
Я несу своє перед людьми так, як співаю у своїй пісні. Я дуже хочу, щоб наші мотиви, наша культура, наше українське стало популярним у Європі. Щоб ми диктували свої тренди. Я не проти світової музики, звісно, ми всі робимо це в сучасному контексті, але чому б не наша, українська, стала світовим надбанням — таким популярним, як і багато інших?
У фіналі Національного відбору на Євробачення, який відбудеться 8 лютого 2025 року, FIЇNKA виступить під номером 7. Цього року голосувати за улюбленого виконавця можна буде через застосунок Дія або шляхом смс-голосування.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
Фото: Пресслужба Маші Кондратенко
Ми щодня проживаємо емоційні гойдалки — від сили та бажання, щоб все було добре й до стану слабкості, коли нам погано і ми не можемо стримувати сльози
В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь Маша Кондратенко розповіла Денису Денисенку про рішення взяти участь у Нацвідборі, створення конкурсної пісні, найяскравіші спогади дитинства та як готується до фіналу національного відбору на Євробачення 2025.
Маша Кондратенко: Я довго не наважувалася взяти участь у національному відборі Євробачення, бо хотіла накопичити в собі цю енергію, зрозуміти, що саме хочу сказати, який меседж транслювати, які цінності донести. І коли я нарешті відчула, що готова, настав цей момент — усередині з’явилося те, про що мені хочеться сказати.
Було дуже важко перенести на музику те, що у мене всередині. У нас із моїм саундпродюсером було кілька спроб зробити це. Ми домовилися: якщо щось не виходить, просто зупиняємося і переносимо роботу на наступний день. І в нас декілька разів не виходило. Це були хороші демки, нормальні пісні, але я розуміла, що це не те, чого мені хочеться. І в якийсь момент я приходжу на студію, сідаю за фортепіано, награю декілька нот — і народжується приспів "Виє, виє вітер, плаче край вікна. Тихо грають діти, ніч така сумна". І в мене воно настільки промурашило та викликало асоціацію з дитинством, адже мій творчий шлях почався з українських народних пісень, які зі мною співав мій дідусь. І я зрозуміла: це таке ДНК наше українське, це наше українське коріння, до якого ми маємо повертатися і пам'ятати про нього.
Маша Кондратенко довго йшла до рішення взяти участь у Нацвідборі на Євробачення, адже хотіла знайти справжній меседж, який хоче донести світові. Вона розповіла, як народжувалася її конкурсна пісня No Time to Cry та що символізує її мелодія.
Маша Кондратенко: Мені хотілося закласти в цю пісню стани. Чому вона така різноманітна та емоційно забарвлена? Тому що вона про "нормальну ненормальність", у якій ми всі зараз живемо. Тобто ми вранці можемо прокинутись від тривоги, від жахливих новин, а за кілька годин ми вже збираємось на роботу. Ми ніби звикли в цьому жити, але іноді, коли ти замислюєшся про це, — в якому пеклі ми живемо і що це просто "нормальна ненормальність", — хотілося передати в пісні саме ці сенси. Коли я писала цю пісню, в голові постала візуальна картинка: навколо суцільна темрява, і лише на обрії стоїть маленький будиночок, у якому є світло. Якщо наблизитися до нього, можна побачити родину, яка там живе: мама готує вечерю, тато дивиться телевізор, дитина грається. І всі вони зі злегка "пластиковими" посмішками, ніби все гаразд. Але чомусь дитина у моїй цій картинці сумна. Бо мені здається, що діти відчувають більше, ніж ми. Просто вони не можуть це пояснити словами, як дорослі. Цією піснею мені хотілося показати, що ця боротьба з темрявою, з "нормальною ненормальністю" зрештою приведе до світла — і все буде добре. Адже наша сила чергується зі слабкістю. Ми не завжди сильні. Нас звикли уявляти, що українці — це сильний народ. Це правда. Але ми щодня проживаємо емоційні гойдалки — від сили та бажання, щоб все було добре й до стану слабкості, коли нам погано і ми не можемо стримувати сльози. І мені хотілося транслювати саме це — що ми різні, ми проживаємо різні стани, і нам іноді складно.
В ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь Маша Кондратенко розповіла Олександру Стасову про те, як відбувалася робота над створенням композиції No Time to Cry та чому для неї важливо представляти Україну на конкурсі "Євробачення 2025".
"Мене надихнула на написання цієї пісні, по-перше, звичайно, ситуація в країні — це моя емпатичність, що я дуже тонко відчуваю світ, дуже сильно завжди співчуваю людям і відчуваю, що моя місія — ретранслювати емоції людей в музику. Процес створення пісні проходив легко. З цікавих моментів було те, що мені дуже легко вдалося створити те звучання, яке хочеться і мені в цьому допоміг мій саундпродюсер Роман Грисюк. Він теж дуже класно і тонко відчуває всі мої музичні емоції. Насправді я дуже хвилювалася написати пісню, яка не транслює те, що коїться в нашій країні зараз. Дуже хвилювалися, дуже боялися і моя задача була показати людям спочатку нашим, потім, дай Бог, якщо мені вдасться виграти, вже Європі стан нас, стан українців зараз, в час війни".
Після першого падіння на сцені закарбувався мій характер, бо я встала і продовжила співати
В ефірі "Вікенд нової музики" виконавиця також поділилася зворушливими спогадами про своє дитинство, а також розповіла про те, що вплинуло на її музичні вподобання.
Маша Кондратенко: Моє дитинство було прекрасним, і найбільш яскраві моменти для мене пов'язані саме з родиною. Я родом з Шостки, і кожного літа я їхала до бабусі з дідусем. І кожне літо було сповнене моїми піснями. Вони дуже любили, коли я приїжджала і коли співала для них. Ми разом з дідусем виконували народні пісні.
Різдво, Пасха, коли ви всі збираєтесь разом — це такі цінні моменти. Коли ти дорослішаєш, цього стає менше, бо бабусі й дідусі, на жаль, ідуть, і ти ніколи до цього не можеш бути готовим. Мені дуже сумно, що їх уже немає, але залишилася тепла пам'ять про них. І саме тому мені хотілося закласти в пісню цю українську народну історію. Моє дитинство було чудовим, безтурботним і теплим, воно було наповнене підтримкою моїх батьків та родини. І я вважаю, що мені дуже пощастило, бо не всі діти отримують підтримку в їхніх справах.
Я жила ще й у Харкові 16 років. Одного разу ми з мамою їхали в метро, коли мені було десь чотири чи п’ять років. Я сиділа і наспівувала собі щось під ніс, і мама запитала:
— Машо, що ти співаєш?
А я кажу:
— Мамо, а я теж хочу так ходити, гроші збирати з капелюхом, як у метро.
Після цього батьки вирішили віддати мене в музичну школу. Вони вже тоді бачили якісь прояви моїх талантів.
Ще один яскравий дитячий спогад — мій перший у житті виступ у шість років на дитячому святі. Я грала жінку в широкій спідниці, мала вилетіти на мітлі. І я вилетіла — спіткнулася об спідницю і впала. Це був мій перший виступ і перше падіння на сцені. Але тоді закарбувався мій характер, бо я встала і продовжила співати.
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
Я розумію, що працюю на результат, і для мене це зараз дуже важливо
У своїй творчості Маша Кондратенко віддає перевагу різноманітності, адже саме це дозволяє їй передавати різні емоції й настрої. Вона розповіла про свій музичний шлях від ліричних пісень до іронічних експериментів, а також поділилася думками про те, чому артисту важливо залишатися справжнім та різним для слухачів.
Маша Кондратенко: Моя різноманітність у музиці — це не стратегія чи тактика. Я така є, у мене бувають різні періоди життя, різні емоції та події. Насправді іронічний бік моєї творчості відкрився у 2022 році, коли вийшов трек "Ванька-Встанька". До цього я була лірична, драматична, писала пісні виключно серйозні про кохання, бо на таких піснях я зростала. А потім в якийсь момент відкрилось щось нове, і я вирішила: а чому б мені це не поєднувати? Адже це цікаво, коли артист здатний бути різним. Я дуже люблю заходити на сторінку артиста і розуміти, що під різні настрої та випадки життя він може бути різним.
Також учасниця фіналу Нацвідбору на Євробачення розповіла про те, як готується до виступу 8 лютого і чому для неї важливо поїхати на конкурс у Швейцарії.
Маша Кондратенко: Зараз кожен мій день розписаний буквально по хвилинах: репетиції, репетиції номера. Наразі займаюся вокалом із трьома викладачами, адже кожен із них працює над різними аспектами. В моїй пісні є академічна частина, тому мені потрібно підтягнути академічний вокал.
Коли кожен день розписаний похвилинно, залишається дуже мало часу, щоб просто зупинитись, подихати та зрозуміти, що ти в моменті. Тому мені зараз дуже допомагають медитації. Книги, на жаль, я не встигаю читати, хоча вони б також допомогли. Дуже багато всього, але я тримаюсь. Я розумію, що працюю на результат, і для мене це зараз дуже важливо.
"Для мене особисто участь у Нацвідборі — це великий крок в моїй кар'єрі. Це можливість транслювати світові важливі меседжі з точки зору нашої країни, бо я хочу представляти не суто свою творчість, а нашу країну. Це великий крок, до якого я відчуваю, що готова зараз. Мені є що сказати, мені є про що бути на сцені Євробачення", — додала виконавиця в ефірі шоу "Селекція".
Артистка вірить, що її меседж здатний знайти відгук у серцях слухачів. Для неї Євробачення — це не лише вокальний конкурс, а й можливість транслювати важливі цінності. Вона переконана, що її пісня та меседж нині є надважливими, адже вони відображають почуття людей.
Маша Кондратенко: Я вважаю, що для того, аби гідно представляти країну на Євробаченні, артист повинен мати великий досвід виступів на сцені, адже може трапитися різне: хвилювання, неконтрольовані ситуації. Враховуючи те, що в шість років, коли впала на сцені, я не розгубилася, а також мій досвід участі в конкурсах, я дуже цілеспрямована. Я виглядаю маленькою, крихкою та мініатюрною, але всередині я дуже сильна.
У фіналі Національного відбору на Євробачення, який відбудеться 8 лютого 2025 року, Маша Кондратенко виступить під номером 5. Цього року голосувати за улюбленого виконавця можна буде через застосунок Дія або за допомогою смс-голосування.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Khayat
Фото: Пресслужба Khayat
Основна моя мета була зробити фольклор тим, чого не цураються, чим можна пишатися й імплементувати в майбутнє
В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь KHAYAT поділився з Денисом Денисенком своїми думками про участь у національному відборі на Євробачення 2025. Він розповів про створення пісні HONOR, її глибокий сенс та культурну місію. Виконавець також пояснив, чому вважає важливим поєднання фольклорних мотивів із сучасним звучанням та як українська музика впливає на міжнародну аудиторію.
KHAYAT розповів, що його конкурсна пісня HONOR народилася в момент сильного емоційного піднесення та стала справжнім маніфестом.
KHAYAT: Ця пісня дійсно звучить як маніфест, тому що її слова були написані у стані емоційного піднесення. По суті, це саме ті слова, які резонують зі мною як з українцем, що переживає нинішні події. Я щиро сподіваюся, що вони так само відгукнуться і глядачам, адже ми всі зараз живемо у певному вакуумі, де поділяємо одну історію.
Для мене дуже важливо було висловити саме ті думки, які є в цій пісні. Умовно кажучи, якби мене відправили кудись і дали можливість висловитися лише в межах трьох хвилин, це були б саме ті слова, які мені хочеться сказати як українцю сьогодні. Це ж і є культурна дипломатія: тобі дають три хвилини висловити все, що ти хочеш сказати.
"Особливий вплив на формування цієї пісні мали події 8 липня минулого року, коли балістична ракета влучила у дитячу лікарню Охматдит. Відчуття несправедливості, розпачу і люті переповнювали і це все вилилось у пісню, яку ви почуєте. Перший куплет був написаний ще декілька років тому, але свою фінальну форму пісня отримала тільки влітку 2024.
Я вірю в цю пісню не тому, що вона просто мені подобається, як частина моєї творчості, а тому, що це саме той сенс і ті влучні слова, що резонують з нашим народом сьогодні і є віддзеркаленням реалій, у яких ми з вами живемо. Головним меседжем пісні HONOR є важливість відновлення духовної сили культурних цінностей, що ідентифікують нашу націю, особливо в часи, коли її намагаються стерти з лиця землі", — розповів виконавець Олександру Стасову в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Артист переконаний, що українська музика має унікальну ідентичність завдяки глибокому зв’язку з фольклором та етнічними мотивами. Він вважає, що саме це відрізняє нас від інших країн і робить нашу культуру впізнаваною у світі.
KHAYAT: Мені здається, що у нас дуже особливе ставлення до фольклору та етніки. І це те, за що нас дуже поважають у Європі, бо ми завжди зберігаємо цей елемент в нашій музиці у форматі Євробачення. Це те, чим ми відрізняємось від багатьох країн, тому цей напрямок слід зберегти й шукати різні його форми. Не обов'язково, щоб це було очевидно, "в лоба", щоб одразу було зрозуміло, що це фольк. Проте зберігати цей елемент важливо. Мені дуже приємно як людині, яка свого часу почала це робити, що зараз молодь звертає увагу на фольклор — це дуже важливо. Основна моя мета була зробити фольклор тим, чого не цураються, чим можна пишатися й імплементувати в майбутнє. Мені здається, що ми на дуже правильному шляху.
Я ніколи не ставив собі за мету обов’язково поїхати на Євробачення — це не ціль мого життя
KHAYAT вважає, що те, якою мовою написана пісня відіграє важливу роль у її сприйнятті на міжнародному рівні. Він наголошує, що, популяризуючи українську, потрібно також враховувати розуміння тексту європейською аудиторією. Саме тому він переконаний, що найкращий підхід — це баланс між рідною мовою та англійською, що допомагає як зберегти ідентичність, так і донести іноземній публіці головний меседж.
KHAYAT: Останні три Нацвідбори ми не просто обираємо представника на Євробачення, а несемо певний меседж. Ми вже робили це раніше і продовжуємо робити зараз, адже не можемо абстрагуватися від того, що відбувається навколо. Дуже важливо, що ми популяризуємо свою мову й показуємо, що маємо свою ідентичність. Однак варто враховувати й міжнародну аудиторію. Уявіть британця чи німця, який дивиться Євробачення, але не розуміє жодного слова. У такому випадку пісня має бути або настільки потужною за звучанням, що текст уже не має значення, або ж має бути щось, що він може почути та зрозуміти.
На мою думку, на сьогодні ідеальна формула для нас — поєднання української та англійської мов. Таким чином ми й свою ідентичність зберігаємо, і доносимо свій меседж.
Артист зізнається, що участь у Нацвідборі ніколи не була для нього самоціллю. Однак цього разу він відчув, що має не лише що сказати, а й правильний спосіб донести свою думку.
"Для мене участь у Нацвідборі — це не про мене і не про мою кар'єру, бо люди обирають саме пісню, а не артиста. Для мене це про доцільність, про відповідальність і можливість бути голосом українців, коли мені дійсно є що сказати. Якщо моя пісня відгукнеться більшості українців, це буде найкращим показником того, що я чую не тільки себе, а й свій народ", — розповів виконавець в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
KHAYAT: Я ніколи не ставив собі за мету обов’язково поїхати на Євробачення — це не ціль мого життя. Але, мені здається, що тут поєдналися фактори користі: я хочу зробити щось важливе від себе, і якщо я можу це правильно донести, чому б і ні? По-друге, сама пісня. Я розумію, що існування цієї композиції поза масштабами Євробачення напевно було б не таким доцільним, тому що в ній є strong message. І це те, чим для мене особисто, як для людини, відрізняється моя участь у відборі попередні рази з участю цього року. Тому що у попередні роки у мене були просто пісні про кохання — вони були легкими, енергійними, створювали певний вайб, але не мали глибокого внутрішнього сенсу. Коли у пісні він є, так само як він є у мене цього разу, тобі не треба нічого вигадувати, підбирати слова, думати, як подати її — воно відбувається органічно, тому що це твій внутрішній рупор.
Артист зазначає, що національний відбір на Євробачення в Україні завжди мав особливий статус, відрізняючись від аналогічних конкурсів у Європі своєю серйозністю. Він порівнює минулі відбори з теперішніми, наголошуючи на значних змінах у правилах та підходах.
KHAYAT: Ми, як нація, дуже відповідально ставимося до Національного відбору. В інших країнах це проходить набагато простіше, але такий наш підхід — це круто. Раніше Нацвідбір був більш закритим, кулуарним. Тоді не було такого як зараз, коли маловідомий артист може потрапити на Нацвідбір. Тоді перевагу надавали досвідченим артистам, відомим іменам, а також тим, хто мав фінансову спроможність представити країну. Тобто були інші реалії. Зараз усе змінилося і ми стали набагато прогресивнішими в цьому плані.
Співак переконаний, що головне завдання конкурсної пісні — бути зрозумілою та впізнаваною на міжнародному рівні. Він розповідає, як його композицію сприймають єврофани за кордоном, і чому саме така подача є важливою для Євробачення.
KHAYAT: Поки у всіх іноземних оглядах, які ми переглядали щодо моєї пісні, всі сприймають її саме як вольову композицію з характером, і це дуже тішить. Зрештою, ми ж не можемо перед кожним виконанням розповідати лібрето про те, скільки сенсів у ній закладено. Важливо, щоб ця було зрозуміло без додаткових пояснень. Меседж, який я заклав саме в англомовну частину, дуже добре зчитується іноземцями. І це найважливіше, тому що це міжнародний конкурс. Ми ж не обираємо собі трек у навушники чи у свій плейлист, — ми обираємо трек, який буде обличчям України на міжнародній арені.
Фото: Пресслужба Khayat
Раніше в мене не було досвіду, відчуття конкурсу та внутрішньої мотивації — зараз це все є
В ефірі шоу "Вікенд нової музики" KHAYAT розповів про свою творчу філософію та пояснив, чому зараз, на відміну від попередніх спроб, відчуває себе готовим до конкурсу як ніколи.
KHAYAT: Загалом, незалежно від участі в Євробаченні, я бачу свою місію в тому, щоб надихати людей і доносити сенси. Я — транслятор, виконувач того, що мені приходить. Не можу сказати, що я глибоко забобонна чи релігійна людина, але момент творчого натхнення — це справді щось космічне, він є і я не можу ним керувати. Часто після релізів люди пишуть: "Ой, тут потрібно було зробити так", "Краще б ти додав ось це", "А де приспів?". Але це не ринок, де можна просто сказати: "Мені потрібен приспів на Євробачення", і я його пишу. Так не буває, це процес натхнення. Для кожного виконавця, який створює музику самостійно, це дуже інтимний процес — наче народження дитини. Це просто магія, яка виникає зсередини. І ось ці речі не можуть бути заздалегідь продуманими. Так, є люди, які можуть це робити, і це великий талант, але в мене такого таланту нема. Мій талант — це слово, я вмію доносити думку. Я вмію писати так, щоб це чіпляло та викликало "мурахи". Сильні сторони на Євробаченні мають бути також і в самому лайв-виступі, і в енергетиці. І цього разу я відчуваю, що в мені є всі ці складники. Якщо порівнювати з минулими спробами, раніше в мене не було досвіду, відчуття конкурсу та внутрішньої мотивації. Зараз це все є, тому я дуже вірю в цей номер і в цей виступ.
Співак не обіцяє перемогу, адже на конкурсі важливу роль відіграють безліч чинників. Проте він переконаний: якщо представить Україну, то зробить це гідно:
KHAYAT: Я не хочу кидатися гучними обіцянками й казати, що привезу Україні перемогу. Цього ніхто не знає — все вирішується в моменті, під впливом багатьох факторів. Але я можу точно сказати: я презентую країну з честю. Можу гарантувати, що це буде якісно, про нас, і що це буде фінально правильно донесена думка.
У фіналі національного відбору на Євробачення, який відбудеться 8 лютого 2025 року, KHAYAT виступить під шостим номером. Цього року голосувати за улюбленого виконавця можна буде через застосунок Дія або за допомогою смс-голосування.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
"Цікавий факт те, що спочатку пісня Wind of change була написана українською, і я, в принципі, не планував її випускати взагалі, тому що вона вийшла дуже особистою для мене. Я написав її в складний період свого життя. Сама пісня про почуття, стан людини, яка багато часу крокує до своєї мрії і часто стоїть на роздоріжжі думок та гадає, який же шлях обрати саме цього разу, щоб нарешті досягнути своєї мети. І мені так сподобалась мелодія, яку я придумав, що я вирішив перекласти її англійською, щоб показати людям – вам, але не розкриваючи особисті сенси так відверто. І, знаєте, сьогодні ми, українці, як ніколи, відчуваємо страх перед невизначеністю майбутнього. Ми живемо одним днем. Я своєю піснею хочу вам нагадати, що цей день – не просто чергові 24 години. Це нова сторінка нашого життя, сповнена можливостей, які ми маємо використовувати тут і зараз, бо лише мріяти замало – потрібно діяти. Національний відбір для мене – це крок до мети. Я хочу бути почутим зі своїм новим, класним музичним матеріалом. Я сподіваюсь, що ви мене підтримаєте з цим. Пам'ятайте, що втілювати мрії в життя завжди на часі", — розповів в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Також читайте: Як учасники Нацвідбору, які не потрапили до фіналу, пережили голосування у "Дії": емоції, враження та перемога FIЇNKA.
Фінал нацвідбору на Євробачення 2025 відбудеться 8 лютого. Шоу транслюватиметься у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура та в ефірі Радіо Промінь, на сторінках платформ Суспільного Мовлення у соцмережах та у застосунку Дія.
У фіналі нацвідбору учасники виступлять у такій послідовності: 1 Влад Шериф — Wind of change, 2 Абіє — Дім, 3 Molodi — My Sea, 4 Future Culture — Waste My Time, 5 Маша Кондратенко — No Time to Cry, 6 Khayat — Honor, 7 Fiїnka — Культура, 8 Krylata — Stay True, 9 Ziferblat — Bird of Pray, 10 ДК Енергетик — Сіль.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Дякуємо тобі за твою відкритість. Скажи, а що то за "історія життя" в пісні "Ти зима", про яку говориться в прес-релізі?
Фото надане артисткою
Я дуже відкрита людина і вважаю, що не повинна щось приховувати. Я така, яка є я!
Привіт, Настю! Раді чути тебе в нашому ранковому ефірі! Ми тебе розбудили чи ти вже давно прокинулась – з клопотами якимось домашніми чи музичними?
Привіт! Я давно вже прокинулась, бо в мене є син і він до школи пішов, тому мій ранок почався з клопотів домашніх (сміється).
Ми подивилися твій Інстаграм – він наповнений переважно інформацією про твої творчі проєкти, там обмаль чогось особистого і, скажімо так, політично-соціального. Це твоя свідома позиція, щоб люди не розфокусовували увагу?
Насправді, у мене в сторіз завжди несеться моє життя, і мені навіть кажуть друзі: "Настя, ну камон, зупинись, трохи забагато!" (сміється). Але я дуже відкрита людина і вважаю, що не повинна щось приховувати. Я така, яка є я і чесно показую це людям. Мені здається, що моя фішка як особистості в тому, що я дуже відкрита до людей.
Дякуємо тобі за твою відкритість. Скажи, а що то за "історія життя" в пісні "Ти зима", про яку говориться в прес-релізі?
Був у мене хлопець, жив він у Львові і я його дуже кохала. Два роки я до нього їздила з Варшави, де зараз живу. І в якийсь момент людина почала ставитись до мене не так, як це було з самого початку. А я вже закохалась. І потрапила в такі дуже аб’юзивні стосунки, в яких мене і принижували, й ображали. І на фоні цих відчуттів я розірвала ці стосунки. Мені було дуже важко це зробити. Ця пісня показує, власне, стан жінки, коли чоловік до неї ставиться погано.
За статистикою, від нарцисичних чи аб’юзивних стосунків люди йдуть навіть не з першої чи другої – а з сьомої спроби в середньому! Тому вітаємо тебе – ти молодець!
Я реально в таких нарцисичних відносинах усе своє життя. Це якась така модель була – бачити саме таких чоловіків. Я навіть не могла подивитись на когось іншого.
Хто тобі допомагав створити трек "Ти зима"? Це знову був твій колишній колега Євген Тріплов чи якісь інші люди?
Я приїхала до Києва, зустрілась з Женею. В нього на студії працює дуже талановитий чувак sheloves – він же Женя Соломін. Женя Тріплов дав студію і ми сіли з Женею sheloves – і зробили цей трек! Тобто, два Жені допомогли зробити пісню (сміється). Це дуже крута команда, хлопці дуже талановиті. І коли ми разом, ми робимо завжди щось неймовірне: живе й не таке, як у всіх.
Ти раніше писала пісні російською мовою – і для "Бамбінтон", і для інших артистів. Як змінилась твоя позиція стосовно цього, принаймні за роки повномасштабної війни в Україні?
Кардинально змінилася! Я більше не пишу російською. Для мене тепер це принципово. Чесно вам скажу: я іноді можу для себе написати текст російською – а потім перекладати. Тому що в мене просто думка в голові народжується російською, мені важко переформатувати свій мозок на українську. Але я дуже над цим працюю!
Наостанок просимо тебе звернутись до слухачів Радіо Промінь з тим, що тобі важливо зараз усім нам сказати. З чим би це не було пов’язане, що в тебе зараз на серці?
Дорогі слухачі Радіо Промінь! Я дуже хочу, щоб ви частіше посміхались і відчували себе в наших реаліях трохи краще. Дуже хочу, щоби ви послухали мій трек і щоби він був у вашому серці. На жаль, немає снігу…
А трохи йде сьогодні!..
Тоді це дуже класно, що я можу саме сьогодні презентувати свій реліз – він буде відображати настрій сьогоднішнього дня!
Слухати трек "Ти зима" Nastya Lisa, як і багато інших прем’єр, можна в плейлисті "Промінь Рекомендує 2025" на Spotify.
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
"Ідея для нашої конкурсної пісні Bird of Pray з'явилася одразу після закінчення минулорічного Національного відбору. Ми готувалися завчасно і ділилися між собою уривками мелодій, які б мали потенціал для самого Євробачення. Тоді в процесі таких обговорень Валя – наш гітарист – прислав мені послухати уривок пісні, яку, зрештою, ми і відправили заявкою на відбір. Процес створення пісні був одним із найскладніших у нашій історії. Записувати перші демоверсії ми почали ще влітку, але нас не влаштовувало звучання. Ми не любимо несподіванок, тож нам хотілося почути навіть у демозапису фінальний кістяк, фінальний вигляд та звучання пісні. Варто сказати, що паралельно з цією піснею ми розробляли ще дві і врешті-решт мали вибрати між трьома треками. Це був ну дуже складний вибір, який ми зробили разом із нашою командою. Вибрана для конкурсу пісня була особлива тим, що занадто відрізнялася від минулорічної нашої заявки. Вона набагато більше розкриває місце, звідки ми родом. Це головне для такого конкурсу, як Євробачення. Якщо говорити про текст пісні, про її емоційний сенс, то це, на мою думку, послання, це символ. Центральний образ – це пташечка, яка уособлює нашу свободу, відродження та очікування нових змін. Вона є провісницею весни та символом циклічності в житті. Я думаю, що ця пісня – це емоційна розповідь. Один ефемерний день життя наших людей від світанку до заходу сонця. В ній переплітається туга за домом, болісна втрата і водночас молитва, яку ми передаємо через оцю символічну пташечку, яка має донести її туди, де ще є світло і надія. Участь у національному відборі є для нас місцем досвіду, місцем перевірки своїх професійних навичок, місце, де ти вчишся працювати під шаленим тиском. Це має величезний вплив на становлення нас, як особистостей. І ми не можемо упускати шанс вчитися та користуватися такою можливістю продемонструвати свій потенціал", — розповів вокаліст гурту Ziferblat Даниїл Лещинський в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Також читайте інтервʼю Ziferblat: Нацвідбір є місцем перевірки професійних навичок, де ти вчишся працювати під шаленим тиском.
Фінал нацвідбору на Євробачення 2025 відбудеться 8 лютого. Шоу транслюватиметься у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура та в ефірі Радіо Промінь, на сторінках платформ Суспільного Мовлення у соцмережах та у застосунку Дія.
У фіналі нацвідбору учасники виступлять у такій послідовності: 1 Влад Шериф — Wind of change, 2 Абіє — Дім, 3 Molodi — My Sea, 4 Future Culture — Waste My Time, 5 Маша Кондратенко — No Time to Cry, 6 Khayat — Honor, 7 Fiїnka — Культура, 8 Krylata — Stay True, 9 Ziferblat — Bird of Pray, 10 ДК Енергетик — Сіль.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
"Ми довго виношували ідею створити трек для Євробачення, розуміючи, що він має бути сильним, масштабним і обов'язково особистим. Найважливішою частиною нашої історії є дім і його втрата. І тому ми хотіли розповісти про це так, щоб кожен міг перейняти цю історію на себе. Ми вирішили написати про Маріуполь, символом якого є море. Основна думка нашого треку в тому, що дім – це не місце, а відчуття, яке завжди залишається з тобою у серці і думках. Наше море – це наш дім. Пісня My Sea – це можливість розповісти світу про наші переживання, про біль і втрати українців. Але зробити це красиво, стильно і потужно. Вона гідна представити Україну, бо говорить щиро і глибоко. Можна сказати, що не ми обирали пісню, а сама пісня обрала нас. Ми вклали в неї всі сили, весь свій досвід і емоції, не шукаючи запасних варіантів. З самого початку ми вірили в неї. Процес написання був для нас, з одного боку, доволі звичним і простим, але, з іншого боку, супроводжувався відчуттям великої відповідальності. Ми довго шукали ідею і створили багато версій. А для написання другого куплету звернулися за допомогою до Андрія Парфенова.
А коли трек увійшов у лист, ми отримали цінний фідбек від Тіни Кароль, яка запропонувала нам прибрати одну невеличку частину пісні, щоб зробити її більш завершеною. Ми хотіли досягти більш масштабного та стильного звучання, тому запросили музичного продюсера Антона Чілібі і разом із ним довели пісню до фінального звучання, яке ви чуєте зараз. Участь у Національному відборі для нас величезний крок вперед. Ми відчуваємо, що ми виросли, як артисти і що наша робота приносить плоди. Це велика відзнака, яка показує, що ми розвиваємося і гідні бути тут. Цей досвід також є потужним стимулом для вдосконалення. Поради досвідчених артистів і продюсерів, зокрема Тіни Кароль, допомагають нам помічати свої слабкі сторони, переосмислювати свої підходи і вдосконалювати нашу музику. Ми бачимо, як стаємо кращими щодня і це мотивує нас ще більше працювати над собою. Для нас це не лише зростання, але й можливість гучно заявити про себе, донести свою думку і стати ближчими до своєї аудиторії", — розповіли учасники гурту Molodi Кирило Роговий та Іван Степаніщев в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Також читайте інтервʼю MOLODI: Найболючіша тема нашого життя — це втрата рідного дому.
Фінал нацвідбору на Євробачення 2025 відбудеться 8 лютого. Шоу транслюватиметься у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура та в ефірі Радіо Промінь, на сторінках платформ Суспільного Мовлення у соцмережах та у застосунку Дія.
У фіналі нацвідбору учасники виступлять у такій послідовності: 1 Влад Шериф — Wind of change, 2 Абіє — Дім, 3 Molodi — My Sea, 4 Future Culture — Waste My Time, 5 Маша Кондратенко — No Time to Cry, 6 Khayat — Honor, 7 Fiїnka — Культура, 8 Krylata — Stay True, 9 Ziferblat — Bird of Pray, 10 ДК Енергетик — Сіль.
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне Мовлення
"Stay True – залишайся вірним своєму шляху, залишайся собою, не втрачай себе. Ці слова я співаю і повторюю не лише собі, а й щиро бажаю, аби почув кожен: той, хто в тилу, той, хто на фронті. Так, я пишу про сьогодення, бо війна триває, війна змінює людей, але ця темрява не має право перемогти нас і наші світлі мрії. У кожного з нас різні історії, але рівні долі. Stay True звучить для тих, хто почувається загублено та самотньо, тим, хто втратив близьких та дім, хто чекає повернення рідних, для тих, хто нас захищає, ризикуючи, для тих, кого вже немає поруч, але саме завдяки їх голосу, який ми чуємо всередині нас, ми маємо можливість жити. Я переконана, що люди, які віддали свої життя за наші, найбільше хотіли б, аби ми продовжували відстоювати наші кордони та життя. Тому ми не можемо втратити себе, заради них ми не маємо право втратити людяність один до одного, бо в цьому наша сила, як і в єдності. І саме тому найцінніше для мене, як автора, якщо цією піснею я зможу допомогти, підтримати і дати надію іншим. Це і є моя місія в житті, творчості та на конкурсі Євробачення", — розповіла Krylata в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Також читайте інтервʼю KRYLATA: Ми об'єднуємося заради однієї місії: розповісти Європі про те, що сьогодні відбувається в нашій країні.
Фінал нацвідбору на Євробачення 2025 відбудеться 8 лютого. Шоу транслюватиметься у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура та в ефірі Радіо Промінь, на сторінках платформ Суспільного Мовлення у соцмережах та у застосунку Дія.
У фіналі нацвідбору учасники виступлять у такій послідовності: 1 Влад Шериф — Wind of change, 2 Абіє — Дім, 3 Molodi — My Sea, 4 Future Culture — Waste My Time, 5 Маша Кондратенко — No Time to Cry, 6 Khayat — Honor, 7 Fiїnka — Культура, 8 Krylata — Stay True, 9 Ziferblat — Bird of Pray, 10 ДК Енергетик — Сіль.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
"Ідея нашої пісні Waste My Time прийшла нашому барабанщику, коли вони з дружиною після важкого тижня просто відпочивали вдома. І в момент повного розслаблення прийшло усвідомлення, що будь-який час, проведений з коханою людиною, ніколи не буває змарнованим. Ця ідея знайшла своє продовження під час одного із наших джемів, коли всі ми разом імпровізували та перетворили цю просту, але сильну думку в повноцінну пісню. Ця пісня про тепло, затишок і вміння цінувати прості моменти життя. У світі, що постійно змушує нас кудись бігти, ми нагадуємо: іноді найкращий відпочинок – перезавантаження, розслаблення і просто 15 хвилин подивитися у стелю і побути тут і зараз – це найкращий відпочинок. Для України, яка вже три роки живе в умовах війни, це послання особливо актуальне, тому що вміння відновлювати сили та зберігати ментальну стійкість є критично важливим для боротьби. Наша музика поєднує легкість із сенсом. Віримо, що вона зможе зацікавити широку аудиторію завдяки поєднанню різних стилів. Адже кожен із учасників гурту мультиінструменталіст із великим досвідом. Ми хочемо показати усьому світу, що українська музика – це висока якість, глибина і конкурентоспроможність. Ми прагнемо знайти нових слухачів і через нашу музику відкрити серця людей для важливих меседжів", — розповіла учасниця гурту Future Culture Дарʼя Ремез в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Також читайте інтервʼю Future Culture: Іноді важливо взагалі нічого не робити й мовчки полежати подивитися в стелю.
Фінал нацвідбору на Євробачення 2025 відбудеться 8 лютого. Шоу транслюватиметься у прямому ефірі телеканалу Суспільне Культура та в ефірі Радіо Промінь, на сторінках платформ Суспільного Мовлення у соцмережах та у застосунку Дія.
У фіналі нацвідбору учасники виступлять у такій послідовності: 1 Влад Шериф — Wind of change, 2 Абіє — Дім, 3 Molodi — My Sea, 4 Future Culture — Waste My Time, 5 Маша Кондратенко — No Time to Cry, 6 Khayat — Honor, 7 Fiїnka — Культура, 8 Krylata — Stay True, 9 Ziferblat — Bird of Pray, 10 ДК Енергетик — Сіль.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Фото: Пресслужба Grisana
"Kohоney – це про внутрішню силу жінок. У мене відбулися деякі яскраві події в моєму житті. Після цього я вирішила, що треба написати про це пісню. Мені прийшла ідея провести паралель між стилем життя на Дикому Заході. І таким же диким і пристрасним коханням сильної, розкішної, незалежної жінки, яка знає, чого вона хоче, яка має сміливість проявлятися, бути різною, бути не ідеальною, незручною для всіх, тою жінкою, якою вона сама може надихатися і захоплюватись. І далі я почала дивитися вестерни, почала налаштовувати себе, надихати. І через два тижні, що, до речі, достатньо довго для мене, для написання тексту для пісні, в мене був готовий текст і в цей же момент мені написав Ваня Клименко в дірект в Інстаграмі і сказав: "Слухай, прикольну музику пишеш, не хочеш попрацювати разом і щось створити прикольне". Я така, ну, я хочу. Ми взялися працювати саме на над цим текстом і створювати під нього музику разом. І от в процесі написання музики саме було ухвалено рішення виконати половину тексту. Насправді в мене була написана ціла історія, яку я хотіла донести цим текстом, цим треком, але в процесі написання я вибрала все ж таки, щоб пісня звучала більш стильно, більш лайтово і зрозуміло для масової аудиторії, можна сказати. Тому довелося видалити половину тексту. Він в мене зараз просто лежить в нотатках, і, може, його ніхто і ніколи так і не почує. Також ми з командою зняли кліп на цю пісню. Це зараз один із улюблених моїх кліпів. Ми дуже повеселилися на зйомках цього кліпу, тому що я приміряла там на себе різні ролі. Загальна концепція в тому, що я постаю в ролях різних відомих людей. В першому сеті я в ролі актриси вестерну. Далі я постаю в ролі відомої спортсменки. Далі моя улюблена сцена, де я ведуча погоди, і я там така агресивна ведуча погоди. І далі такий найбільш реалістичний, можна сказати, для мене образ. Я в своїй ролі, як наче я співаю на сцені цю пісню. І мені було дуже цікаво насправді відігравати всі ці ролі, приміряти на себе та подавати в своєму стильочку. Доречі, і трек, і кліп потрапили до топ-чартів. Тому давайте далі слухати, далі дивитися Kohоney і піднімати цей трек іще вище в топ-чарти", — розповіла Grisana в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у грудні Grisana і To Eternity випустили різдвяний сингл "Мій Санта".
Читайте: Як учасники Нацвідбору, які не потрапили до фіналу, пережили голосування у "Дії": емоції, враження та перемога FIЇNKA.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
.jpeg)
Фото: Пресслужба гурту Ziferblat
Участь у Національному відборі є для нас місцем досвіду та перевірки своїх професійних навичок
В ефірі шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь учасники гурту Ziferblat Данило Лещинський та Федір Ходаков розповіли ведучій Анні Заклецькій про натхнення, символіку пісні Bird of Pray та досвід участі у Нацвідборі.
Національний відбір на "Євробачення-2024" став для гурту Ziferblat важливим етапом, який приніс не лише нових шанувальників, а й додав упевненості у власних силах, тож рішення знову взяти участь у відборі було усвідомленим.
Федір: Минулорічна участь у відборі нас точно не розчарувала — навпаки, це був шалений, крутий досвід для нас. Ми отримали багато нових шанувальників і почали більше вірити у свої сили. Тому рішення знову брати участь було абсолютно свідомим. Дехто жартує, що це вже наша третя спроба, але перша була ще три роки тому, і тоді ми навіть не дійшли до півфіналу, тому цей етап ми не рахуємо. Цього разу, як би це банально не звучало, ми просто хочемо закрити гештальт.
Для мене особисто конкурс Євробачення — це більше про фінал, коли вже можна побачити всіх представників країн, оцінити їхні виступи. А ось хлопці — фанати конкурсу з дитинства. І я потроху теж стаю його фанатом, і розумію, що це не просто політичний конкурс, як дехто вважає, а в ньому є багато музичного. Артисти викладаються на максимум, щоб створити шедевральну за всіма форматами пісню: номер, музика, слова, образи. Це цікава подія, тому брати в ній участь і представляти Україну — це честь.
Данило: Я люблю цю подію, бо виріс на ній, вона завжди щось мені давала. Це не означає, що я виріс на Євробаченні та завдяки йому полюбив музику, — ні, я був зовсім з іншої стихії: слухав академічну музику з дитинства. Але Євробачення дитині дає розуміння, що треба бути більш різноманітним, не варто бути заштореним, а треба любити різний спектр музики. Воно допомогло мені бути різностороннім — для музиканта це важливо: у молодості, коли тобі 25-30 років і ти ще тримаєш у собі максималізм, музика, яку ти пишеш, може здаватися різноманітною. Але для того, щоб зберегти різноманітність до старості — а це вдається не кожному — треба бути різностороннім із самого дитинства. Це допомагає не старіти душею, і ти не перетворюєшся на сварливого дідугана, а бачиш життя багатогранним. Євробачення мені в цьому дуже допомагало. На відміну від класичної музики, в конкурсі представлено більше попмузики, структурованої не за класично-академічною гармонією.
У дитинстві ми дивилися "Гаррі Поттера" і хотіли бути чаклунами з Гоґвортсу. Дивилися "Людину-павука" і мріяли, щоб нас вкусив той самий павук, аби навчитися пускати павутину. Так само і з Євробаченням. Якщо ти дивився цей конкурс з дитинства, так само як Чемпіонат світу з футболу, і бачив, як грає Шевченко, — ти мріяв стати футболістом. У моєму випадку футболістом не склалося — через зріст і деякі інші моменти. Але якщо я дивився цей Чемпіонат світу чи Європи по футболу, дивився Євробачення і, звісно, якщо я став музикантом, то хочу бути не лише глядачем за екраном, а й учасником цієї великої сцени.
В Ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь учасники гурту Ziferblat розповіли Олександру Стасову про те, яке значення для них має участь у Національному відборі на Євробачення:
"Участь у Національному відборі є для нас місцем досвіду, місцем перевірки своїх професійних навичок, місце, де ти вчишся працювати під шаленим тиском. Це має величезний вплив на становлення нас, як особистостей. І ми не можемо упускати шанс вчитися та користуватися такою можливістю продемонструвати свій потенціал".
Процес створення пісні Bird of Pray був одним із найскладніших у нашій історії
Данило Лещинський та Федір Ходаков також розповіли про те, що символізує пісня Bird of Pray, з якою гурт бере участь у Нацвідборі, і який сенс вкладено в текст, автором якого став гітарист гурту Валентин Лещинський, брат-близнюк Данила.
Данило: Цю пісню написав мій брат Валентин. Минулого року автором композиції для відбору був я, а цього разу Валентин повністю створив трек — і музично, і текстово, і за змістом. Коли ми говоримо про її меседж, атмосферу та історію, я можу ділитися лише власними відчуттями, адже не я є автором. Як слухач, я можу оцінити те, що почув.
Ця пісня — рефлексія на те, у чому ми живемо. Вона побудована циклічно й розповідає історію одного дня, в якому ми живемо у темні часи — від його початку і до кінця. І вона показує, що, навіть у темряві ми не маємо забувати звертатися до світла. Як казав Дамблдор.
Лейтмотив цієї пісні — пташка як символ. Вона залітає до нас у будинок (якщо уважно слухати текст), вітається з нами, а потім летить у майбутнє — бажано світле. Вона намагається передати наші думки, біль і відчуття наступним поколінням. Тобто це циклічність життя: один день, одна історія. Цю пісню треба проживати емоційно, послухати її від початку до кінця і зрозуміти її емоційний зміст, бо не все можна пояснити словами. Звичайно, вона про наше життя зараз. Це рефлексія мого брата на останні три роки — на те, що з нами відбувається. Але головний мотив — це прагнення свободи та боротьби за неї. Можливо, звучить трохи шаблонно, але мені подобається, коли в простоті є правда.
Федір: У мене ця пташка асоціюється з феніксом, який згорає, але перероджується і повстає з попелу. Це така рефлексія на те, що з нами відбувається. Це надія на світле майбутнє і послання новим поколінням: щоб вони слухали цю пісню і відчували, як ми на це дивились і про що хотіли написати музику.
"Процес створення пісні був одним із найскладніших у нашій історії. Записувати перші демоверсії ми почали ще влітку, але нас не влаштовувало звучання. Ми не любимо несподіванок, тож нам хотілося почути навіть у демозапису фінальний кістяк, фінальний вигляд та звучання пісні. Варто сказати, що паралельно з цією піснею ми розробляли ще дві і врешті-решт мали вибрати між трьома треками. Це був ну дуже складний вибір, який ми зробили разом із нашою командою. Вибрана для конкурсу пісня була особлива тим, що занадто відрізнялася від минулорічної нашої заявки. Вона набагато більше розкриває місце, звідки ми родом. Це головне для такого конкурсу, як Євробачення", — розповіли музиканти в ефірі шоу "Селекція".
Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне Мовлення
У нас нічого не відбувається випадково, усе зроблено так, як має звучати у ваших навушниках
Учасники гурту Ziferblat поділилися своїми думками про формулу переможних пісень на Євробаченні, складність роботи з різними жанрами та важливість індивідуальності в музиці. Виконавці також розповіли, чи існує, на їхню думку, формат Євробачення.
Данило: Якщо дивитися на конкурс загалом, у Євробачення сто відсотків є формат. Ми це чудово усвідомлюємо і враховуємо ці моменти, тож не варто думати, що ми перебуваємо у якомусь власному світі ілюзій. Це не так. Але серед усталених кліше й шаблонів завжди потрібно залишати місце для свого життя і власного бачення. Зрештою, на конкурсі перемагають або отримують високі місця ті, хто вирізняється. Це можуть бути не лише денс-треки чи балади. Балада — це не просто слово. На перший погляд, може здаватися, що їх багато, що вони лунають щороку, але ж не всі виконавці можуть заспівати так, як Селін Діон My Heart Will Go On. Балада — це складно. Те саме можна сказати й про веселу пісню — писати у мажорі набагато важче, адже потрібно передати сентиментальну емоцію, коли все звучить весело. Це складно.
Данило та Федір в ефірі шоу "Вікенд нової музики" також розповіли про те, що робить їхню музику особливою, і чому глядачам варто підтримати їх своїм голосом у фіналі Нацвідбору.
Данило: Артисту завжди дуже складно говорити про себе. Ми вміємо розповідати музичні історії — і це важливо. Попри те, що комусь при першому прослуховуванні наша музика може здатися складною, якщо ви зануритеся в цей світ, сподіваюся, він вас вже не відпустить. Ще одна причина підтримати нас — це яскравість. Сірість і буденність нам невластиві, і саме за спектр кольорів, які ми створюємо, я б попросив проголосувати. А ще — ми музиканти й добре знаємо свою справу. У нас нічого не відбувається випадково, усе зроблено так, як має звучати у ваших навушниках.
Федір: Я вважаю, що у нас є унікальне звучання — як голосів, так і інструменталу. А ще нам не бракує сміливості: ми не переймаємося тим, хто і що скаже. Як ми бачимо, так і буде.
У фіналі Національного відбору на Євробачення, який відбудеться 8 лютого 2025 року, гурт Ziferblat виступить під номером 9. Цього року голосувати за улюбленого виконавця можна буде через застосунок "Дія" або за допомогою смс-голосування.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.