Результат пошуку: Життя в ефірі
Фото: Пресслужба проєкту За її лаштунками
"Радий представити вам нову пісню, створену разом з Артуром Лісним в час проєкту "За її лаштунками". Це дуже цікавий досвід для мене, оскільки пісню потрібно було створити впродовж двох днів повністю з нуля. На момент, коли я прийшов на сам проєкт, у мене була ідея для приспіву, але потрібно було ще безпосередньо на ходу дописувати перший та другий куплети. Ну і загалом розбиратися зі структурою. Паралельно нам ще також давали додаткові завдання, які жодним чином не спрощували процес створення та запису пісні, але найголовніше те, що на виході ми отримали дуже гарну пісню, якою я точно повністю задоволений. Дуже цікавий проєкт, раджу всім музикантам долучатися в першу чергу, з одного боку, для виходу із зони комфорту. Але для мене це було радше навпаки: це занурення у зону комфорту, де, окрім творчості, ти більше, грубо кажучи, нічим і не займаєшся і сфокусований виключно на писанні та записі пісні. А сама пісня вийшла про наш внутрішній холод, наші негативні емоції, які є у кожного всередині з нас, вони з часом все рівно розтануть і звільняться для чогось хорошого", — розповів adm:t Андрій Дмитренко в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у березні adm:t і Terry Phao видали спільний трек "Течія".
Читайте інтерв'ю adm:t: "Митців слід цінувати за життя".
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Радіо Промінь · Українські прем'єри 20-27 червня: LAUD, Саша Чемеров, Michelle Andrade, Женя Галич, Libenson
Фото: Пресслужба Alex Silakov
"З величезною радістю представляю вам найсвіжішу і, мабуть, свою найсвітлішу пісню, записану спільно з гуртом Дно та Павлом Нечитайлом. Усе почалося з однієї фрази, яка і стала натхненням для цілої пісні: "В серці деяких людей більше світла, ніж могло б здатися на перший погляд". Вона народилася у період глобальних відключень, коли ворог намагався занурити нашу країну у суцільну темряву. Але з часом я зрозумів, що ця фраза тягне за собою значно глибший сенс. Ця думка переросла у вірш, а потім і у повноцінну музичну ідею, що ще досить довго чекала свого часу. Зрештою, щоб втілити її в життя, я прийшов на студію до хлопців із гурту Дно. Там, буквально за декілька годин, ми разом огорнули цю ідею у повноцінну дуже душевну композицію. Тож я сподіваюсь, що вона стане для вас тим самим промінчиком світла у складні часи. Нехай вона запалить іскорки у ваших серцях. І, нагадаю, що навіть у найтемнішу пору головне світло всередині нас. Також маю для вас невеличкий анонс: я вже завершую роботу над наступною піснею, яка матиме назву "Сателіт". Тож підписуйтесь на мої соцмережі та шукайте мене на своїх улюблених стрімінгових сервісах, щоб не пропустити", — розповів Alex Silakov в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у червні Moann, Гурт Дно та Alex Silakov випустили трек "Тут там".
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Радіо Промінь · Українські прем'єри 20-27 червня: LAUD, Саша Чемеров, Michelle Andrade, Женя Галич, Libenson
Фото: Пресслужба Shy
"Рада вам представити свою нову пісню, яка називається "Додому". Це другий сингл з мініальбому "Як літати і не падати", який ми створили разом зі студією звукозапису SoundРlant під керівництвом саунд-продюсера Павла Сафонова. Цю пісню я написала достатньо давно, ще в 2019 році, тому що мені було дуже сумно і прикро, що я не можу поїхати додому в Донецьк. І мене тоді не покидало відчуття несправедливості через те, що в мене немає прихистку, куди можна втікати від труднощів. Тоді я писала цю пісню з надією, що я все ж таки скоро туди повернуся, але зараз вже минуло майже 12 років з останнього разу, коли я була вдома. Мені здається, зараз пісня стала ще більш актуальною. І тому мені захотілося поділитися нею із широким загалом, бо до цього вона існувала лише у live-версії. Тому тепер це частина мініальбому "Як літати і не падати". Коли я намагаюся згадати дім, а зараз це стає вже складніше і складніше зробити, бо те, що малює моя уява в пам'яті, скоріш за все, не співпадає з реальністю. Але я завжди бачу два величезні каштани, які росли навпроти дому. І ще кілька років тому мені тато сказав, що їх спиляли. Але я дозволяю собі в пам'яті залишити ці два каштани. Тому, коли я думаю про дім, я уявляю ці два дерева величезні, з якими в мене асоціюється пів мого життя у Донецьку. В пісні є рядки "як травневий дощ впаде в каштанну крону." І я уявляю собі, як я стою біля дому, дивлюся вгору і бачу зелене листя і краплі, які падають мені на обличчя", — розповіла Shy в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у травні Shy випустила сингл "Мрію".
Читайте інтервʼю SHY: Мені здавалося, що я вже ніколи нічого не напишу і ніколи не буду співати.
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Фото: Тетяна Шавловська @shavlovskaya_tania
"В мене вийшов новий трек під назвою "А чи було літо?" По звучанню це дуже незвичний трек від всіх моїх попередніх. Він був написаний в стані після трьох ночей жорстоких ракетних обстрілів по Києву. І в цьому стані, коли ти не спиш три ночі поспіль, я відчула максимальне виснаження та бажання створити щось, що підтримає мою менталку та надасть хоч якесь відчуття життя. І так як зараз традиційно українці святкують зелені свята і вже зовсім скоро Івана Купала, то і мій трек створений з декількох купальських пісень. Я свідомо поставила собі табу на рядки "Ой, на Івана, на Купала", бо багато українських артисток вже це зробили. Тому ви почуєте тексти інших купальських пісень. Це дуже позитивна та легка пісня, яка створює літній настрій мені вже пару тижнів. Тепер вона випускається і я буду рада, якщо літній настрій та відчуття безтурботності порадує вас на ці три хвилини", — розповіла Юля Юріна в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у квітні Юля Юріна випустила новий альбом "Краля".
Читайте інтервʼю Юля Юріна: Музика — це відображення мого стану, моїх емоцій та мого настрою.
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Головна редакторка редакції музичних передач Радіо Культура Світлана Галась ділиться:
"Один зі знакових феноменів нашого часу — те, що попри усі драматичні події музика продовжує звучати. Композитори пишуть нові твори, виконавці репетирують їх у перервах між повітряними тривогами й виконують часом після безсонних ночей, концерти й далі збирають аншлаги, а Радіо Культура фіксує їх для слухачів з усієї України та для історії. Це говорить про те, що культурне життя залишається важливим для українців. А ще більше про те, що у музиці, зокрема живій, люди шукають розраду, сприймають її як своєрідну медитацію або знаходять у ній близькі їм емоційні рефлексії".
Серію літніх концертів 20 червня відкриє "Рояльний бенефіс" за участі Симфонічного оркестру Українського радіо і майстрів фортепіанного мистецтва України та світу. Це зокрема піаніст Джі Кай Вей (США), який солював у Фортепіанному концерті №2 Сергія Борткевича, фортепіанний дует Kiev Piano Duo і піаніст та композитор Олег Безбородько. У програмі — світова класика та українська авторська музика.
27 червня слухачі Радіо Культура почують світову премʼєру Фортепіанного концерту Михайла Вериківського. Твір українського композитора XX століття, який був забутий на 75 років, прозвучить у виконанні піаніста Андрія Макаревича й Академічного симфонічного оркестру Луганської обласної філармонії під орудою Івана Остаповича. Унікальний запис зроблений у співпраці зі Львівським органним залом.
4 липня прозвучить радіоверсія концерту "Шедеври мають імена" у виконанні музичних колективів Київської муніципальної академії музики ім. Р. Глієра. У програмі твори відомих композиторів — Миколи Лисенка, Ігоря Шамо, Моріса Равеля, Івана Карабиця тощо.
11 липня — запис виступу Академічного хору Українського радіо "Зустріч епох". Слухачі почують першу українську симфонію Максима Березовського, створену 1770 року, "Реквієм" сучасного українського композитора Олександра Щетинського, а також твори Франка, Моцарта, Перголезі та Россіні, які представляють різні музичні епохи, стилі й традиції.
18 липня на хвилях Радіо Культура прозвучить концерт до 100-річчя Ігоря Шамо — видатного українського композитора, автора пісні "Києве мій". Слухачі почують відомі твори композитора у виконанні Академічної хорової капели імені Платона Майбороди Українського Радіо під керівництвом народної артистки України Юлії Ткач та Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського Радіо під орудою народного артиста України Володимира Шейка.
Запис концерту Національного ансамблю солістів "Київська камерата" прозвучить 25 липня. У програмі — "Пори року" Антоніо Вівальді, скрипковий концерт Володимира Зубицького та інші яскраві твори. Колектив грає переважно музику українських композиторів і яскраво презентує їхню творчість за кордоном.
1 серпня поціновувачі зможуть почути запис проєкту композитора Богдана Кривопуста і співачки Руслани Лоцман "Етносучасність", зроблений у Національній філармонії України за участі Оркестру Капели Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики. У програмі – обробки українських народних пісень для голосу і симфонічного оркестру та авторські твори.
О 17:05 8 серпня прозвучить радіоверсія концерту "Роман Вовк та Його Величність Кларнет" за участі учнів провідного викладача гри на кларнеті Романа Вовка — кларнетиста і педагога, заслуженого діяча мистецтв.
15 серпня слухачі почують концерт "Я — ВІРТУОЗ!", де шедеври світової класики виконають Симфонічний оркестр Українського радіо і шестеро молодих українських музикантів — лауреатів найпрестижніших міжнародних конкурсів і фестивалів, володарів найвищих нагород, які залишилися в Україні й продовжують навчання в національних музичних закладах.
Напередодні Дня Незалежності, 22 серпня, на хвилях Радіо Культура звучатиме симфонія "Переможна" сучасного українського композитора Золтана Алмаші, написана під час повномасштабної війни на замовлення Львівського органного залу. "Переможна" — це музика про сьогоднішню війну, з надією та вірою в перемогу. Автор використав звуки, які імітують сигнал повітряної тривоги, шум шахедів, сирени швидкої допомоги і вибухи.
29 серпня поціновувачі почують джазовий концерт-присвяту ЗСУ від Ігоря Закуса "I’m Alive" за участі відомих українських музикантів. Музика написана під час війни і відображає авторські переживання — віру, надію і любов, які здатні протистояти злу.
"За останні кілька місяців наша команда записала чимало концертів, які упродовж літа щоп’ятниці звучатимуть в ефірі Радіо Культура. Зазвичай влітку концертне життя трохи вщухає, тож компенсуємо це нашим слухачам новими цікавими записами", — розказала Світлана Галась.
Радіо Культура — головний осередок культурного життя країни в радіопросторі. В ефірі можна почути програми про актуальні культурні події України й світу, історичні рубрики та найкращі зразки класичної музики, улюблені літературні передачі — радіодетективи, радіодраму тощо. Слухайте Радіо Культура на хвилях у FM-діапазоні, а також в мобільному застосунку suspilne.radio в Google Play та App Store.
Фото: Пресслужба співачки Схожа
Я рік жила з відчуттям, що не хочу робити таку музику, як робила раніше
Пісня "Друг" звучить як щось дуже особисте. Як народилася ця історія?
Вона написана про друга, звичайно, але не про якусь конкретну людину, а про дружбу, мабуть, про те, що таке справжня близькість. Бо для мене вона про щось дуже-дуже глибоке, інтимне і зовсім нетілесне.
Це пісня про зв’язок, який не переходить у кохання, а залишається саме дружбою. І тоді виникає питання: що втримує цю межу? Чому її не хочеться або не можна перейти?
Мені здається, що це — вибір обох. Тобто, коли люди розуміють, що є щось, що дуже тягне, — ось цей зв'язок, який дуже важко назвати. Коли ми робили кліп, я довго намагалася описати режисеру, про яке відчуття ця пісня. І вийшло ось таке придумати: що у фільмах, коли є парочка, і коли фільм тільки починається, ви дивитесь — там є Петро, є там Аня — і розумієте ще з самого початку, що між ними точно щось буде. І ось це відчуття, яке супроводжується впродовж всього фільму: там немає жодних чітких дій, що ви розумієте, що вони будуть разом, але ви відчуваєте це. Тобто між ними є якийсь ось цей невидимий, неназваний зв'язок. І ця пісня — вона про ось це відчуття такої дуже нетілесної, душевної близькості. Чому не переходять межу? Тому що, я думаю, це вибір обох, це така певна домовленість — залишатися одне для одного друзями. Мені здається, що любов буває дуже різна, і вона не завжди така однозначна, як кохання: що, якщо люди люблять одне одного, вони мають бути разом як пара. Я думаю, що любов дуже багатогранна, і вона може жити в різних формах: і у формі чуттєвої дружби, такої душевної близькості — однозначно може, однозначно повинна. Тому я думаю, що це — така певна домовленість, певний контракт між двома людьми.
Те, що ти розповіла, називають платонічним коханням. А ти взагалі віриш у дружбу між чоловіком і жінкою?
Я вірю. У мене є друг, і не один. І є найкращий друг Ваня — я не знаю людини, яка зрозуміє мене так, як він. Тобто це саме дружба.
Чи має ця пісня адресата? Вона про когось конкретного?
Ні, ця пісня про дружбу. Я виросла в оточенні хлопців: у мене є старші брати і молодший братик, і якось так вийшло, що я росла в "пацанській" тусовці. Тому я знаю, що таке дружба і якою вона буває різною — і те, що вона буває тимчасова, і те, що вона однозначно існує між чоловіком і жінкою — це точно. І це пісня для всіх, вона про дружбу.
Ця пісня не схожа на все, що ти робила до того, саме своїм звучанням. Хто стоїть за саундом?
Дуже цікава історія. Насправді ця пісня з іншим аранжуванням лежала рік у столі. Ми планували реліз, і аранжування на цю пісню ще за два тижні до релізу було абсолютно іншим. Просто в один момент ми з командою вирішили спробувати дати цій композиції новий звук, освіжити її. І до цього долучився Павло Врочинський — дуже молодий саундпродюсер, з яким мене познайомив директор лейблу PLAN Діма Юрченко, мій друг. Це дуже молодий хлопець, йому, здається, 18. Він суперталановитий, я просто в шоці, яке покоління зростає, тому що те, що він робить — це дуже суперкласно. І от він, чесно кажучи, за дві години зробив це аранжування. Я йому скинула стару пісню — ну, цю пісню, але зі старим звуком. Кажу: "Слухай, ну дуже вона мені звучить несвіжо. Спробуй, може, в тебе вийде щось класне зробити". Я ні на що не розраховувала взагалі. За дві години людина кидає мені абсолютно іншу пісню вже: "Я тут трошки посидів, це не фінал, але ти послухай". Я така слухаю: "Вау!" І ми майже нічого не змінювали. Там був мастеринг якийсь базовий і все. Ось так і залишили все.
Я так розумію, що ти сказала оце "вау" — це було те внутрішнє клацання, коли ти зрозуміла, що оце воно?
Це воно. Я дуже хотіла новий звук. Як ви сказали — от ні на що не схоже. Я рік жила з відчуттям, що не хочу робити таку музику, як робила раніше. Не тому, що вона погана, просто тому, що я хочу щось нове. І от людина за дві години показала мені, що може бути нове.
І що з цією піснею ти відкрила нове в собі як в артистці?
Для мене ця пісня — про рішучість. Якщо конкретно відповісти на ваше запитання, я відкрила в собі рішучість, бо я ніколи не вважала себе боязкою людиною, але й суперсміливою також не вважала. Особливо, що стосується, скажімо, таких особистих рішень. І з цією піснею я побачила, що мені може дійсно бути все одно, що про мене подумають інші.
Кожен біль — це красиво, це про життя і якусь дорослість
На цю пісню вже відзнято відеокліп. Розкажи про нього.
Він дуже красивий, я всіх запрошую подивитись. Кліп, де я літаю на канаті, танцюю нарешті. Я обожнюю танцювати, я завжди мріяла танцювати в кліпах. І тепер боюсь, що кожен мій кліп, буде танцювальний. Тому вибачте мені за це попередньо.
По-перше, хочу подякувати режисеру Олександру Гірченку. Ми придумали це все за тиждень. У нас була якась базова ідея, я прийшла до нього й кажу: "Слухай, реліз дуже скоро, треба щось робити". Ну, в мене так завжди, на жаль чи на щастя. І от він дуже швидко придумав цю ідею. Сашко дуже класний, бо він спочатку одне придумав, потім дзвонить мені вночі по відео, а він такий ще актор — сидить у кадрі з сигаретою і мені розповідає цю ідею. Каже: "Ти будеш на канаті". Перша моя думка була: вау, це класно. Але мені було трохи страшно. Кліп вийшов класний: там і канат, там і поле. У нас було два знімальних дні, ми не могли ніяк зняти в полі, тому що починалась гроза, був град, ми тікали й повертались. Зйомки були дуже веселі і я дуже сподіваюся, що це відчується в результаті.
Уявімо, що у пісні "Друг" з'явилося продовження, друга частина. Якою б вона була? Більш відвертою, більш сумною, більш стриманою?
Я, мабуть, би зробила її ще більш драматичною в кінці, бо я люблю драму. "Друг" — ця пісня фактично про вибір не йти далі, не поглиблювати ці стосунки, а залишатися такими паралельними лініями. Але стриманість теж має свою ціну. Чи не боляче не йти туди, куди тобі йти хочеться?
Я думаю, що на це можна також подивитися під іншим кутом, тобто що ми відмовляємося від чогось заради чогось. І якщо в чомусь ми ставимо крапку — то це початок чогось іншого. Я думаю, що боляче, але кожен біль — це красиво, це про життя, про якусь дорослість, розуміння того, що я відчуваю цей біль для того, щоб, умовно, ми залишились друзями, щоб я зберегла цю близькість, адже у всього є причинно-наслідковий зв'язок.
Ти співаєш про прийняття без володіння. Що для тебе сьогодні справжня близькість?
Для мене справжня близькість — це коли ти дивишся в очі людині й відчуваєш, що в них не те що немає осуду, а в них є прийняття тебе таким, яким ти є. І це коли ти можеш бути такою, як ти є, поруч з тією людиною. Це про повагу, про особисті кордони й про таке спілкування, коли не обов'язково про них заявляти. Бо зараз в інфопросторі всюди ж це літає — "особисті кордони, обов’язково вмійте себе відстоювати". Постійно про якусь боротьбу. Для мене справжня близькість — це коли не треба боротися, виборювати, щоб тебе любили та поважали — і взагалі виборювати щось.
Я б дуже хотіла, щоб на нашій планеті панувала тільки любов
Твоя пісня — про невидимий, дуже міцний зв’язок. А що ще, на твою думку, в нашому житті дуже важливе, хоч і невидиме?
Так багато всього. Любов, звичайно, — різна, багатогранна.. А ще хочеться сказати: ось це невидиме — насправді патріотизм. Це дуже щось таке, що вже має форму, має певний ярлик і певні слова після коми, але для мене це насправді невидиме — те, чому, наприклад, ми досі тут. Це щось теж про любов, це якась із форм цієї любові. Також зв'язок між сім'єю: з батьками, з братом, сестрою. Також зв'язок, коли ти зустрічаєш взагалі незнайомих людей, перетинаєшся з ними очима, ви ніколи більше не побачитеся, але ти відчуваєш щось, що неможливо описати й побачити, ти відчуваєш зв'язок. Я взагалі така дуже людина "польотна", вважаю, що ми всі насправді одне ціле. Де б людина не перебувала і в якому куточку цієї планети не жила — ми одне ціле. І ми не незнайомці, ми всі знайомі, ми всі одна величезна сім'я. І я б дуже хотіла, щоб на нашій планеті панувала тільки любов.
Ця пісня вже в ефірі, вона вже на всіх платформах. Що далі?
Далі — нові релізи, далі — нові пісні. Я дуже хочу ЕР восени. Найближчим часом чекайте від мене ліричну історію, яка дуже дотична до цієї теми, яку ми з вами щойно проговорили: про людей, про ось цей невидимий зв'язок. Вона якраз про це, і я дуже сподіваюся, що вже менше ніж за місяць ви її почуєте.
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Радіо Промінь · Українські прем'єри 6-13 червня: Pianoбой, Roxolana, Схожа, The Hardkiss, Океан Ельзи, Nichka
Фото: Пресслужба Nichka
"Сьогодні я хочу запрезентувати свою нову пісню, яка має назву "Додому". І, в принципі, в назві цієї пісні і є суть моєї нової роботи. Пісню я писала з думками про дім, вірніше про свої домівки, оскільки з плином часу ми їх змінюємо частенько. Писала про дім, в якому я народилася і виросла. Писала про дім, в якому я стала щасливою в Києві. Писала про дім своєї бабусі в селі, який був моїм найулюбленішим, але якого з приходом війни в наше життя не стало. Дістаючи всі ці спогади і емоції, асоціації, відчуття з душі, народився доволі швидко цей текст і музика. Над піснею мені допомагав працювати Ілля Ткачук, мій незмінний саундпродюсер та друг. Пісня "Додому" відлунює дуже сьогоденням, нашими днями, які подекуди наповнені болем, саме слово "дім" для дуже багатьох наших людей зараз є болючим і все частіше звучить в минулому часі. Адже все це про наші спогади, про найважливіше в нашому житті, яке у нас прийшли і відібрали. Дім для мене не тільки про будівлю, в якій ти виріс чи народився, чи живеш зараз. Дім – це про людей, про все тепле, що у тебе асоціюється зі словом "домівка". Для мене дім також про мого собаку, про якого я також написала в цій пісні, про мого пса, якого вже немає два роки, але саме він є моєю першою асоціацією зі словом "дім". Про все це і є пісня, і про зброю, про ракети, про шахеди, які наші домівки в душі і наші домівки, в яких ми мешкаємо, нищать і руйнують щодня і щоночі. Пісня про це. Я сподіваюся, що вам відгукнеться її сенс. Вона допоможе вам вивільнити ваші емоції і, можливо, підтримає", — розповіла Nichka в ефірі шоу "Селекція" Радіо Промінь.
Нагадаємо, у травні Nichka презентувала новинку "А ти кохай".
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Радіо Промінь · Українські прем'єри 6-13 червня: Pianoбой, Roxolana, Схожа, The Hardkiss, Океан Ельзи, Nichka
Фото: Пресслужба Дмитра Шурова
"Я написав пісню "Пліч-о-пліч" наприкінці 2024 року і одразу відчув, що це буде масштабний і оркестровий номер, що я аранжуватиму в нього власноруч струнну групу, буде духова група, будуть живі музиканти і буде багато звуків старовинних дерев'яних інструментів, які я дуже люблю і які складають таку музичну традицію від Pianoбой, яка вибудовується вже багато років. Все, що ви чуєте у піснях Pianoбой є записаним живими музикантами у студіях. І я люблю такий звук і пишаюсь тим, що Pianoбой звучить саме так. Отже, близько трьох місяців відбувалась робота над треком в різних студіях Києва, включаючи мою. Оркестр ми записували у колисці української музики у Будинку звукозапису Українського Радіо. Паралельно з записами відбувалася зйомка кліпу, який відзняв для нас маестро української режисури і кліпмейкерства режисер Семен Горов. Я дуже сподіваюсь, що і кліп, і пісня вам сподобається, тому що ми вклали в них багато душі, багато сил і багато вмінь класних спеціалістів. Пісня має характер епічної балади. Здається, такі пісні, як "Пліч-о-пліч" востаннє писали десь наприкінці 1990-х, коли, здавалося, що скоро прийде 2000-й рік і настане кінець світу. Я думаю, що ті з вас, хто народився раніше, можуть пам'ятати, скільки прекрасної музики виходило тоді. А що вони могли знати тоді, ті люди з 1990-х? Сьогодні кожен наш день – це кінець світу в певному сенсі. І від того все відчувається гостріше. Всі українці зараз оточені енергією руйнації життів, стосунків, міст, помешкань, доль. І ми всі втомились від цієї енергії, тож я радий, що у Pianoбой є така духопідйомна ще одна пісня, під яку можна стояти, тримаючись за руки десь над урвищем і жити сьогоднішнім днем так, ніби він ніколи не закінчиться. Ця пісня – моя присвята всім тим, хто живе творенням в будь-якому сенсі, хто несе і підтримує життя у всіх його проявах. Бо руйнація вона і сама станеться. От щоб збудувати щось, потрібні люди і потрібні люди пліч-о-пліч. Я дуже сподіваюсь, що ця пісня якомога скоріше стане саундтреком кращого, мирного і спокійного життя для українців", — розповів Pianoбой Дмитро Шуров в ефірі шоу "Селекція" Радіо Промінь.
Нагадаємо, у березні Pianoбой презентував сингл "Краще, що є".
Читайте інтервʼю: Дмитро Шуров (Pianoбой): Чесна емоція робить більше для твого самопочуття, ніж якісь завуальовані фейкові речі.
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Радіо Промінь · Українські прем'єри 6-13 червня: Pianoбой, Roxolana, Схожа, The Hardkiss, Океан Ельзи, Nichka
Фото: Пресслужба Roxolana
"Я дуже рада поділитися з вами важливою новиною. Я випустила свій дебютний повноформатний альбом, який називається "Мистецтво". Це 11 треків, 10 пісень і демоверсія головного треку, яка вже встигла зібрати понад 12 мільйонів прослуховувань. Це альбом про любов, втрату, дружбу, самотність і життя, яке триває попри все. В його основі реальні історії мої, друзів або ж незнайомців. Все, що мене зачепило і залишило в мені слід, усе пішло в альбом. Всі пісні я написала сама, окрім однієї "Буде все", де текстом став вірш Віталія Денищука, надзвичайно талановитого молодого поета. Ще один особливий трек – дуетна пісня "Розлюбилось", яку ми записали разом із Michelle Andrade. Я думаю, всі дівчата, та й хлопці, які послухають її, зрозуміють, наскільки вона життєва. До альбому також увійшов "Бардак". Це пісня про наші відчуття протягом цих всіх трьох років, коли навколо дуже багато інформації, шуму. "І не туди і не сюди, куди себе притулити. І все не те, і все не так. В голові бардак". Разом із піснею "Бардак" у нас виходить кліп, який зняв прекрасний талановитий режисер Руслан Махов. Тож я запрошую вас до прослуховування і до перегляду кліпу на YouTube", — розповіла Roxolana в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
У суботу, 14 червня, о 12:00, Roxolana стане гостею прямого ефіру шоу "Вікенд нової музики" з Марією Бурмакою.
Нагадаємо, у березні Roxolana презентувала сингл "Пташка".
Читайте інтервʼю ROXOLANA: Я не вірю в музу і вважаю, що натхнення приходить під час роботи.
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
"Дуже пишаюсь нашими дітьми. Для більшості з них — це вже другий сезон, і вони показують дуже гарні результати. Це вже наша збірна на наступні юнацькі Олімпійські ігри"
Коли ти летиш при швидкості 140 км на годину на санях, що в твоїй голові, яка думка лунає?
"Фраза "Всі красиві зберігають оптимізм" завжди нагадує, що треба рухатись вперед, незважаючи ні на що, треба працювати на своїх позиціях і зберігати оптимізм, і так, працювати задля України" 
Фото Валерії Мезенцевої
"Маємо пам'ятати, якою ціною ми зараз можемо говорити тут в ефірі, якою ціною ми можемо взагалі ходити по мирному Києву"
Владиславе, привіт. Чим займаєшся зараз? У нас квітень місяць і наскільки ми розуміємо, скелетон у квітні — це дещо дивно.
По-перше, дякую за запрошення в цей святковий день. Зараз у мене відпочинок після хорошого сезону! Багато зустрічей, багато волонтерської діяльності, багато плануємо на наступний сезон. Та й, власне, насолоджуюсь весняним Києвом, погодою і найкращою в світі їжею.
Який графік скелетоніста зараз буде саме у вас? Тим паче, наступний сезон — олімпійський: в лютому 2026 року відбудеться Олімпіада в Мілані і в Кортіна д'Ампеццо. Коли розпочинаєте підготовку і як вона триватиме, тому що вона буде дуже довгою, аж до листопада?
Ми вже почали легенькі тренування, по 3-4 тренування на тиждень. Вже через кілька тижнів ми вирушаємо на перший тренувальний збір. Це два тренування в день, кожен день, з одним вихідним в неділю. І так будемо готуватись уже за допомогою нашого нового тренера, який нас консультує по стартах, — це Микола Кушнір, легендарний український тренер, який підготував Інесу Кравець до олімпійського золота, до олімпійського рекорду, до рекорду світу, який тримався дуже-дуже довго. Довіримось йому й будемо готуватись. Так, підготовка справді буде дуже довгою. У нас планується багато цікавих тренувальних зборів і на льоду, і на звичайних естакадах. Шкода, що все це, звичайно, закордоном, хотілося б більше проводити часу саме вдома, але ми живемо в трошки інших реаліях.
Я більш ніж упевнений, що є люди, які взагалі не знають, що таке скелетон. Мені Костянтин, до прикладу, розповідав, що ти летиш вниз головою на швидкості 140 км на годину!
Так, але насправді можна й простіше пояснити. В нас всі в дитинстві катались на санчатах. От тільки ми лягаємо на пузо головою вниз з гірки, просто гірка не зі снігу, а з льоду, і вона набагато довша (трек в середньому півтора кілометра). І з великими швидкостями їдемо по треку. Вид спорту дуже комплексний і дуже цікавий, тому що в нас є стартовий розгін, пілотування й інженерія. Я люблю називати це зимовою "Формулою-1", тому що дуже схоже. І насправді у нас дуже багато роботи робиться за кулісами, те, що ти також не бачиш і в "Формулі-1", і в нас. Це робота над санчатами, робота над ковзанами. Стартовий розгін — теж дуже цікава частина нашого спорту, тому що тобі треба швидко розбігтись. І теж ми готуємось все літо, починаємо підготовку по два тренування в день, щоб швидко бігати в основному. Ну і, звичайно, саме пілотування — це дуже цікавий аспект, який важко з чимось порівняти. Це особливе відчуття, напевно, це схоже на катання на гірці в аквапарку, але дуже швидке і, звичайно, з ризиком розбитись.
"Дуже пишаюсь нашими дітьми. Для більшості з них — це вже другий сезон, і вони показують дуже гарні результати. Це вже наша збірна на наступні юнацькі Олімпійські ігри"
Одне з моїх найбільших здивувань 2024 року — це чемпіонат України зі скелетону в латвійській Сігулді. Йдеться про кількість учасників і їхній вік. Тому що Павлу Ткаченку — 11 років, Максиму Куриловичу з Київщини і Антону Ковальчуку з Чернігова — по 13, Леоніду Ткачуку з Київщини — 14, киянину Владиславу Клименку — 15 років, але він уже брав участь у дорослих заїздах на етапах Кубка світу. До Ярослава Лавренюка ми вже звикли, постійно бачимо його разом з вами на етапах Кубка світу. Також є дівчата — Марія Іванчук із Житомира, їй 16 років, і Євгенія Ковальчук із Чернігова, 14. У мене просте запитання: де ви їх знаходите? Враховуючи, що в країні немає ані траси, ані стартової естакади, але є юні скелетоністи.
Це дуже цікава історія, тому що з більшістю дітей ми познайомились на благодійних тренуваннях, які проводили у 2022 році на деокупованих територіях або на територіях, які були в оточенні, як Чернігів. Ми презентували скелетон і бобслей у літніх умовах, просто щоб розказати, що це таке. Ну і загалом була ідея разом провести весело час, поїсти щось солодке, побігати й пострибати. І частина дітей зацікавилась цим видом спорту, влітку доєдналася до нас на тренуваннях у Києві, і вже вони досить успішно катаються на міжнародних стартах. Деякі вже звернулись після, тому що або десь бачили, або чули, або хтось у них знайомий займається, як Ярослав, і вони також приєднались до нашої команди. Для нас це дуже особливо, що ми можемо зараз у такі складні часи давати дітям нову стежину в житті. Щоб вони могли себе знайти в такому цікавому виді спорту, як скелетон. Дуже вдячний батькам, що вони довіряють, що вони бояться, але при цьому все одно дають дітей у ці сезони, на льодові треки. І насправді дуже пишаюсь нашими дітьми. Для більшості з них — це вже другий сезон, і вони показують дуже гарні результати. Це вже наша збірна на наступні юнацькі Олімпійські ігри. Можливо, буде трошки більше людей, але це основа збірної на юнацькі Олімпійські ігри, які відбудуться у 28-му році також, до речі, в Кортіна д'Ампеццо, це в Італії. Ми плануємо, щоб результати були ще кращі, ніж на минулих. Нагадаю, на минулих Ярослав Лавренюк здобув срібло, тому в нас завжди дуже амбітні цілі.
А дівчата? Зараз у вашій команді Марія Іванчук і Євгенія Ковальчук. Але в одному зі своїх інтерв'ю ви казали, що знайти дівчат для занять скелетоном дуже-дуже важко. І ще важче зробити так, щоб вони затримались у скелетоні. Чому така проблема існує?
Гарне питання. Насправді за час заняття скелетоном у нас вже була велика кількість дівчат. Але в багатьох є страх і це велика проблема. Вони не можуть впоратись, не можуть перебороти цей страх. Страх — це нормально в скелетоні, як ви розумієте, все ж таки це не досить простий вид спорту для голови, для розуміння, що відбувається. Але страх має бути контрольований. А в нас двічі вже траплялось, що дівчинка не може з'їхати через заціпеніння. Тобто вона не пам'ятає, що відбувається під час заїзду, такий неконтрольований страх. Одна дівчинка була дуже талантлива, це Катерина Куць. Може, ви навіть і пам'ятаєте. Вона позаймалася і захотіла далі піти вчитись у стоматологію. Не знаю насправді, чому з хлопцями настільки простіше, але маємо, що маємо. Я радий, що зараз вже є дві дівчинки. Будемо ще набирати трошки пізніше. Але зараз у цих дівчат дуже добре все виходить, тому я сподіваюсь, що вони залишаться в скелетоні, і Україна вже через якийсь час буде представлена в командній естафеті (це, нагадаю, у нас хлопчик-дівчинка стартують по заїзду). І вже на наступні Олімпійські ігри, не на ці, вже в Кортіна д'Ампеццо навряд чи вийде, але на наступні, щоб ми вже були представлені в усіх категоріях в скелетоні.
Коли ти летиш при швидкості 140 км на годину на санях, що в твоїй голові, яка думка лунає?
Насправді дуже багато думок. Скелетон, я нагадаю, — комплексний вид спорту, тобі треба пілотувати. І от під час пілотування, якщо ти починаєш думати про щось інше, — це майже гарантована помилка трапляється, тобто ти дуже сконцентрований на заїзді. Ми їдемо трек по пам'яті, тому що є зв'язки віражів, наприклад, від того, як ти заходиш у перший віраж, залежить проходження четвертого віражу. Тому в голові в тебе постійно мапа треку, яку ти збудував для себе. Плюс коригування, якщо щось трапиться, якщо ти помилишся, як виправляти. Тобто в тебе в голові дуже комплексна штука, ти просто налаштовуєшся і намагаєшся сконцентруватись на самому заїзді.
Ми на музичній радіостанції, тому зараз зробимо невелику паузу для того, аби послухати пісню KRUTЬ "Квітну з тобою". Насправді це твоє замовлення. Скажи, будь ласка, чому саме її попросив поставити?
У KRUTЬ є ще пісня "Леся", де вона читає вірш Лесі Українки під дуже класну мелодію, яку вона сама грає. Все пов'язано з Іриною Цибух, яка, на жаль, загинула вже під час цієї війни. Ми з нею були знайомі через соціальні мережі, через Твіттер. І вони цю пісню разом виконували. Для мене це історія про пам'ять. Також дуже вдячний KRUTЬ за позицію, якої вона дотримується весь цей час, — свідомої української артистки.
"Для мене було очевидно, що ситуація в Україні буде не зовсім стабільна і хотілось через свої спортивні контакти залучати допомогу з-за кордону"
Погоджуюсь повністю й хочеться продовжити тему волонтерства. З березня 2022 року, з самого початку повномасштабного вторгнення, ти заснував Благодійний Фонд Гераскевича. Чим він займається?
У нас з самого початку була ідея залучати допомогу з-за кордону. Тому що для мене було очевидно, що ситуація в Україні буде не зовсім стабільна і хотілось через свої спортивні контакти залучати допомогу з-за кордону. На початках була допомога звідусіль. Ми працювали і з українськими компаніями, з компанією Kernel, і намагались реагувати на всі одиночні запити. Для нас це все ж таки було важко. І ми перейшли на співробітництво з організаціями, тобто чи з військовими госпіталями, чи з підрозділами. Робили збори з американським фондом Ukraine Aid Operations. З ними збирали на тенти "Аляска", передавали для "Маґури". На 50 тисяч доларів зібрали тентів, плюс генератори. Ще один наш надійний партнер — американська організація Little Wing Relief, з якою ми також вже дуже довго працюємо. За цей час вони нам прислали два контейнери з великою кількістю різноманітної допомоги, яку ми успішно доставили і в Чернігів, і в Харків, і в Миколаїв возили. Зараз ми намагаємось підтримувати те, що вже маємо, тому що для нас вже на цей момент досить важка логістика. Тому намагаємось просто підтримувати ті контакти і надавати ту допомогу, яку можемо. За цей час, поки я в Києві, я познайомився з великими фондами. Мені дуже імпонує, як вони працюють, прозорість фондів, тому я намагаюсь вже зводити деякі організації просто з фондами. Звичайно, це також кооперація, якщо ми говоримо про нашу юніорську команду. Важливо зазначити, що ми не могли б розвивати скелетон, якби не наші партнери з-за кордону. І це німецька організація Atlas for Ukraine, яка нас дуже сильно підтримує і підтримує нашу юніорську команду. Також ми з ними працюємо в гуманітарному аспекті, надаємо допомогу і я сподіваюсь, що згодом буде ще більше цікавих і гарних новин.
"Фраза "Всі красиві зберігають оптимізм" завжди нагадує, що треба рухатись вперед, незважаючи ні на що, треба працювати на своїх позиціях і зберігати оптимізм, і так, працювати задля України"
В минулому сезоні вашим гаслом стало "Всі красиві зберігають оптимізм". Ви розмістили його на ваших санчатах. Цей вислів належить відомому громадському активісту, українському військовому Павлу Петриченку, який загинув на Донеччині як воїн Збройних сил України 15 квітня 2024 року. Взагалі у Павла багато класних фраз, їх друкують на стікерах, на військових патчах, використовують в житті як крилаті вислови, але вас найбільше зачепило саме "Всі красиві зберігають оптимізм". Ви говорили цю фразу навіть під час трансляції після ваших виступів. Чому саме вона?
Ви праві, у Павла дуже багато класних цитат, в нього ціла книжка "Математика жизні", де зібрані його найкращі цитати. Насправді я з ним не був особисто знайомий, ми спілкувались через соцмережі, але особисто не встигли познайомитись. Але Павло завжди вмів підібрати правильну фразу в правильний момент. З цим, напевно, йому рівних не було. І коли здавалось, що все, кінець, він міг знайти оцю фразу, яка потрапляє в саме серденько. І це та сама фраза "Всі красиві зберігають оптимізм", яка насправді завжди нагадує, що треба рухатись вперед, незважаючи ні на що, треба працювати на своїх позиціях і зберігати оптимізм, і так, працювати задля України. Він показував своїм прикладом, що ми маємо робити кожен на своєму місці. Для мене також дуже важливий аспект моїх виступів, — це нагадувати про те, що коїться в Україні, говорити про цитати наших військових. Тому що, якщо ми говоримо про Павла, він дуже популярний саме своїми цитатами. І для мене, коли ми озвучуємо ці цитати, коли ми про це говоримо зараз в ефірі, тим самим ми говоримо про Павла, про пам'ять про нього. Таких людей треба пам'ятати, тому що все своє свідоме життя з 2014 року, навіть трошки раніше, він був у громадському житті України, він був залучений в активізм, був на акціях протесту проти свавілля. Він боровся за Україну і він за неї загинув, тому для мене дуже велика честь нести пам'ять про нього та й про інших військових, тому що під час мого виступу я також озвучував інші цитати. Скажімо, Назарія "Грінки", який також у молодому віці все своє життя провів на війні. Ми маємо пам'ятати, якою ціною ми зараз можемо говорити тут в ефірі, якою ціною ми можемо взагалі ходити по мирному Києву.
Фото @kbsf_official з інстаграм-сторінки heraskevychvladyslav
"Завжди МОК, — це було про Олімпійські ігри, про цінності, про мир, про якесь прагнення зробити світ кращим. Наразі МОК не відповідає тим цінностям, які він намагається нести. І повернення росіян, обґрунтування для цього, — воно є досить дивним і, на мою думку, неправильним…Але ми продовжуємо нашу боротьбу за відсторонення російських спортсменів"
Боротьба за Україну може бути різною. Ти ведеш роботу з відсторонення російських спортсменів від змагань. Ви з батьком змогли ізолювати представників рф від турнірів зі скелетону. Розкажи, як це відбувається організаційно, думаю, це нелегкий процес.
Так, це досить складний процес. Зазвичай це проводиться на конгресах, де йде обговорення, чому вони мають бути відсторонені або чому ні. У нас це вийшло в 22-му році, коли ми були в Швейцарії, в Лозанні, в серці Олімпійських ігор, там, де штаб-квартира МОК. Там, власне, ми проводили цей конгрес, і нам вдалось відсторонити росіян. Я виступав із презентацією, де ми показували, що відбувається в Україні, як російські спортсмени залучені в це, про "м'яку силу". Перед цим, звичайно, було дуже багато розмов з нашими закордонними партнерами з різних національних федерацій. У нас на даний момент і досі залишається досить велика коаліція країн, які нас підтримують, з якими ми рухаємось у цьому напрямку разом. Ситуація дуже складна наразі, тому що МОК рекомендує їх повертати. І для нас це також трошки боляче, тому що завжди МОК, — це було про Олімпійські ігри, про цінності, про мир, про якесь прагнення зробити світ кращим. Наразі МОК не відповідає тим цінностям, які він намагається нести. І повернення росіян, обґрунтування для цього, — воно є досить дивним і, на мою думку, неправильним. Зараз також ми вступаємо в нову епоху МОК, тому що через приблизно два місяці займе посаду нова президентка МОК Керсті Ковентрі з Африки, яка, на жаль, є протеже Баха, і також виступає за повернення російських спортсменів. Але попри це ми продовжуємо нашу боротьбу за відсторонення російських спортсменів. В кінці березня пройшов позачерговий конгрес, на якому це питання виносилось. Відсторонення російських спортсменів залишається в силі. Але ми до цього питання повернемось уже в вересні.
Костянтин Дульцев і Владислав Гераскевич
"Наразі багато хто "за" виступи російських спортсменів під нейтральним прапором. Ми намагаємось показати, що це неможливо, що російський спортсмен не є нейтральним"
Відсторонення російських спортсменів на який період триває?
Триває до наступної зміни. Тобто поки що вони відсторонені й не виступають, поки це рішення не буде змінено. Наразі багато хто "за" виступи російських спортсменів під нейтральним прапором. Ми намагаємось показати, що це неможливо, що російський спортсмен не є нейтральним. Чому нейтральність неможлива? Над цим ми зараз працюємо, вже почали готуватись до конгресу в вересні, проводимо багато бесід, збираємо докази. Дуже дякую українським спортивним журналістам з різних видань, які збирають ці докази. Адже саме за допомогою цього ми можемо вести ефективну боротьбу.
Владе, в мене досі перед очима ваша табличка "No war in Ukraine" ("Ні війні в Україні"), яку ви показали після одного з заїздів на Олімпійських іграх в Пекіні. Це відбулось 11 лютого, за 13 днів до повномасштабного вторгнення. Звідки ви знали, що це станеться?
На той момент, якщо ви пам'ятаєте, вже в новинах, можливо, не стільки в українських, а в закордонних, було багато новин саме про війська біля кордонів. І перші новини були перед тим, як ми вирушили на Олімпійські ігри в Пекін. Тоді була інформація про 100 тисяч солдатів біля кордонів, і ми для себе вирішили, вже тоді табличка була готова, що якщо ситуація не буде змінюватись на краще, ми будемо робити таку акцію. На жаль, на момент виступу вже була інформація про 200 тисяч. Далі ми вже знаємо, що трапилось. І на той момент це була просто моя позиція, для мене було важливо показати, що ми не хочемо війни, ми хочемо жити нормальне життя. Це була основна ідея. Мій прадід був учасником Другої світової війни. Він не розказував щось суперстрашне, але я пам'ятаю той вираз обличчя, з яким він розказував про війну, й наскільки це зробило відбиток на його житті, на житті людей. Звичайно, мені не хотілось, щоб це було зараз у сучасній Україні, щоб люди переживали те, що вони переживають. І тому ми робили ту акцію.
Всі наші гості сьогодні дотичні до Сил оборони або до допомоги Силам оборони. Враховуючи, що в тебе є свій Благодійний фонд, ти можеш звернутись до слухачів, розказати про актуальний збір, де знайти активні посилання?
Я б хотів підтримати збір Фонду Притули на укриття для дітей. Ви також могли бачити інформацію про цей збір. Саме для цього збору Дмитро Підручний весь сезон розігрував бібки. [Нагрудник або біб відображає положення спортсменів у заліках Кубка світу: жовтий вказує на лідера загального заліку, синій — на лідера молодіжних заліків, і червоний — на лідера певних дисциплін. — ред.] Тоді зібрали півтора мільйона гривень, але укриттів потрібно багато, і фонд зараз саме цим займається. Тому якщо у вас є бажання й можливість, обов'язково долучайтесь до цього актуального збору.
Фото: Пресслужба гурту Molodi
"Ми раді поділитися з вами історією нашого нового синглу "Небезпечна". Це не просто пісня про кохання, це маніфест почуттів, які виходять за межі логіки і контролю. Нас надихнула сама природа пристрасті, коли любов перетворюється на щось гіпнотичне, темне і водночас нездоланне. Ми хотіли передати це відчуття, коли тобі не вистачає повітря не тому, що задихаєшся, а тому, що розчиняєшся у кожному подиху коханої людини. "Ти така красива, що беззаперечно тебе хотіти небезпечно". Саме в цьому і є весь сенс. Зараз ми працюємо над новими треками і зовсім скоро покажемо вам ще більше історій. Також готуємося до виступів, тож слідкуйте за нашими оновленнями. Ми точно побачимось наживо", — розповів учасник гурту Molodi Кирило Роговий в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у квітні Molodi презентували дебютний альбом "Душею та тілом".
Читайте інтервʼю MOLODI: Треба транслювати щось хороше, щоб люди надихалися й хотіли жити радісне життя.
Також читайте: "Селекція": шоу, яке дало голос українській музиці. 10 років історії.
Фото: Т. Горбатюк
"Сьогодні маю нагоду розповісти про пісню "Мій жаль", яка вийшла нещодавно. Це моя присвята доньці і загалом усім, хто проживає непростий підлітковий вік, коли важко говорити про болісне, особисте, травмуюче. Коли ми не випускаємо назовні свої переживання, вони часто стають тягарем і переслідують нас усе життя. Ми, дорослі, маємо полегшити дітям наскільки можливо виживання у цьому жорстокому світі. Ми не маємо права піднімати руку на дітей, ставити на гречку, не маємо права знецінювати їхні навіть найменші перемоги, ігнорувати, а інакше ми не маємо права бути батьками. Це те, що я хотіла донести між рядками. А взагалі текст універсальний і ця пісня може описати будь-що невисловлене і почуття жалю у будь-яких стосунках між чоловіком і жінкою, подругами, друзями. Якщо говорити про музику, аранжування я створила під впливом групи The Beach Boys, яку слухали наші батьки та дідусі. Це гурт, який привніс вокальні гармонії у серф-рок, який на початку був переважно інструментальним. Я дуже пишаюся, що всі голоси та інструменти записала сама. Мелодію я придумала в душі, тож записувати її довелося на диктофон з рушником на голові, поки не забула. Що я хочу додати? Бережіть себе та дітей. Якщо ми не дамо їм любові зараз, вони потім братимуть її силою та маніпуляцією. Обіймайте близьких", — розповіла Kateryna Rohova в ефірі шоу "Селекція" на Радіо Промінь.
Нагадаємо, у квітні гурт Indie-Ya видав другий альбом Summers i’ve missed.
Фото: Пресслужба ANKA
"Трек "Гудбай" відрізняється від всіх попередніх, тому що вони були такі качові, драйвові, для танців, для драйву. А цей перший, який я випустила, ліричний в проєкті ANKA. Написала я цей трек чотири роки тому, коли в мене було болюче розставання зі своїм хлопцем. І мені важко було це все прожити, воно виявилося таким трансформаційним для мене. В якийсь момент я зустрілася зі своєю подругою. Ми сиділи в ресторані, вона розповідала про те, що в неї в особистому житті відбувається з її чоловіком. Плюс в мене нашарувалися емоції на те, що я проживала в моменті. І просто за якісь лічені хвилини в мене написався цей трек. І насправді я його писала як для подруги, але вклала і відображення свого того періоду життя. Тобто заклався досвід, який ми проживали вдвох в моменті. І цей трек про те, що як би не було важко, як би ми не любили людину, але якщо щось іде не так, щось іде токсичне для нас чи якесь аб'юзивне – це потрібно відпустити, навіть як би ти сильно не любив. Але я не випускала цей трек от скільки часу, бо якби я прожила ці емоції, він мені зараз не резонував. І в якийсь момент я зрозуміла, що в мене зараз такий період в житті, коли мені потрібно відпустити все старе. Тому головний меседж – відпустити все те, що зараз є вантажем в твоєму житті. Просто відпустити і насолоджуватись моментом. Не бійтеся це робити, тому що, відпускаючи старе, заходть нове, в мільйон разів краще для вас. І починається життя нового рівня", — розповіла ANKA в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у березні ANKA видала сингл "Ран-Ран".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 23-30 травня: Крихітка, The Maneken, Zwyntar, Марія Бурмака, Фіолет, нестор
Фото: Пресслужба The Artistic Rats
"Сьогодні ми презентуємо нашу нову пісню, яка називається "Грань". Це пісня про те, як ми навчилися перебудовувати нашу реальність, в якій живемо, під якусь певну норму або буденність. Це, наприклад, як ти встаєш зранку, збираєшся по своїх справах чи на роботу, переглядаєш новини, вчитуєшся в те, що сталося вночі і сприймаєш це просто, як норму. І вирушаєш далі у своїх справах. І ти так далі будеш продовжувати робити, сприймати це, як частину твого щоденного буття, аж поки це тебе не зажене, як ніби якийсь тромб десь в тебе в тілі відірвався і полетів прямо до твого серця. В мене таке сталося, коли я прочитав новини про вбивство Дем'яна Ганула в Одесі – це активіст. І з того часу я розумію, наскільки зараз важко мені сприймати все, що відбувається довкола, як частину свого повсякденного життя. Бо це ненормально. І я відмовляюся це сприймати, як норму. Пісня присвячується усім постраждалим. І в той же час я не плекаю якихось надій чи ідей, що люди послухають цю пісню, їм стане легше чи простіше. Тому що я сам по собі відчуваю, що мені не стало легше, але стало якось трохи зрозуміліше у цьому всьому вихорі незрозумілих речей, які зараз вже стали для мене більш зрозумілими і я навчився з ними жити", — розповів вокаліст The Artistic Rats Олег Дудник в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у жовтні гурт The Artistic Rats випустив альбом "Тиша".
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
Радіо Промінь · Українські премʼєри 23-30 травня: Крихітка, The Maneken, Zwyntar, Марія Бурмака, Фіолет, нестор
Фото: Пресслужба Муаяд
"Представляю вам свою нову роботу "Вилікуй мене". Ця пісня для мене про надію і біль водночас. Мені б хотілося, щоб кожен, хто її почує, зрозумів – він не сам. Інколи зовнішні фактори нас травмують і ми забуваємо звернутися вглиб себе і поставити серйозне питання: а чи варте воно того? Автори пісні Микита Черсанов та Євген Руканятов. По аранжуванню працювали цього разу із Мішею Авериним. Ми внесли нотки арабські, як і в пісню "Нове життя". Також вийшла відеоробота до пісні. Відеокліп описує мій внутрішній стан, великий простір – це мій світ. Навколо мене фантомні люди, що передають мої емоції: біль, страх, радість. Це все частини мене. Ми з командою довго думали, як передати глибину пісні. В нас було 20 варіантів відеороботи. І водночас, після того, як я побачив кліп Brykulets "Посилать", дуже захотів попрацювати з Євгеном Вагенюком. Коли він запропонував своє бачення, ми з командою зрозуміли, що наші пазли складаються", — розповів Муаяд в ефірі Радіо Промінь.
Нагадаємо, у січні Муаяд випустив сингл Amnesia.
Щоб не пропускати найкращі українські новинки, підписуйтеся на подкаст шоу українських премʼєр "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми
Радіо Промінь · Українські премʼєри 23-30 травня: Крихітка, The Maneken, Zwyntar, Марія Бурмака, Фіолет, нестор