Достовірна інформація з перевірених джерел
Росіяни намагаються розширити плацдарм на Харківщині.
Зеленський запровадив санкції проти російських громадян та військових компаній.
Про що говорять космонавти з Міжнародної космічної станції, перебуваючи у відкритому космосі? Як без інтернету швидко звʼязатися з островами Самоа? Чим замінити телефонний зв'язок у родині та заощадити на абонентській платі? Коментує радіоаматор Анатолій Кожухов.
З 17 квітня у Польщі запроваджується заборона фотографувати військові частини та різні об'єкти критичної інфраструктури. Це пояснюється важливістю цих об’єктів для функціонування держави. Перед тим польський уряд схвалив рішення запустити курси з військової підготовки дорослого населення, до яких можуть приєднатися як чоловіки, так і жінки. Польський прем’єр Дональд Туск оголосив про наміри збільшити чисельність польської армії, включаючи резервістів, до 500 000 з приблизно 200 000, які є зараз. Водночас Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі закликало громадян підготувати запаси їжі, води та необхідних речей на три дні автономного виживання. Що означають такі дії і рішення польської влади? Наскільки Польща відчуває можливу загрозу російської агресії і потенційної війни з росією? Гість — Міхал Потоцький, редактор видання "Dziennik Gazeta Prawna", публіцист.
Христина Соловій - Тримай. Артем Пивоваров і Христина Соловій - Мова вітру. Domiy - Тепло так. Арсен Мірзоян - Не Магеллан.
Протистояння дронному терору в небі України: чи є альтернатива американським ЗРК "Patriot", які засоби ППО може розробляти Україна, чи можуть бути корисними легкі вертольоти та гвинтові літаки? Гість — Анатолій Храпчинський, виробник засобів радіоелектронної боротьби.
Як працює Червоний Хрест України на четвертому році війни? На зв'язку — Олена Стокоз, заступник генерального директора Червоного Хреста України.
Скрябін і Ірина Білик - Мовчати. Сергій Бабкін - Пробач. Sophieme - Нехай. Нумер 482 - Сніг.
Вступна кампанія 2025: які зміни та оновлені правила вступу у заклади вищої освіти та як підготуватися абітурієнтам. У студії — Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, науковець, викладач.
"Аудіокнижка". Наталка Сняданко, "Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма", роман. Читає Ольга Лях.
ЕкоСистема і ЕкоЗагроза — корисні сервіси для громадян від Міндовкілля. Гість — Сергій Власенко, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Як розвиватиметься Суспільний мовник у наступні чотири роки, бачення Миколи Чернотицького, обраного на другий 4-річний термін головою правління Суспільного. Гість студії — Микола Чернотицький, голова правління Суспільного.
Прем'єра на Суспільному: "Вальс із системою" — фільм про відродження української пісні в період "відлиги". Гості: Юрій Макаров, автор ідеї та наратор проєкту "Вальс із системою" та Сергій Лисенко, режисер фільму "Вальс із системою".
Софія Ротару/Червона Рута - "Пісня про тебе".
Кобза - "Кохати час".
Ван Гог - "Контрасти".
Чарівні гітари - "Подаруй мені щастя".
Алла Кудлай - "Знову цвіте матіола".
Руслана - "Дикі гуси".
Візерунки Шляхів/Тарас Петриненко - "Камінь сонця".
Павло Зібров - "Коста Ріка".
Людмила Антоненко/Віталій Білоножко - "Білі мости".
Вячеслав Хурсенко - "Сповідь".
Ватра/Ольга Щербакова - "Зозуленька біла".
Анатолій Горчинський - "Росте черешня в мами на городі".
Марина Одольська - "Мій літак".
Назарій Яремчук - "Чумацький шлях".
В України та Ірландії дуже багато спільного. Ірландцям не треба розповідати, що таке голод, бо країна пережила Великий Голод у середині ХІХ століття. Ірландці знають, що таке колоніалізм і національно-визвольна боротьба. Ірландці мріють про об'єднання своєї країни. Про всі історичні паралелі говоримо з кандидаткою історичних наук, співдиректоркою Українського громадського центру культури та інтеграції "Калина" в Ірландії Олесею Житковою.
Cloudless - Псих. Melancholydi - Про дощ у Києві. Антитіла - Одинак.
Урожаю кісточкових цього року не буде. Стверджує науковиця Інституту садівництва НААН України. Холодна погода на це вплинула.
Посівна, попри все триває. Хоча є запізнення в посівах на 200 тисяч га.
Висадка картоплі. Що і як робити правильно? Порада науковця з Інституту картоплярства.
Випускник Одеської академії — офіцер 35-ї бригади морської піхоти Олександр Попович. Херсонський наступ, бої в Красногорівці, знову Херсонщина — це місця звитяги його роти сміливців.
Що відбувається на Лиманському та Харківському напрямках. Чи змінилась тактика ведення бойових дій окупантів? Про Великдень на передовій. Чи вдасться хлопцям та дівчатам відсвяткувати? Гостя — Альона Кулідоброва, офіцер відділення комунікацій 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго.
У квітні ціни на курячі яйця в Україні почали знижуватися після відчутного зростання в лютому та березні. Що впливає зараз на ціноутворення цього продукту, адже зазвичай, перед Великодніми святами попит на яйця різко зростає… Що буде далі з цінами на яйця і молочку? Та в яку суму обійдеться великодній кошик для пересічної української родини? Гість — Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу.
Поєднання військового та духовного. Капелан на війні – це духовник чи радше психолог? Як за роки війни змінилось ставлення військових до капеланів? Чи дійсно під час обстрілів молитись починають навіть ті, хто не вірує? Гість — отець Костянтин Холодов, військовий капелан, заступник голови Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України з питань міжнародної співпраці.
WOW-ефект для бізнесу: як перетворити враження на лояльність. Гостя — Анна Петрова, засновниця Startup Ukraine.
WOW-ефект для бізнесу: як перетворити враження на лояльність. Гостя — Анна Петрова, засновниця Startup Ukraine.
Українські біженці на території Євросоюзу: найпоширеніші проблеми, міграція між країнами, можливість повернення. Гостя — Юлія Сорока, проєктна спеціалістка Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD).
Українські біженці на території Євросоюзу: найпоширеніші проблеми, міграція між країнами, можливість повернення. Гостя — Юлія Сорока, проєктна спеціалістка Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD).
- Інформаційний журнал NEW EASTERN EUROPE аналізує заморожені конфлікти, що їх провокує Росія, і стверджує, що Україна має перемогти;
- Щоденний американський таблоїд NEW YORK POST пише про те, що скоро Росія не матиме змоги фінінсувати свою збройну агресію проти України;
- Автори CNN поспілкувалися з українцями, які вирішили залишитися на тимчасово окупованих територіях. Вони розповідають про спротив, який чинять українці російській владі;
- У колонці для NEWSWEEK аналітик Мухаммад Тахір пише про те, як скорочення допомоги США може лишити українські ЗМІ беззахисними перед кремлівською брехнею.
- Інформаційний журнал NEW EASTERN EUROPE аналізує заморожені конфлікти, що їх провокує Росія, і стверджує, що Україна має перемогти;
- Щоденний американський таблоїд NEW YORK POST пише про те, що скоро Росія не матиме змоги фінінсувати свою збройну агресію проти України;
- Автори CNN поспілкувалися з українцями, які вирішили залишитися на тимчасово окупованих територіях. Вони розповідають про спротив, який чинять українці російській владі;
- У колонці для NEWSWEEK аналітик Мухаммад Тахір пише про те, як скорочення допомоги США може лишити українські ЗМІ беззахисними перед кремлівською брехнею.
Покарання для колаборантів: наскільки справедливими є вироки? Які законодавчі чи інші перепони стоять на заваді судовим вирокам за цими звинуваченнями? Наскільки важко в судах довести факт колабораціонізму? Гостя — Онисія Синюк, правова аналітикиня центру прав людини Zmina.
Російська пропаганда просуває ідею "перехідного уряду" для України: як кремль намагається повернути втікачів через політичні маніпуляції. Гість — Павло Лисянський, директор ГО "Інститут стратегічних досліджень та безпеки".
Як розвиватиметься Суспільний мовник у наступні чотири роки, бачення Миколи Чернотицького, обраного на другий 4-річний термін головою правління Суспільного. Гість студії — Микола Чернотицький, голова правління Суспільного.
Чому Сербія зближується з Угорщиною, кому це вигідно та чи загрожує це інтересам України. Останні заяви президента Сербії Александра Вучича про можливість створення військового союзу з Угорщиною викликали жваву реакцію в Європі. 1 квітня міністри оборони обох країн уже підписали угоду про проведення десятків спільних заходів — від навчань до співпраці в оборонній промисловості та кібербезпеці. Така активізація двосторонніх відносин породжує запитання: чи стоїмо ми на порозі появи нового військово-політичного союзу в Центрально-Східній Європі, і які наслідки це може мати для регіональної безпеки? Гість — Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегії.
Чому Сербія зближується з Угорщиною, кому це вигідно та чи загрожує це інтересам України. Останні заяви президента Сербії Александра Вучича про можливість створення військового союзу з Угорщиною викликали жваву реакцію в Європі. 1 квітня міністри оборони обох країн уже підписали угоду про проведення десятків спільних заходів — від навчань до співпраці в оборонній промисловості та кібербезпеці. Така активізація двосторонніх відносин породжує запитання: чи стоїмо ми на порозі появи нового військово-політичного союзу в Центрально-Східній Європі, і які наслідки це може мати для регіональної безпеки? Гість — Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегії.
Приводом до сьогоднішньої розмови став документальний фільм, створений групою Кінотрон ,"Там, де закінчується Росія". Знайдені в архіві колишньої студії "Київнаукфільм" стали основою стрічки про російську колонізацію Сибіру, крайньої Півночі, про біди, які принесли туди спочатку царські слуги, а потім радянські люди. Говоримо про все це із режисером картини Олексієм Радинським.
Приводом до сьогоднішньої розмови став документальний фільм, створений групою Кінотрон ,"Там, де закінчується Росія". Знайдені в архіві колишньої студії "Київнаукфільм" стали основою стрічки про російську колонізацію Сибіру, крайньої Півночі, про біди, які принесли туди спочатку царські слуги, а потім радянські люди. Говоримо про все це із режисером картини Олексієм Радинським.
Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.
Без перебільшення можна сказати, що проголошення незалежності Української народної республіки в 1917 році готувалося протягом 19 сторіччя. Історики довели окремішність української історії; фольклористи зібрали тисячі народних пісень, показавши багатство народної творчості; письменники та словникарі кристалізували літературну мову, продемонструвавши її відрубність з-поміж слов’янських мов. Зрештою, вагоме слово сказала й новонароджувана наука про людські типи – антропологія. Адже яка ще наука спроможна докладніше довести, що український народ – це не вигадка кабінетних учених і не частина російського (або польського) етносів? В прем’єрному епізоді третього сезону проєкту "Батьки-засновники" ведучі Сергій Стуканов і Наталя Соколенко запросили антропологиню Олену Таран, аби розповісти про видатного етнографа та антрополога Федора Вовка. Залучивши багатий матеріал, він довів, що українці найближче подібні до південно-слов’янського антропологічного типу й аж ніяк не є "аднім народом" із росіянами та білорусами.
МИРні чи марні сподівання? Про останні візити та заяви політиків, які пролунали останніми днями. Зокрема, поїздку Держсекретаря США Марко Рубіо та спецпосланника президента Стіва Віткоффа, які мають відвідати Париж цього тижня. Гість — Валерій Гончарук, політолог.
Китайсько-американське митне протистояння: до якої "точки кипіння" може дійти ситуація? Які шляхи виходу із глухого кута є, враховуючи, що ситуація лише загострюється? Роль Європи та України в цьому протистоянні і чи можливо нам отримати з цього зиск? Гість — Олександр Чупак, керівник економічних програм аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень".
Про що говорять космонавти з Міжнародної космічної станції, перебуваючи у відкритому космосі? Як без інтернету швидко звʼязатися з островами Самоа? Чим замінити телефонний зв'язок у родині та заощадити на абонентській платі? Коментує радіоаматор Анатолій Кожухов.
Мамині гени — азербайджанські, а батькові корені — із Ічкерії. А він — Вугар з позивним "Чечен", українець по духу, по совісті, бо народився і виріс на козацькій землі. Він, офіцер, на визвольній війні з 2014 року. Наразі боронить рідне Запоріжжя у складі 116-го Пологівського батальйону Запорізької бригади ТРО.
Поєднання військового та духовного. Капелан на війні – це духовник чи радше психолог? Як за роки війни змінилось ставлення військових до капеланів? Чи дійсно під час обстрілів молитись починають навіть ті, хто не вірує? Гість — отець Костянтин Холодов, військовий капелан, заступник голови Синодального управління військового духовенства Православної Церкви України з питань міжнародної співпраці.
Великдень під час війни. Гість — Георгій Коваленко, священнослужитель, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості.
Культурні цінності, музейні фонди і артефакти на загрожених прифронтових територіях: оцінка ризиків, збереження, евакуація. Що має робити держава і чому зволікає? Гості: Ольга Сагайдак, голова правління Коаліції дієвців культури і заступниця директорки з розвитку Одеського національного художнього музею, співзасновниця громадської організації Museum for change Олександра Ковальчук.
Що робити з росією? Чи може ця імперія припинити існування в осяжному майбутньому і як наблизити цю історичну мить? Що каже про це історія, міжнародне право та громадянське суспільство? Гість — Валерій Пекар, голова ГО "Деколонізація".
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров’я, шановні українці! Сьогодні була вже початкова доповідь урядовців та команди Офісу – Олексія Кулеби та Віктора Микити – щодо критично важливих програм, які зараз призупинені, а раніше фінансувалися коштом американської підтримки. Деякі ключові речі я вже доручив робити за внутрішні наші кошти, а також – говорити з європейцями. Енергетика – були програми щодо розподіленої генерації, інші програми стійкості для українських громад, для міст і сіл. Друге питання – це ветеранські проєкти, яких багато було, і є, і буде в регіонах, у громадах наших. Ветеранські хаби, лінії підтримки, допомога у створенні власних бізнесів ветеранами. І третє – пункти пропуску на кордоні – це те, що будувалось у взаємодії з партнерами. Нові сучасні пункти пропуску для того, щоб економічна активність була швидше, а робота митників – прозорішою. Зокрема, це проєкти в портах. Реально – економічна безпека. Будемо на це шукати більший внутрішній ресурс. Є певні питання і по лінії Міністерства охорони здоров’я, також – у галузі кібербезпеки. Усім цим займаємось. Доручив також продовжувати аудит призупинених напрямів допомоги від Сполучених Штатів Америки, і саме на гуманітарних напрямах, на безпекових та соціальних має бути більше нашої та європейської активності. Щоб зараз, поки триває напрацювання нової американської політики, ми підтримали людей.
Була сьогодні доповідь міністра енергетики. Щодо роботи нашої енергосистеми – її відновлення, її розвитку. Я вдячний кожному й кожній в енергетиці, хто робить усе, щоб Україна могла жити. І щодо нашої роботи з Євросоюзом, із країнами-сусідами в ЄС: важливо, що зберігаємо нашу позицію – завжди конструктивну – можемо допомагати партнерам, які цього справді потребують, і вдячні всім, хто допомагає нам, хто допомагає Україні. Європейцям потрібне це відчуття, що спільний енергетичний ринок, спільні системи та проєкти дають реальну користь європейцям. Тільки завдяки єдності це можливо. Говорив із главою уряду Данії Метте Фредеріксен і про глобальні виклики, і про європейські. Я подякував за підтримку України – за все, що для нас Данія робить. Ми це дуже цінуємо. Ми будемо розвивати нашу двосторонню співпрацю, яка зміцнює Європу.
І сьогодні Україна традиційно вшановує пам’ять Героїв Крут і всіх наших героїв. Був сьогодні на Аскольдовій могилі. Вшанував Джуса, Да Вінчі, Павла Петриченка, Марка Паславського, Олександра Клітинського й кожного українського воїна, який віддав своє життя заради нашої незалежності. Завжди маємо їх пам’ятати. І хлопці та дівчата, які зараз виховуються, зокрема, у наших військових навчальних закладах, – українські курсанти, українські ліцеїсти, сьогодні я зустрічався з ними – мають також усвідомлювати цю істину: Україна є, поки є люди, які готові заради України боротися. Обов’язково маємо перемагати – досягати своїх цілей.
Слава Україні!
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!
Кілька головних речей за сьогодні. Доповідь Головкома щодо фронту – Донеччина, Харківщина, операція на Курщині. Я провів Ставку. Серед питань – формування корпусів у Збройних Силах України. Є конкретика щодо цього. Ми будемо й надалі зміцнювати нашу армію. Бойові бригади та правильний армійський досвід масштабуємо. На основі перших визначених бригад будуть можливі й інші системні кроки, модернізація армійської системи не має альтернатив. Була доповідь міністра оборони щодо комунікації з нашими партнерами. Я провів нараду і з нашими дипломатами – командою Офісу та Міністерства закордонних справ. Плануємо міжнародну роботу на лютий – зустрічі та перемовини. Ключові завдання: єдність партнерів – це основа всього, також – координація на європейському напрямку. Усім на континенті варто не забувати: якщо глобальні питання будуть розв’язуватися без Європи, то це залишатиме Європу з такими рішеннями, які більшості європейців можуть точно не сподобатись. Це стосується, зокрема, і питань щодо війни та миру – війни, яку розпочала Росія, і миру, до якого ми маємо примусити Росію всі разом. Маємо разом робити більше і для оборони, і для економічного зростання. Говорив сьогодні з Прем’єр-міністром Ізраїлю – висловив співчуття у зв’язку з Днем пам’яті, Днем пам’яті жертв Голокосту. Важливо, щоб світ і надалі пам’ятав, що відбувалося та хто винен. Ми говорили з Прем’єр-міністром Ізраїлю про міжнародну ситуацію, про наші контакти з партнерами, зокрема з Америкою. І я радий, що вдається повертати заручників – людей, які так довго були в полоні, зараз нарешті вони повертаються додому. Сьогодні доручив урядовцям дати звіт щодо тих програм американської підтримки, які зараз призупинені. Це гуманітарні програми. Олексій Кулеба та інші урядовці з’ясовують, які саме програми зараз у дефіциті; майже всі вони йшли не через уряд України, а безпосередньо через наші громади, через різні організації. Багато проєктів. Визначимо, які з них критичні й потребують рішень уже зараз. Частину такого фінансування можемо забезпечити завдяки нашим державним фінансам, частину – обговоримо з європейцями та американцями. Це стосується багатьох сфер – від звʼязку й цифровізації до підтримки ветеранів, шкіл, лікарень та відбудови. Звісно, деталі програм не були державною справою, але урядовці представлять мені все, і те, що є пріоритетним, те, що стосується українських дітей передусім, наших ветеранів, програм захисту нашої інфраструктури, – пріоритетні речі ми обов’язково підтримаємо. Я дякую всім, хто допомагає Україні! Слава Україні!
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!
Сьогодні було багато військових доповідей із командувачами, була також розмова з міністром оборони України про ситуацію на фронті, ключові наші напрямки – Донеччина, також – щодо районів проведення Курської операції. Скоро вже пів року наших активних дій на Курщині заради захисту української землі. Ми зберігаємо буферну зону на території Росії, щоб убезпечити від російських наступів наші Суми та Харків. Я дякую всім нашим воїнам, які захищають українські позиції та знищують окупанта. Передусім сьогодні я хочу відзначити воїнів 95-ї окремої бригади за дії саме на Курщині, також хочу відзначити воїнів 25-ї окремої повітрянодесантної та 68-ї окремої єгерської бригад за ефективність на Покровському напрямку і також – 24-ту та 100-ту окремі механізовані бригади за героїзм у боях за Часів Яр і Торецьк. Я дякую вам, воїни!
Доручив сьогодні посилити командний склад наших військ на Донеччині – генерал-майор Михайло Драпатий направлений для керівництва оперативно-стратегічним угрупованням військ «Хортиця». Це найжорсткіші напрямки боїв. При цьому Драпатий зберігатиме повноваження командувача Сухопутних військ – найбільш численної частини наших Збройних Сил, і це допоможе поєднувати бойову роботу армії з правильною підготовкою бригад. Саме фронтові потреби мають визначати стандарти комплектування й тренування бригад. Генерал-майор Андрій Гнатов направлений у Генеральний штаб на посаду заступника начальника Генштабу, і його завдання – це новий рівень підготовки оперативних штабів та вища Якість взаємодії між штабами й фронтом. Ми обговорили ці та деякі інші зміни з Головкомом Олександром Сирським – на всіх рівнях завдання поставлені.
І ще одне. Я хочу подякувати всім українським розробникам і виробникам далекобійних дронів, наших ракет. Кожен може побачити їхню ефективність – як наша зброя повертає війну в Росію і як зменшується російський потенціал війни. Неспокій у Росії, зменшення російських можливостей продавати й переробляти нафту, менші глобальні ціни на нафту – це те, що потрібно заради миру. Цей рік має стати вирішальним, і наші дії повинні впливати на нашу долю. Саме так і робимо. Ну і, звичайно, усі хлопці з Служби безпеки України, Сил спеціальних операцій, усіх наших Збройних Сил України, СЗР, ГУР – кожен, хто додає свою силу та свою влучність до спроможностей України, – дякую вам всім! Слава Україні!
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки!
Ніч і ранок сьогодні – рятувальні операції після удару російських дронів. Загалом було більш ніж 50 безпілотників різних типів, і значну частину з них вдалося збити. Але було й кілька влучань. На жаль, люди загинули. Мої співчуття. Ці влучання «шахедів» у будинки в Броварах та у Глевасі – це дрони, які вироблені вже в Росії. Спочатку Іран передавав Росії готові «шахеди», потім їхнє власне виробництво було освоєне в Татарстані – в одній із національних територій, яку Москва досі контролює. І хоча ці «шахеди» фактично російські, їх там все одно не змогли б зробити без іноземного постачання. Кожен такий «шахед», як і кожна російська ракета, робиться на основі іноземних компонентів – критичних компонентів, без яких узагалі був би неможливим російський терор. Тридцять один «шахед» за минулу ніч – це приблизно 2635 компонентів з інших країн: мікросхеми, перемикачі, трансивери. Все постачання будь-яких компонентів для терору в Росію має бути перекрито, щоб був зупинений цей терор. І це стосується не тільки захисту життя в Україні. Зараз російські «шахеди» б’ють по будинках наших людей, по нашій інфраструктурі, але в будь-який момент росіяни можуть перенести терор у будь-яку іншу країну – куди їм накажуть. І зараз різні країни вже бачать на своїй території інциденти з дронами; також усі у світі вже побачили, наскільки війна змінюється через дрони. Потрібно свідомо й принципово позбавляти такі режими, як російський, таких терористичних можливостей. І абсолютно всі, хто допомагає Росії будувати терористичний потенціал, обходити санкції, будувати виробництва зброї, – усі вони повинні відповідати. І сьогодні я хочу також подякувати всім нашим воїнам, які забезпечують відповідальність Росії, справедливість для нас в Україні: воїнам, які завдають далекобійних ударів по російській території – по військових об’єктах. Наша армія, Сили спеціальних операцій, спеціальні служби: Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки, ГУР – усі, хто задіяний заради української далекобійності, – я дякую вам! Я хочу окремо відзначити всіх наших працівників, наших працівниць Служби зовнішньої розвідки України, усіх, хто сумлінно служить заради виконання завдань СЗР. Сьогодні – день нашої зовнішньої розвідки. Відзначив нагородами наших розвідників, я подякував їм за службу. Будемо тільки розвивати спроможності нашої розвідки. Провів сьогодні Ставку. Кілька питань. Доповідь якраз керівника СЗР щодо військового потенціалу Росії та готовності Путіна продовжувати війну й маніпулювати лідерами світу. І зокрема він хоче маніпулювати прагненням Президента Сполучених Штатів Америки досягти миру. Я впевнений, що жодні російські маніпуляції більше не вдадуться. І друге питання сьогодні на Ставці – забезпечення всіх наших підрозділів на передовій: це зброя, це люди. Я дякую всім у державі, хто підходить до цього питання відповідально. Слава Україні!
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Дорогі українці, українки! Сьогодні в Запоріжжі було багато поранених і травмованих російським ракетним ударом – 52 людини, і серед них рятувальники – був повторний удар, коли вже почалися роботи. Одна людина, на жаль, загинула – мої співчуття. І кожна система ППО, кожна протиракета – це порятунок життів, і дуже важливо, щоб партнери відчували, наскільки це реально допомагає, коли зміцнюється наш повітряний захист і коли військові можуть звітувати перед суспільством про ефективні збиття, а не про влучання. І хочу подякувати зараз усім нашим рятувальникам ДСНС України, кожному й кожній, хто допомагає людям після ударів: ваша робота справді підтримує всю нашу країну. Особливо я хочу сьогодні відзначити рятувальників саме із Запорізької області: Андрій Ейхвальд, Олексій Коваленко, Костянтин Костенко, Олексій Перевєрзєв – дякую вам! Також працівники ДСНС України з Херсонщини: Віктор Фисуненко, Артем Озерчук, Богдан Колісніченко – дуже дякую вам! Донеччина: Владислав Карпенко, Олексій Гаєвський, Михайло Горпіненко, Олександр Кобиляцький, Ілля Булхов – дякую вам, хлопці, та дякую всім вашим колегам! Була сьогодні доповідь Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Енергетика – ситуація в галузі та робота наших енергокомпаній. Я вдячний усім ремонтним бригадам, усім інженерам, усім працівникам нашої енергетики. Глава уряду доповів щодо програми «єПідтримки»: програма виконується дуже позитивно, великий запит від наших людей, є більш ніж 12 мільйонів заявок, і більшість уже профінансовані. Своєчасність програми очевидна. Ми будемо працювати й над іншими державними програмами – зараз дуже важливо підтримати якнайбільше українських сімей, якнайбільше наших громадян.
І ще одне. Координуємо нашу міжнародну роботу, сьогодні були відповідні наради, і передусім щодо Сполучених Штатів Америки і наших європейських партнерів. Мир завдяки силі можливий, ми в цьому абсолютно впевнені. Головне – не збавляти обертів і тиснути на Росію, на єдиного суб’єкта, який хоче цієї війни, який винен у цій війні. Саме Росія старається затягнути агресію та окупацію. Звичайно, енергоресурси й конкретно нафта – це один із найважливіших ключів до миру, до реальної безпеки. І Європі потрібно більше працювати саме з Америкою та іншими партнерами у світі, а не з Росією щодо енергоресурсів. Готуємо нашу дипломатію, нашу міжнародну комунікацію, щоб гарантувати сильні позиції не тільки для України, а й для всієї нашої Європи. Я дякую всім, хто нам допомагає! Я дякую кожному й кожній, хто б’ється заради України: Донеччина, Харківщина, Південь і Курщина – всюди, де це потрібно заради інтересів та незалежності нашої держави. Слава Україні!
Привітання Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня Соборності України.
Виступ Президента України Володимира Зеленського на Всесвітньмоу економічному форумі в Давосі.
Виступ Президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!
Сьогодні теж є хороша робота Служби безпеки України, ДБР, Національної поліції, прокуратури щодо справедливості в Україні, зокрема у військових справах. І грошовиті «воєнкоми», і ситуації, як на Харківщині, коли російська армія намагалася окупувати нашу землю і знову вийти на Харків, і злочинні помилки в керівництві бригадами – усе це потребує розслідування та справедливих відповідей. Я дякую правоохоронцям за сьогоднішні кроки, і важливо, щоб люди відчували, що статус чи будь-які вчорашні заслуги не скасовують верховенства права.
Провів сьогодні Ставку – багато питань і щодо нашого внутрішнього виробництва, і щодо ремонту техніки. Наш ОПК, наше оборонне виробництво – це безумовний пріоритет.
Сьогодні в Україні був Спікер Сейму Литви – ми говорили про подальшу співпрацю між нашими державами, між нашими народами. Я вдячний за підтримку всім литовцям, усім нашим друзям, хочу подякувати Гітанасу – Президенту Литви. І впевнений: зараз саме така єдність, як між нашими країнами – між Україною та Литвою – потрібна всій нашій Європі, щоб ми змогли досягти безпеки для себе, для всіх у Європі. Зараз для цього є хороший шанс. Інавгурація нового Президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Він сильна людина. Я бажаю успіху Президенту Трампу і всій Америці. Українці готові працювати разом з американцями, щоб досягти миру, справжнього миру. Це шанс, яким потрібно скористатись. Слава Україні!
Звернення Президента України Володимира Зеленського.
Бажаю здоров'я, шановні українці, українки!
Щойно підписав указ, який надає силу рішенню РНБО про санкції. Блокуємо пропагандистів, які працюють на Росію, осіб, які перейшли на сторону ворога, і тих, хто допомагає Росії продовжувати війну. А також ми продовжуємо позбавляти державних нагород – на звання Герой України заслуговують тільки ті, хто дійсно життя присвячує Україні. Ми готуємо зараз і нові санкційні рішення. Будуть вони незабаром. Сьогодні ж буде кілька призначень. Перше: в застосунку «Армія+» завершилось опитування щодо нового керівника Національної академії сухопутних військ імені Сагайдачного. Важливо, що це рішення ухвалюється разом з нашими військовими. Головком та командувач Сухопутних військ запропонували п'ять кандидатів – це бригадні генерали Сергій Баранов та Михайло Сидоренко, це полковники Євген Ласійчук, Олександр Бакулін та Роман Качур. Найбільше голосів набрав саме полковник Роман Качур. Він добре знає фронт, він командував 55-ю окремою артилерійською бригадою. Я говорив з полковником Качуром – він має бачення того, що змінити у військовій освіті й конкретно в Національній академії сухопутних військ. Доручив йому представити суспільству, що зміниться в академії, провести аудит в академії – повноцінний аудит: і того, як фінансується, і того, як навчаються курсанти, і того, хто працює в академії. Доручив міністру оборони України Умєрову призначити полковника Качура на посаду начальника академії. Нам потрібна максимально якісна підготовка наших воїнів, наших офіцерів, і підготовка на основі досвіду цієї війни, на основі героїзму українських хлопців на фронті. Українській армії потрібні лідери тактичної ланки – сильні сержанти, сильні лейтенанти. Я дякую всім нашим воїнам, які взяли участь в опитуванні. І ми продовжимо за допомогою «Армії+» й інших цифрових інструментів нашої держави залучати наших людей до ухвалення державних рішень. І друге призначення: бригадний генерал Геннадій Шаповалов працюватиме з нашими партнерами у Вісбадені, його завдання – це координація безпекової допомоги Україні. Слава Україні!