Фото: Трансперенсі Інтернешнл Україна
“П’ята колона” не спить – у Молдові достатньо проросійських партій"
― Якою була реакція молдовського політикуму на російське вторгнення в Україну рік тому? І як вона змінюється? Перш за все, проєвропейської частини на чолі з Маєю Санду.
― По–перше, хочу сказати, що ми підтримали український народ з першого дня, коли почалося масштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Ми підтримали Україну як на рівні держави, так і на рівні приватних осіб. Все, що могли, ми зробили і своїми діями показали, що є на боці українського народу та правди й засуджуємо агресію, яку РФ застосовує до України. В той же час на початку політичні сили Молдови не висловлювалися так, як хотілося б – не наголошували на негативному ставленні до РФ. Але з плином часу влада Молдови все сильніше і сильніше про це висловлюються. Першими вимогами нещодавно призначеного прем’єр–міністра, які він висловив Російській Федерації, були вимоги покинути територію суверенної держави Молдови та вивести війська Росії з території Молдови – із Придністровського регіону.
― Проросійські політичні сили Молдови – який у них залишається рівень підтримки та можливості дестабілізувати країну? Наприклад, через мітинги.
― Якщо порівнювати з Україною, то така ж ситуація, яка була до початку війни, до 2014 року. “П’ята колона” не спить. Плюс у нас достатньо багато політичних партій, які є проросійськими. З цим усім доводиться боротися: важко, але та частина громадян Молдови, яка хоче приєднатися до ЄС, стає все більшою.
"Усе більше чоловіків залишають Придністров’я, уникаючи мобілізації до російської армії"
― Що відбувається в Придністров'ї з суспільними настроями з початку розв'язаної Росією війни проти України?
― Трансформація відбувається. Тим паче з моменту, коли РФ захотіла рекрутувати або мобілізувати тих громадян Придністров’я, в яких є російське громадянство. З цього моменту громадяни Придністров’я почали діставати свої паспорти – як України, так і Молдови, аби їх не мобілізували до Збройних сил РФ. Останнім часом також є інформація, що кількість громадян, особливо чоловіків, які залишають Придністров’я, збільшується. Вони бояться бути мобілізованими проти своєї волі.
― Еліти Придністров'я. Наскільки вони насправді проросійські? Чи це лише номінально і для них важливіші бізнес–інтереси? (З одного боку, безплатний газ від Росії, але з іншого – вся зовнішня торгівля здійснюється через Молдову, а ще значна частина економіки Придністров'я – це контрабанда)
― Я думаю, що якби Молдова була послідовною та застосовувала жорсткіші санкційні методи до еліти Придністров’я, цей регіон переглянув би свої проросійські преференції. Більшість продуктів і товарів, які виготовляють на території Придністров’я, виходять під документами Молдови і йдуть далі до ЄС. Більшість громадян, які там проживають, мають молдовські паспорти. Відпочивають і виїжджають вони також в основному у Європу, а їхні діти – в Європі навчаються. Тому йдеться про певний спадок, а також роботу російської пропаганди, яка діє там, на жаль, на тому ж рівні, на якому колись пропаганда Геббельса – в гітлерівській Німеччині. Проте я сподіваюся, що скоро все зміниться: з перемогою України над Росією зміниться ситуація і в Придністровському регіоні, і в нашій країні. Я і в України, у Молдови буде єдина перспектива – євроінтеграція.
"Потрібно не лише наполягати"
― Президент Молдови Мая Санду вже кілька разів закликала вивести російські війська з Придністров'я. Що може їх змусити покинути цю територію?
― Я більше, ніж впевнений, що настане час і керівництво Молдови знайде в собі сили та юридичні підстави, щоб російські війська залишили територію незалежної Молдови. Проте потрібно не лише наполягати, але й вжити низку заходів для цього. Я не бачу військового конфлікту – щоб він відбувався тут, у Придністров’ї. Проте в той же час треба бути більш рішучими. Сподіваюся, що найближчим часом, а новий прем’єр-міністр про це заявляв, відбудеться демілітаризація цього регіону.
.jpeg)
На фото: президенти Молдови та України Мая Санду і Володимир Зеленський, president.gov.ua
― Гагаузія. Якими можливостями там володіє Росія і чи може ця автономія стати базою для дестабілізації Молдови?
― Гагаузи – це дуже добрий та миролюбний народ. Там є політики, які втілюють політику преференцій для РФ, але я не думаю, що там буде якась дестабілізація, бо в першу чергу, як і ЄС, Туреччина, Молдова допомагає цьому регіону, аби люди не забули свою ідентичність.
― Як би Ви оцінили рівень співробітництва Молдови з Румунією у сфері безпеки?
― Ми й раніше казали про те, що три країни – Україна, Молдова та Румунія – мають в першу чергу думати про регіональну безпеку. З Румунією, хоча вона і є членом НАТО, ЄС, в нас споріднені відносини – одна мова, одне минуле. На жаль, сьогодення в нас різне, але з часом, я переконаний, коли Молдова потрапить в ЄС, в нас буде одне майбутнє.
Румунія допомагає нам як економічно, так і політично.
"Нейтралітет щодо НАТО – капкан"
― Щодо НАТО Молдова поки що тримає нейтралітет. Чи можна розглядати співпрацю з Румунією як своєрідний замінник євроатлантичної інтеграції?
― Міжнародні експерти кажуть, що цей нейтралітет як капкан, який був колись закладений в Конституцію Молдови. Але є юридичні дії, які потрібно здійснити, зокрема й провести референдум. Після того, як Україна переможе, Молдова, швидше за все, стане на курс НАТО.
― На Ваш погляд, якою може бути роль України в ході придністровського врегулювання?
― Я дивився виступ президента Володимира Зеленського й мені дуже сподобалось його висловлювання щодо підтримки ситуації, яка зараз відбувається в Придністров’ї. Дійсно, це те, що ми бажали почути. Рішення має ухвалити влада Молдови і якщо нам буде потрібна допомога з боку України, ми обов’язково звернемося. Адже ми розуміємо, що більше нікому нам допомогти. Україна – наш сусід, наші близькі, друзі, які можуть допомогти в тяжку хвилину. Проте знову ж таки, це буде лише після того, як буде схвалене політичне рішення зі сторони Молдови.
