Ілюстративне фото: EU Delegation in Ukraine
Два іспити для України
Що чекає на Україну в процесі переговорів?
Це перша міжурядова конференція, по суті запуск самого процесу, якому передувало політичне рішення про затвердження самої переговорної рамки з боку Ради ЄС. Важливо, що Україна під час цієї міжурядової конференції представила свою загальну переговорну позицію – велику візію того, як вона бачить процес і результати переговорів. Наступні кроки, які відбуватимуться у ході переговорного процесу, це по суті початок двосторонніх зустрічей в рамках ще офіційного скринінгу, після якого мають відбутися відповідні звіти Європейської комісії щодо стану нормативно правового наближення і рекомендацій для Україні стосовно імплементації ключових актів ЄС. Переговори поділені на 35 розділів, які в свою чергу мають по 6 кластерів. Є кластер "Основи", щоб його відкрити Україні потрібно буде підготувати два доволі непрості документи. Це дорожня карта щодо верховенства права, а також дорожня карта щодо реформи публічного управління, тобто державної служби.
Скринінг законодавства як тест на сумісність
Як відбуватиметься скринінг українського законодавства на відповідність європейським стандартам?
Скринінг важливо провести, аби зрозуміти про що саме ми будемо домовлятися. З одного боку, в енергетиці у нас є дуже хороший рівень імплементації права ЄС, тому що ми доволі сильно просунулися в імплементацію Угоди про асоціацію. Крім того, ми фізично інтегрувалися до енергетичної мережі ЄС. Водночас у нас є сектори, які взагалі не були в Угоді про асоціацію. І тут доведеться починати доволі об’ємний процес. Саме тому проводиться цей скринінг. Український уряд зі свого боку презентуватиме загальне бачення цієї імплементації. Є список ключових актів права ЄС по переговорному розділу і під час двосторонніх зустрічей в рамках скринінгу нам потрібно буде презентувати цю загальну візію. Виходячи з того, як Європейська комісія оцінить те, чи ми правильно розуміємо процес імплементації, наскільки в нас є можливості імплементувати ці правові акти, ми вже почнемо говорити про перехідні періоди. Разом з тим ЄС також переглядатиме свою методологію розширення в майбутньому.
Іван Нагорняк. Фото: armyinform.com.ua
Інвестувати в реформу державної служби і підготовку відповідних кадрів
Чи достатньо в нас фахівців для нашого євроінтеграційного просування?
Відповідно до указу від 21 червня про переговорну делегацію президент України Володимир Зеленський доручив уряду сформувати переговорні групи зокрема з представників громадянського суспільства та експертного середовища. ЄС хоче зрозуміти, чи усвідомлюємо ми, який обсяг роботи стоїть перед нами і як ми з ним будемо справлятися інституційно. Ми маємо показати, що готові посилювати нашу державну службу, аби в майбутньому вона могла забезпечити функціонування України, як держави члена ЄС і представляти Україну в різних інституціях ЄС. Це все вимагає відповідних людей, які зможуть це робити.
Членство в 2030 році?
Під час конференції фігурував 2030 рік, як рік можливого вступу України до ЄС. Чи доречно його брати за орієнтир?
Про цей орієнтир говорив ще раніше Шарль Мішель, голова Євроради. Водночас нам слід орієнтуватися на наші внутрішні потреби. Мета вступу до ЄС – це зробити добробут нашого населення кращим і закріпитися в європейській сім’ї народів. Наша команда раніше проаналізувала, скільки в середньому часу потребували країни-кандидати, щоб стати членами ЄС? У кожної країни різна ситуація. Але загалом це 7-8 років. Звісно, ми показуємо зовсім іншу динаміку. Ми пройшли шлях від заявки на членство до початку переговорів дуже швидко. Водночас у нас є дуже багато факторів, які не сприяють тому, що ми будемо інституційно готовими до членства в ЄС. Тому ми маємо інвестувати в реформу державної служби і підготовку відповідних кадрів.
Румунія суттєво посилить динаміку переговорного процесу
Наскільки нам доречно зважати на стартову позицію Молдови? Чи будуть із нею порівнювати Україну в ЄС?
Нас порівнюють з іншими країнами кандидатами відтоді, як ми подали заявку на членство в ЄС. Незважаючи на те, що ми нещодавно стали кандидатами і перейшли з політики сусідства в політику розширення ЄС, у нас є розділи, де ми маємо кращий результат, ніж держави, які вже доволі давно в переговорному процесі. Те, що ми йдемо разом з Молдовою – це дуже добре. Ми можемо їм підказати, як робили ті чи інші реформи. Так само і вони можуть поділитися з нами своїм досвідом. Крім того, Молдову дуже підтримує Румунія, що в свою чергу суттєво посилить динаміку переговорного процесу.
Компромісних рішень Україні не уникнути
Як часто Україні доведеться йти на компроміси з іншими членами ЄС, зокрема з Угорщиною? І чи буде цей процес взаємним?
Угорщина виступила за повернення того рівня прав національних меншин, який був в Україні до 2015 року, коли ми ухвалили Закон про освіту, який посилив статус української мови. У будь-якому разі, коли Україна вступить до ЄС, ми будемо йти на обов’язкові компроміси. Про це йдеться в основоположних актах ЄС. Тому нам важливо проаналізувати, що саме вимагають вони в контексті забезпечення прав мов держав членів ЄС.
КОНТЕКСТ
Президент Володимир Зеленський 28 лютого 2022 року підписав заявку на членство України в Європейському союзі за спеціальною процедурою. Вже 23 червня 2022 року Європейська рада на саміті у Брюсселі надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня 2023 року повідомив, що на урядовому рівні усі рекомендацій Єврокомісії повністю виконані та Україна готова до наступного кроку.
8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України до Євросоюзу. Рада Європейського Союзу 21 червня 2024 року підтвердила затверджений раніше на рівні послів ЄС мандат на переговори про вступ до цієї спільноти з Україною. Перемовини розпочалися 25 червня у Люксембурзі.
