Україна була першою країною в світі, яка зареєструвала середньовічний бій як офіційний вид спорту
Пані Олено, вітаємо вас!
Доброго ранку!
Якщо не помиляємось, цей напрям історичних реконструкцій народився у Сполучених Штатах і має там доволі відчутний розвиток. В контексті того, що чимало людей, які в цьому задіяні – їх навіть називають бугуртменами, – це ветерани.
Так і є. Насправді, сам напрямок середньовічного руху бере свій початок з України. І Україна була першою країною в світі, яка зареєструвала середньовічний бій як офіційний вид спорту. Тому тут ще можна позмагатися. Але, направду, ви маєте рацію: в США дійсно дуже багато бугуртсменів, які займаються середньовічним боєм. Це ветерани. І наші натхненники – американська організація Steel Soldier, яка знімала фільм про те, як бугурт, власне, допомагає ветеранам відновитися.
Ми з ними познайомились. Наш засновник Ігор Парфентьєв їх дуже добре знає. І, власне, він подивився на їхній досвід і сказав, що ми маємо зробити це тут. Так і народився цей проєкт.
Тобто, є позитивні кейси, на яких доведено, що саме такий вид психосоціальної і фізичної реабілітації виявляє себе ефективним? В чому його особливість? І чим він може бути кращим за інші види соціалізації та реабілітації?
Ну, перш за все він дуже яскравий. І там дуже багато різних напрямів. Якщо ми кажем про середньовічний бій і бугурт як спорт, це одна частина. Вона дуже допомагає при подоланні різних симптомів ПТСР, допомагає в стрес-релізі і боротьбі з агресією. Але ж ми розумієм, що насправді стрес-асоційованих внаслідок війни розладів буває дуже багато і вони дуже різні. І якраз підходить велика спрямованість цього руху на дуже різні напрямки.
Жива історія як основний компонент (а лицарські бої без вивчення історії просто не можуть існувати) дає купу інших напрямків, які і поокремо використовуються у відновленні, реабілітації і ресоціалізації. А тут вони зібрані разом. Це можуть бути будь-які прикладні мистецтва: гончарна майстерність, ковальство. Це може бути іпотерапія (дуже часто залучаються коні). Це вивчення історії як один з моментів підтримки морально-психологічного стану і розуміння свого коріння (ми дуже любимо фразу про те, що нація, яка не знає свого коріння, не може встояти). І ми багато зусиль направляємо також на вивчення нашої української правдивої історії.
І саме тому, що в цього напрямку є багатовекторність спрямувань, ми можемо говорити про те, що він залучає людей з дуже різними інтересами, але дає їм спільну мету. Саме тому він може бути цікавий великій кількості людей.
Ви зараз перелічили багато активностей, хоча ми спочатку були подумали, що це банальний махач мечами.
Звісно, є і просто тренування двобоїв на мечах. Можна помахатись не лише мечами, але й алебардами, сокирами. Бо, власне, слово "бугурт" з давньонімецької означає "лицарські бої загін на загін". Тобто, це змагання військової еліти.
У вас є сайт, де можна знайти інформацію про реабілітацію і також про те, як долучитись. Ми так розуміємо, що участь може бути лише особиста, бо проводити бугурт-турніри онлайн ще не навчились?
Саме так (сміється).
А долучитися можуть лише ветерани й ветеранки? А якщо хочуть цивільні особи?
Насправді, ми залучаємо всіх. Бо це ж великий рух, велика соціальна спільнота, і в нас є різні активності для цивільних також. Тому що ми вважаємо, що не тільки ветеранів треба адаптувати до цивільного життя, але й цивільне суспільство також потрібно вчити комунікувати з ветеранами.
Бажаємо, аби до цього руху долучалось якомога більше людей!