Ірина Славінська. Фото: Олександр Попенко © "Мистецький арсенал"
"Книжка, читання і загалом культура – те, що робить нас нами"
Із 29 травня по 1 червня 2025 року відбудеться XIII Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал". Ви цього року – кураторка основної програми фестивалю. Як загалом ви оцінюєте книжкову панораму в країні?
Панорама така, що я цього року більше ніж завжди бачу і відчуваю, що книжка, читання і загалом культура – це те, що робить нас нами. І кожен момент, коли ми беремо до рук, дивимося чи слухаємо якийсь культурний артефакт – це момент повернення собі себе і фактично спосіб сказати ворогові, що ти мене у мене не забереш. Так, є такі складні ночі, як останні 3 ночі для киян і киянок, коли вибухало в різних районах. Це справді непрості дні й ночі, але настає день, настає нова сторінка і ми знову і знову можемо проявляти нашу унікальну українську стійкість. І саме тому я, як кураторка основної програми "Арсеналу", цього року всю програму, а це декілька десятків подій, присвятила темі читання як жесту свободи, читання як жесту відваги, читання як, власне, тому, що повертає нам нас.
Суспільне Мовлення – генеральний інформаційний партнер "Книжкового Арсеналу"
Наскільки масштаби цього "Книжкового Арсеналу" різняться від попередніх?
Я із "Книжковим Арсеналом" давно. Моя перша кураторська програма робилася ще 2012 року. Це, звичайно, дуже "сива давнина". Тоді ми говорили про сотні подій за всі "Арсенальні" дні. Із 2023-го, коли вперше в реаліях повномасштабного вторгнення відбувся "Книжковий Арсенал", для інституції "Мистецький Арсенал" йдеться про менші масштаби, якщо ми говоримо про штуки подій. Але масштаб важливості й масштаб читацької уваги надзвичайно великий. Звичайно, подій менше. Точну кількість зараз не пригадаю, зрештою, це є в офіційній комунікації "Книжкового Арсеналу". Є пару сотень видавництв, чимало книжкових прем'єр і доволі багато подій. Фокус-тема на десяток подій, основна програма на декілька десятків подій. Але ми не про штуки говоримо. Ми говоримо про те, чим сьогодні є така подія як "Книжковий Арсенал". І, наприклад, мені взагалі не дивно, що для Суспільного мовника "Книжковий Арсенал" така важлива подія, що ми цього року вкотре – генеральний інформаційний партнер цього фестивалю. І це не просто протокольні слова. Для нас це означає, що "Книжковий Арсенал" і вся наша команда робитиме його максимально доступним. Де б ви не були, ви зможете "Книжковий Арсенал" дивитися, слухати і читати на тих платформах, де вам зручно.
Читайте також: Суспільне на XIII "Книжковому Арсеналі 2025": що слухати, читати і дивитися
"Такі книжки і з'являються раз на 100 років"
Цьогоріч ми не просто наближаємо "Книжковий Арсенал" до кожного слухача і читача, де б він не був, через трансляції Українського Радіо, а й будемо присутні на самому "Арсеналі" через презентацію книги "Українське радіо: Історія буремного століття". Буде панельна дискусія "Століття боротьби й надій: за лаштунками роботи першого Українського радіо". Я так розумію, що ми трошки не встигли до сторіччя Українського Радіо. Але це, напевно, немає значення.
Я думаю, що нам потрібно мислити про рік сторіччя Українського Радіо. Зрештою, такі книжки і з'являються раз на 100 років. Тобто, наступна така книжка буде на 200-річчя Українського Радіо. До речі, хочу сказати, що йдеться про книжку, яка присвячена сторіччю радіо і, власне, розмова навколо цих буремних сторінок Українського Радіо відбудеться на "Книжковому Арсеналі" в суботу 31 травня о 19:30. Абсолютно "зоряний" склад докупи збирається. Будуть співавтори цієї книжки – Вадим Міський і Тамар Гусейнова. І насправді дуже багато важливих і значимих для нас усіх імен. І наш колега Рома Коляда матиме везіння це все модерувати як ведучий.
Читайте також: "Сторіччя Українського Радіо привернуло увагу кожного четвертого українця та українки — дослідження"
"Сузір'я імен і дуже-дуже цікаві нові книжки"
А скільки ще панельних дискусій заплановано і які вони будуть за жанрами чи направленням?
Цього року дуже цікаво, тому що буде всяке. Наприклад, для тих, хто хоче стежити за новинками, дуже цікаво стежити за окремою програмою, яка називається "Видавнича програма". На сайті "Книжкового Арсеналу" є онлайн-версія програми. Там можна вибирати рубрики, які вас цікавлять. І всі новинки в рубриці "Видавнича програма". Тобто, кожен видавець мав можливість запропонувати одну презентацію якоїсь однієї своєї головної прем'єри цього сезону. І там просто сузір'я імен і дуже-дуже цікаві нові книжки. Якщо дивитися на основну програму, то вона сповнена поверненням дуже важливих, як для мене, жанрів – публічних інтерв'ю, коли є розмова сам-на-сам і "слова та голос – більш нічого". Коли є фантастичний хтось і якісний інтерв'юер/інтерв'юерка, і ці люди в діалозі годину перебувають, і є тільки це без жодних зайвих фільтрів.
"Читання як свобода" для мене є осердям всієї цьогорічної програми"
Мені здається, це досвід радіоефіру.
Стара школа, так. І другий жанр, який мені дуже дорогий в цьогорічній програмі – це поетичні читання. Ними опікується наша колега Олена Гусейнова. Вона два таких поетичних вечори зробить. Один присвячений українському Півдню і водам наших морів. А другий присвячений "східним вітрам" України. Я думаю, що ця географія навіть не потребує коментаря.
А з публічних інтерв'ю я, напевно, похвалюся, що вдалося цього року зробити триптих трьох розмов на "Книжковому Арсеналі", які мають назву "Читання як свобода". І саме ці розмови для мене є осердям всієї цьогорічної програми. Це розмова зі звільненими українськими полоненими, які розповідають про свій досвід читання, думання про книжки або не читання у полоні. Це Макс Буткевич, який в п'ятницю (30 травня) говоритиме про свій досвід. Це Стас Асєєв, в якій в суботу (31 травня) говоритиме про свій. І в неділю (1 червня) ми почуємо і поговоримо з Леніє Умеровою, яка так само нещодавно була звільнена з полону.
Ілюстративне фото: book.artarsenal.in.ua
"Нонфікшн – сьогодні дуже важливий літературний сегмент"
Книга "Українське Радіо: Історія буремного століття" написана в стилі нонфікшн. Я чула дуже багато думок про те, що саме цей стиль зараз якраз на підйомі. Що це за стиль і наскільки ця тенденція є саме такою?
Нонфікшн – це англійська назва, її можна перекласти як "нехудожнє". Але будемо чесні, не всяке нехудожнє письмо є насправді нехудожнє. В українських реаліях, традиціях ми би, напевно, це назвали публіцистикою. І тут йдеться про дуже широкий спектр. Ми можемо говорити, наприклад, і про художній репортаж, і про есеїстику, і про збірки колонок різних років, які дозволяють якийсь зріз часу відчути. Це історичні книжки. Тому так, цю літературу називають "нонфікшн", оскільки це – не художня література. Але я як філологиня знаю, що в ній є свої віхи творення художнього. У різних авторів по-своєму це виходить, але там є авторський стиль щонайменше.
А тренди, так. Нехудожні література, нонфікшн – це сьогодні дуже важливий літературний сегмент. Саме тому в основній програмі буде декілька розмов, присвячених цим новим жанрам. І буде дві розмови, наприклад, які присвячені репортажистиці в Україні. Одна розмова буде присвячена загалом тренду на репортажі. А друга розмова навколо репортажистики буде присвячена художній репортажистиці, де ми будемо говорити про репортаж і загалом публіцистику на межі з романом.
І ще хочу зазначити, що сьогодні є ще один важливий тренд, крім нехудожньої літератури. Це поезія. Поезія дозволяє дуже швидко фіксувати реальність і сьогодні є фантастичні голоси, які звучать в українській поезії. Є ті, кого ми знаємо, і ті, кого ми раніше може не знали як поетів. Це часто може бути пов'язане з фронтовим досвідом, який таким чином звучить. Чому я про це говорю? Реальність сьогодні така, що окремий вірш буде точніший за мільйон репортажів і 2 мільйони колонок.
"Книжковий Арсенал" тим і важливий, що є й можливість поярмаркувати"
"Книжковий Арсенал" – це не тільки можливість поспілкуватися з авторами, з видавцями, це ще й можливість придбати якісь книжки. Книгу "Українське Радіо: Історія буремного століття" вже можна буде купити?
Безумовно. Я бачила, що співавтори цієї книжки – Вадим Міський і Тамара Гусейнова вже про це писали. Вадим повідомляв, що вже передпродаж книжки відкрито. А "Книжковий Арсенал" тим і важливий, що крім інтелектуальної складової, крім зустрічі з авторами/авторками, є й можливість поярмаркувати. І попри всі сучасні опції замовлення книжок онлайн, є частина публіки, яким важливо постояти, потримати книжки в руках, повибирати, порозмовляти з людьми. Тому я припускаю, що на стенді видавництва "Лабораторія" ця книжка буде. Але загалом абсолютно впевнена, що є сенс брати свої кошики і до них класти не тільки книжку до сторіччя радіо, а й інші тексти авторів/авторок, які для вас є важливими.
"Там точно буде цікаво"
Наскільки масштабно на "Книжковому Арсеналі" буде представлена дитяча література?
Буде представлена і точно масштабно. Кураторкою цьогорічної дитячої програми є Оля Русіна – наша колега, котра певний час опікувалася як продюсерка щоденними ефірами на Українському Радіо. За її вибір, як чудової дитячої письменниці, я абсолютно спокійна. І знаю, що щороку частина подій є подіями придуманими самими дітьми, які входять до підліткової ради "Книжкового Арсеналу". Це програма ними придумана, ними запрошена і ними проведена. Тому там точно буде цікаво.
"Люди, які читають – люди, які живуть і точно мають про що поговорити"
Яку найбільшу емоцію ви плекаєте кожен раз щодо фестивалю?
Надзвичайну ніжність. Насправді, це подія, яка в моєму серці обіймає якесь надзвичайно гаряче і тепле місце. Тому що люди, які читають – це люди, які живуть і точно мають про що поговорити.
