Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"5 тис. грн ― мінімальна сума, з якої банк починає за нами стежити"
Що знає держава про наші з вами гроші?
Насправді вона знає значно більше, ніж ми можемо собі уявити. Це питання не лише національного рівня, а ціла глобальна історія, бо кожна держава хоче знати про доходи своїх громадян. І що далі, то більше ця історія буде покращуватися для держави та погіршуватися для громадян, адже держава все більше контролюватиме надходження коштів. В Україні кілька років тому було ухвалено закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Назва звучить дуже переконливо. І здається, що це не стосується звичайних громадян, але насправді ― ні. Тому що держава може перевіряти будь-який перерахунок, якщо у неї виникнуть сумніви щодо походження коштів або причин здійснення перерахунку. Чому на карту фізичної особи щодня падає 200-300-500 грн? У світлі дії вищезгаданого закону йдеться про обовʼязковий фінансовий моніторинг. Банк може перевірити походження коштів і поставити будь-яке запитання, на яке ви зобовʼязані надати відповідь про понад 400 тис. грн., а далі суми можуть бути меншими. Сума 5 тис. грн. ― це та мінімальна сума, з якої банк починає за нами стежити. За сплатою податків слідкує наша податкова служба, але державі цікаво, як ми взагалі здійснюємо свою банківську діяльність, тобто як перераховуємо кошти. І для цього існують банки та інші фінансові установи, а над ними стоїть Національний банк, який дає вказівки, що вони мають робити для фінансового моніторингу, тобто яким критеріям мають відповідати клієнти, щоб держава вважала, що ми не займаємось легалізацією злочинної діяльності. Отже, фінансовий моніторинг ― це контроль банками та фінустановами наших розрахунків. Якщо у банку виникне будь-яке запитання, то ви зобовʼязані надати відповідь.
"Інформація про порушення стікається у Держфінмоніторинг"
Які ще установи хочуть бачити наші гроші?
Правоохоронні органи, якщо вони дізнаються, що це злочинна діяльність. І є ще окремий орган ― Державна служба фінансового моніторингу України, тобто Держфінмоніторинг. Це той орган, куди стікається інформація про порушення. Сам банк не накладає на вас санкції. Він може лише заблокувати рахунок, сказати, що припиняє з клієнтом взаємодію, мовляв, переходь в інший банк, бо ти ― високоризикований клієнт/клієнтка, можливо, ти фінансуєш якусь нелегальну або приховану діяльність. Про такого порушника інформація передається до Держфінмоніторингу, який передає дані або правоохоронним органам, або податковій службі. Ще кілька років тому Держфінмоніторинг взагалі не стежив за дрібними перерахунками, однак останнім часом такий контроль посилився.
"Кожен банк має спектр дій: заблокувати кошти; пояснити рух коштів; розірвати відносини з клієнтом"
Якщо банк припинив співпрацю з "підозрілими" клієнтом/клієнткою, інший банк візьме цього клієнта/клієнтку? І яку інформацію він отримає?
Кожен банк має спектр дій. По-перше, заблокувати кошти по рахунку і почекати, яку ви інформацію надасте. Можливо, ви збираєте другові на подарунок, і саме вам скидали інші друзі по 200-300 грн, або ж ваш боржник поступово повертає вам кошти. Банк подивитися на вашу історію і найімовірніше розблокує ваш рахунок. По-друге, можуть і не заблокувати рахунок, а просто попрохають пояснити рух коштів. Часто це буває тоді, коли разова сума вашого перерахунку більша, аніж ви зазначили в анкетах під час відкриття рахунку. А якщо ви цього ж дня пішли й одразу зняли цю суму готівкою, то банк точно відреагує і поцікавиться походженням цих коштів. І третій варіант реагування банку ― найгірший, коли банк каже, що не хоче з вами працювати і розриває відносини. Іди, мовляв, шукай інший банк ― і я перекажу туди твої кошти.
"Якщо банк дає можливість вивести кошти в готівку ― забирайте готівкою"
Одразу скажу рекомендацію: якщо банк дає вам можливість вивести кошти в готівку або на картковий рахунок іншого банку, забирайте готівкою. Тому що в інший банк кошти прийдуть з поміткою "порушник фінансового моніторингу". Інший банк може запросити вас до співпраці, але все ж таки поставить питання про походження цих коштів. В Україні обмежена кількість банків, до яких ви можете звернутися. І якщо у вас розірвані відносини з кількома банками, то може статися так, що вже ніхто не захоче з вами працювати. Теоретично є можливість поновити відносини з якимось великим банком. Наприклад, "Приватбанк" непогано працює з обробкою фінансової інформації. Якщо давати відповіді на їхні запитання адекватно і зрозуміло, додавати документи, які підтверджують ваші слова, то банк іде вам назустріч, розблоковує рахунки і ви працюєте з ним далі. Є ще можливість повернення коштів. Проходить певний час і ви можете звернутися до банку, з яким розірвані стосунки, мовляв, я вже виправив ситуацію і планую працювати у межах закону, тож прошу відновити наші партнерські відносини.
Рекомендую завжди відповідати на запити банку. Тому що багато хто ігнорує їх, мовляв, хіба банку це не зрозуміло? Ні, не зрозуміло. Треба відповідати чітко так, як запитує банк. Якщо у вас немає інформації ― так і пишіть, якщо маєте інформацію ― надавайте повністю. Якщо говоримо про докази, що збираєте гроші на подарунок, то це може бути спільна фотографія з вашими друзями. Або це фіскальний чек, коли ви заплатили по рахунку в ресторані, а друзі вам скидають свої частки. Хоч якісь докази у вас мають бути.
"Суть фінмоніторингу ― виявлення підозрілих операцій"
Що таке дрібні розрахунки? За яку цифру зачепиться банк?
Розповім цікавий кейс із NovaPay, це фінансова установа "Нової пошти". Наша державна податкова служба отримала доступ до її чеків ― система ФКЧ-3. І тепер податкова знає, хто та які доходи отримує. А нещодавно Нацбанк оштрафував NovaPay на суму близько 90 млн грн за недостатній фінансовий моніторинг і сказав, що ви доводите вашим користувачам ліміти, в які має вкластися людина, для того щоб далі продовжувати співпрацю, а це є порушенням. Тому що кожен банк прикриває свою інформацію, і ви ніколи не будете знати критерії, за якими ви потрапили під фінансовий моніторинг та який із тригерів спрацював. Кожен банк розробляє свою систему моніторингу. Чи це буде 30 тис.,10 тис., 5 тис. чи 500 тис. ― ніхто ніколи не знатиме. За законом, 5 тис. ― це вже законна перевірка. Але суть фінмоніторингу ― виявлення підозрілих операцій. Якщо банку здається, що операція щоденного отримання на ваш картковий рахунок невеличких сум 200-300 грн є підозрілою, бо ви їх отримуєте регулярно від незнайомих людей, то банк має право зупинити рух по картці й запитати: "А що це таке?". Це не стосується переказів коштів між родичами, коли йдеться про допомогу дітям чи літнім батькам.
"Підприємницька діяльність визначається як систематична діяльність, коли продаж відбувається понад три рази"
А чому сталася ця історія з NovaPay? Адже працювали між собою покупець і продавець.
Держава говорить: якщо ти здійснюєш підприємницьку діяльність, ти маєш бути зареєстрований як підприємець, тож плати податки. Якщо продаж відбувся раз чи два на рік, то це разовий продаж, а не систематичний. А підприємницька діяльність визначається як систематична діяльність, коли продаж відбувається понад три рази. Тобто до трьох разів ― держава ще мало цікавиться, чи платите ви податки, а понад три рази ― це вже систематична діяльність, відтак ти маєш бути зареєстрований як підприємець. Щодо NovaPay, то зараз зроблять більш жорсткі заходи реагування на певні перекази. Якщо раніше було встановлено ліміт до 30 тис. грн. на місяць для переказів між фізичними особами, то зараз вони не будуть показувати цей ліміт. Плюс вони віддали для податкової ФКЧ-3 ― це інформація про видані чеки через систему NovaPay. Там видно, від якої до якої особи зайшли кошти. І це не розкриття банківської таємниці, а розкриття фінансової інформації, тому що передається інформація щодо перерахунків всередині пересилок "Нової пошти".
"Обовʼязково перевіряйте свої ліміти у додатках, це може бути і менше 100 тис. грн"
Зʼявилася інформація, що з 1 червня банки посилили фінмоніторинг карткових переказів до 100 тис. грн. Поясніть, будь ласка.
Увага ― це не для всіх. 100 тисяч ― орієнтовна сума. У мене як у підприємиці, що має більший оборот на рахунку, ліміт може бути збільшений. І варто звертати увагу на повідомлення, що приходять у мобільні додатки. Наприклад, приходить оновлена інформація, що на цей місяць ваш ліміт становить ось таку суму. Це для приватних осіб. Ліміт може бути і нижчий ― 50 тис. і 30 тис., якщо ви, на думку банку, перебуваєте у групі ризикових осіб, тобто проводите не зовсім зрозумілі операції. Якщо у вас зареєстрована підприємницька діяльність, то можна написати лист і збільшити ліміт розрахунків, або ж якщо ви проводите волонтерську діяльність. Також можуть підніматися ліміти за іншими розрахунками, але вони точно не поширюються на розрахунки між юридичними особами, ФОПами ― тобто коли йдеться про господарську діяльність, цих лімітів немає. Є ліміти на перерахунок між фізичною особою та фізичною особою. Обовʼязково перевіряйте свої ліміти у додатках, адже це може бути і менше 100 тис. грн. Тобто порогової суми, коли особа у зоні ризику, немає. Банк самостійно встановлює, і Нацбанк може оштрафувати фінансову установу, якщо вона розкриває свої показники, за якими спрацьовують тригери фінансового моніторингу.
"Зареєструвати ФОП на спрощеній системі ― і спати спокійно"
Наприклад, майстриня манікюру отримує невеличкі суми грошей. Чи буде їх відстежувати банк?
Відстежуватиме у тому випадку, коли це буде систематична діяльність. Тобто коли ці суми будуть постійними, щоденними, від незнайомих людей і коли ви не зможете пояснити, звідки надходження. Майстриню манікюру може проконтролювати фінансовий моніторинг ― спрацювати в банку, тому що для банку така діяльність може здатися підозрілою. Якщо ви не підприємець, отримуєте кошти не на підприємницький рахунок, а на рахунок фізичної особи, то банк в будь-який момент може запитати походження таких коштів. Якщо спрацює фінмоніторинг і ви не надасте зрозумілих пояснень, то вони можуть передати цю інформацію до Держфінмоніторингу, а той може спустити на податкову службу, яка поставить таку людину під свій контроль і буде її перевіряти. Може завітати і Нацполіція. Є адміністративна відповідальність за нереєстрацію підприємницької діяльності ― сума штрафу 17 тис. грн, якщо виявили вперше, і 34 тис. грн, якщо виявили наступного разу. Я б радила відкрити ФОП на спрощеній системі оподаткування, друга або третя група, залежно від обсягу грошових коштів, який проходить. Зареєструвати ФОП ― і спати спокійно. Ми говорили про перевірку від банку, але ж може бути скарга ― від будь-кого. Скаргу можуть написати в податкову, яка зробить перевірку або надішле скаргу до Нацполіції. А поліція вже має право заходити до вас у приміщення і вивчати, чи ведеться тут підприємницька діяльність.
"Не йдеться про розкриття банківської таємниці"
А як же бути з банківською таємницею? Таке поняття навіть є у законодавстві.
Не йдеться про розкриття банківської таємниці. Розкриття банківської таємниці ― це коли банк повністю передає рух по вашій картці. А тут банк нічого не передає, а лише стежить за тим, чи у вас на картці відбуваються дії, які, на його думку, відповідають чинному законодавству. Якщо дії не відповідають чинному законодавству, то банк лише передає інформацію, що у вас були ось такі операції, які здаються підозрілими. Але банк в жодному разі не робить виписку з банківського рахунку і не надає цієї інформації.
.jpg)
Леся Михаленко і Наталія Парака в студії Українського Радіо
"Повернення боргу не підпадає під підприємницьку діяльність"
Зараз багато родин розкидані по різних країнах. І бувають випадки, коли надсилають кошти, а картку банк блокує, і потім складно довести, що це перекази між членами родини. Це стосується і цивільних шлюбів.
Справді, бувають історії, коли блокують перерахунки між родичами. Я особисто подавала документи про переказ коштів від свекрухи до невістки. Вони ― не мати і дочка, тож ми мали показати свідоцтво про народження чоловіка, свідоцтво про шлюб із ним цієї жінки, яка отримувала кошти, і тоді банк побачив, що тут є родинні відносини. Якщо йдеться про цивільний шлюб, то я би подавала документи про те, що ця пара проживає за однією адресою ― договори оренди, оплати комунальних платежів тощо. Тоді можна буде довести, що це родинні перерахунки. Якщо говоримо про батьків і дітей ― взагалі без проблем. Свідоцтва про народження більше ніж достатньо, але банк має право запитати, особливо коли родичі на різних прізвищах.
При перерахунках між картками радять написати про мету платежу, наприклад, "повернення боргу" або щось інше. Наскільки це правильно?
Справді, є така практика. Коли відбувається повернення боргу, то є розписка, договір позики, і це не підпадає під підприємницьку діяльність. Бо це просто повернення коштів. Якщо це разова історія, то вона пройде в банку. Але якщо підприємець хоче ухилитися від сплати податків, то є тригери і схеми, на які поліція звертає увагу.
Як розблокувати банківський рахунок, якщо таке сталося?
► Передусім, не треба порушувати закон. Рекомендація на майбутнє ― це реєстрація підприємницької діяльності, сплата податків, щоб у вас завжди була захисна парасоля.
► Друга дієва порада ― якщо ви підприємець і маєте розрахунки з іншими підприємцями, то варто використовувати преміум-обслуговування. Тому що менеджери преміум-обслуговування стоять за своїх клієнтів, бо кожен клієнт ― це додаткові кошти. І коли виникають питання у процесі фінмоніторингу преміум-клієнта, є досить висока ймовірність, що менеджери між собою будуть вести свою "війну". Тому що для преміуму важливо, щоб клієнт залишився, а для фінмоніторингу важливо, щоб банк не втратив свою ліценцію. Для клієнта це такий собі "адвокат диявола" у банку.
► Якщо так сталося, що до вас прийшов запит, обов’язково на нього відповідайте. Причому в тій послідовності, як поставлені запитання. Якщо вважаєте, що якесь запитання потребує додаткового опису, ― описуйте.
► І важливий момент ― не варто сваритися з менеджерами фінансового моніторингу. Бо ображена людина точно заблокує вам рахунок.
"Відповідно до директиви ЄС, усі мають пройти верифікацію власних акаунтів"
Люди стурбовані тим, що планується запровадити фінмоніторинг продажів вживаного одягу чи побутових речей. Яка тут ситуація?
На сьогодні люди справді отримують запити із податкової з проханням роз’яснити, що це були за перекази. І люди шоковані. Але я нагадаю ― сервіс NovaPay дав доступ податкової до видачі власних фіскальних чеків. Тому що передбачено: уся фіскалізація потребує відображення у загальній податковій системі. Податкова знаходить більше трьох платежів і запитує вас, а що це за кошти і де ваша реєстрація підприємницької діяльності? Також може бути здійснена контрольна закупівля на майданчику Нацполіції та складений протокол про те, що здійснюється підприємницька діяльність без реєстрації. Це 17 тис. грн штрафу.
Крім того, на шляху України до ЄС має відбутися гармонізація із законодавством Євросоюзу та виконана вимога про те, що всі користувачі, які отримують виплату з електронних онлайн-майданчиків, мають пройти ідентифікацію, бо про такі виплати має знати податкова. У Євросоюзі існує директива, відповідно до якої усі мають пройти верифікацію власних акаунтів. З одного боку, це більший контроль над людьми та їхніми перерахунками, а з іншого ― це боротьба з шахрайством. У 2020-21 роках усі онлайн-майданчики ЄС пройшли таку ідентифікацію та верифікацію своїх акаунтів ― підтягування паспорту, фотографії тощо. Податкова має право звернутися до електронного майданчика і він зобов’язаний надати інформацію про виплачені грошові кошти. Державі це дає контроль за виплатою, якщо йдеться про незадекларовані доходи. А якщо мало місце шахрайство, то споживач також має можливість звертатися.
Щодо законопроєкту. Наш Мінфін взяв за основу європейську директиву і зробив її ще жорсткішою, тому що українці люблять придумувати схеми, за якими можна було б ухилитися від оподаткування. Тобто ліміт на річний оборот коштів у поданому до ВР законопроєкті відсутній (у той час в інших європейських країнах це 10 тис. євро або 2 тис. євро – ред.). Єдине наше очікування, що все ж таки народні депутати переглянуть відсутність цього ліміту, для того щоб наші люди могли продавати свої вживані речі навіть не тричі, а тридцять разів. Бо на сьогодні законопроєктом передбачено, що ти продав ― і маєш сплатити податок.
"Європейці зберігають стосики чеків на випадок, коли захочуть продати вживану річ"
Хочу звернути увагу, що ПДФО сплачується із будь-якого блага. Якщо у тебе немає доказів витрат на отримання такого блага, то ти маєш сплатити з того доходу, який отримав. Наприклад, ви купили взуття за 3 тис. грн, трохи поносили і продали через OLX за 1 тис. грн. Здається, який же тут дохід? Але якщо у вас немає доказів придбання такого взуття (чека), то держава вважає, що ви тисячу гривень отримали просто так. Ви мабуть бачили у французів та інших європейців стосики чеків, які вони зберігають на випадок, коли захочуть продати якусь річ ― вони матимуть можливість довести по чеку, що у них доходу немає.
