Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Статистика загиблих на воді співставна з наслідками російських ракетних обстрілів
За даними ДСНС України, у червні в Україні потонуло 98 людей. Серед загиблих – восьмеро дітей. Чи впливає на кількість загиблих цьогорічне досить прохолодне літо? Чи менше людей відпочивають за такої погоди біля водойм? Чи, навпаки, прохолодна вода несе більше загроз?
Ви маєте рацію. Прохолодне літо убезпечує нас від великої кількості нещасних випадків на воді. 98 загиблих за червень – це один з найнижчих показників статистики загибелі за останні роки. Тобто, саме прохолодна погода зменшує кількість людей, які відпочивають біля води. Але навіть за таких умов, як ми бачимо, статистика дуже невтішна. Тобто вона співставна з наслідками російських ракетних обстрілів.
Судоми трапляються не лише в холодній воді
Чи більше ризиків несе в собі саме прохолодна вода? Чи частіше в ній трапляються судоми?
Такої статистики немає ні у нас, ні у наших закордонних колег. Судоми можуть трапитися не лише від низької температури води. Більше того, якщо ви не страждаєте на епілепсію, то у вас, швидше за все, взагалі не виникне проблем розтягнути кінцівку або ступню. Будьмо об'єктивними. Людина на 90% складається з води. Для того, щоб дорослий чоловік або жінка вагою 70 кг трималися на воді, потрібно фактично набрати повні легені повітря. І цього буде достатньо. Зрозуміло, що час від часу повітря потрібно випускати, щоб робити наступний вдих. Холодна вода більше впливає на те, скільки часу ви можете протриматися в воді, якщо з вами трапилася халепа, умовно кажучи, на човні, на судні, десь в океані, словом, десь далеко від берега. Отут, безумовно, ви втрачаєте тепло. Якщо в теплій воді ви можете триматися годинами, то в холодній же, на жаль, ви протримаєтеся лише кілька хвилин. Якщо мова йде про звичайний пляж поряд із берегом, там де 10-20-30 метрів від суші, це не так критично.
Люди помилково оцінюють власні ризики
У ДСНС зазначають, що в більшості випадків люди тонуть через необережність: купаються в непристосованих місцях або ж не дотримуються правил безпеки. Нагадайте, будь ласка, а якими ж є правила безпеки на воді?
Це дуже гарне питання. Як і питання, а чи може людина запам'ятати ці правила. Я спробую максимально стисло на нього відповісти. Але все ж зверну вашу увагу, що йдеться навіть не про правила. Просто люди помилково оцінюють власні ризики. Погодьтеся, люди, які йдуть на пляж відпочивати, а згодом, на жаль, гинуть, попередньо мали інші плани на цей день. А отже, відбулася якась помилка, яка призвела до трагічних наслідків. Мабуть, ці люди вже не вперше приходили на цей пляж. Швидше за все, не вперше. Бувають звичайно різні випадки, але в переважній більшості це так. Головна проблема полягає в тому, що ми з вами не завжди можемо якісно оцінити ризики. А для того, щоб їх оцінити, потрібно розуміти, куди ми прийшли. І тут я хочу повернутися до питання про правила.
Правила поведінки на воді
Перше. Ми і наші колеги з ДСНС, які керуються 301 наказом МВС України, наполегливо радимо купатися на офіційних пляжах. Там, де працюють рятувальники, там, де є рятувальний пост, там, де межі зорового спостереження рятувальника обмежені червоно-жовтими прапорами. Тобто, якщо ви купаєтеся між цими прапорами, розумієте, що рятувальники вас бачать. Отже, якщо вони вас не бачать, вони вас не врятують.
Друге. Якщо ви вже купаєтеся без рятувальників, без офіційних пляжів, ви маєте розуміти, що ніхто тут не перевіряв не тільки якість води, а й предмети, які знаходяться під водою. Ніхто не може стверджувати, що напередодні якась, умовно, компанія не прийшла і не залишила скляні пляшки в цій воді, де ви збираєтеся купатися.
Третє. Якщо ви вже купаєтеся без рятувальників, краще купатися не наодинці. Краща, щоб ви були з кимось в парі. Особливо це стосується дітей. Щоб вони йшли купатися парами, і кожна пара спостерігала одна за одною. Умовно кажучи, кожен другий з вас стає рятувальником. І він бачить, що і з ким відбувається. Адже в більшості випадків під час процесу утоплення людина не розуміє, що відбувається. Людина навіть не розуміє, що тоне. Вона раптово ковтає воду, намагається дихати, ковтає ще раз і в стані паніки втрачає відчуття реальності.
Четверте. Це правило алкоголю. Потрібно запам'ятати раз і назавжди, що купання і алкоголь несумісні. Саме через те, що вживання алкоголю не дозволяє людині адекватно оцінювати ризики. Це стосується абсолютно всіх, навіть людей з підготовкою спортсмена.
П’яте. Якщо ви вже купаєтеся на офіційному пляжі, краще бути помітним для рятувальника. Якщо у вас є кепка або капелюшок яскравого кольору, ваші руки будуть помітними. Рятувальник інстинктивно буде за вами спостерігати.
Шосте. Якщо ви купаєтеся в натовпі людей, як це часто буває з дітьми, навіть на невеликій глибині, трапляються випадки, коли люди один одного не помічають і штовхають. А це призводить до неочікуваного потрапляння води в легені. Якщо повертатися до питання дітей, то на кожному пляжі повинні бути окремі зони. На багатьох пляжах вони, до речі, є. Вони помічені окремими буйками і максимально наближені до рятувальників.
Сьоме. Якщо мова йде про ваших дітей і ваших онуків, відкладайте телефон. Не сподівайтеся, що за вашою дитиною буде хтось спостерігати. Це є винятково ваша задача. І також хочу додати, що стихія у кожного з нас має викликати повагу, а не страх. Повага означає, що ми розуміємо: унікальний досвід контакту з водою має як і багато приємних речей, так і зворотній бік. І якщо ми не поважаємо стихію, ми наражаємо себе на небезпеку.
Чи можливо не піддатися паніці
Ви зазначили, що коли людина тоне, вона цього не усвідомлює. Існують поради, як це все ж зрозуміти? Як не піддатися паніці? Чи це взагалі можливо?
Це можливо. Якщо ми візьмемо досвід багатьох країн різної кліматичної зони, хоч це буде Іспанія, хоч Канада, хоч це буде Австралія, хоч Британія, де різні водойми з різною температурою, в більшості країн є такий інструмент, який називається водні компетентності. Відповідно до них, діти у віці 8-12 років мають пройти стрес-тест. Він стосується ситуації раптового потрапляння в воду. Умовно кажучи, ви йшли по набережній, і вас несподівано хтось штовхнув у воду. Звісно, тестування відбувається в басейні. І дитина має потрапити в воду через перекидання. Потім вона має протриматися 30 секунд у воді і потім 30 секунд проплисти.
Цей стрес-тест, зокрема, дозволяє батькам зрозуміти, чи потрібно дитину вчити додатково цим водним компетентностям. Наголошую, йдеться не про плавання. Йдеться не про підготовку спортсмена, на яку потрібно витратити сотні годин. Мова йде про вміння, по-перше, зрозуміти, як відбувається цей процес, адаптуватися і допомогти людині, якщо ви спроможні це зробити. Це може бути і сухий порятунок. Ви можете, наприклад, врятувати людину за допомогою кола, гілки чи інших предметів. Але при цьому ви можете залишатися на суші. А окремих порад, на жаль, для таких ситуацій не існує. Це тільки практика, яка не займає багато часу.
Що робити, якщо хтось тоне
Як правильно діяти, якщо ви бачите, що людина тоне? Особливо, якщо тоне дитина.
Я не бачив у жодних правилах, що коли тоне дитина, то потрібно ігнорувати правила безпеки. Сьогодні дуже багато людей мають досвід домедичної допомоги. Я думаю ви знаєте, що всі ці алгоритми із сценарію порятунку стартують із власної безпеки. Якщо ви не впевнені у власній безпеці, не намагайтеся когось рятувати. Отримаємо двох постраждалих. Порятунок дитини нічим не відрізняється від порятунку дорослого. Навіть у професійного рятувальника є драбина ризиків. Але якщо ви розумієте, що найбільша ваша допомога – це дзвінок на 101, або покликати рятувальника, найперше зробіть те, що збільшує шанси. Можливо краще, щоб ви покликали рятувальника і чітко позначили місце нещасного випадку, ніж лізти самотужки без страховки когось рятувати. Тим паче, у вас може не бути компетентності.
