Скриншот відеотрансляції пленарного засідання Верховної Ради 31 липня 2025 року, на якому депутати підтримали законопроєкт №13533 про "посилення повноважень" НАБУ та САП, внесений Президентом України Володимиром Зеленським
"Створили проблему, самі її вирішили ― і подали як успіх"
За що сьогодні (31 липня) проголосували народні депутати України? Чи повернули все назад, як було, чи президентський законопроєкт має якісь новації?
Це якраз той випадок, коли створили проблему, самі її вирішили ― і подали як успіх. Але насправді досягли певних змін, які корисні владі. Тобто, у нас є закон, який ніби повертає все назад, але це стосується лише частини із процесуальної незалежності САП і НАБУ. Тобто, всі ті норми, де Генпрокурору віддавалося право повністю керувати справами НАБУ і давати вказівки прокурору САП ― саме те, що найбільше збурило суспільство та європейських партнерів ― справді, ці норми скасовані та незалежність органів відновили. Відтак усі вітають одне одного з перемогою. Але у цьому законі були два блоки норм, які не скасовані та залишаються чинними.
Кадрові питання у прокуратурі
Перший блок стосується кадрових питань у прокуратурі. Якщо до цього у прокуратуру можна було набирати людей лише за конкурсом, то тепер, на час воєнного стану, туди можна взяти будь-яку людину з дипломом про юридичну освіту, без конкурсу. Тобто, на час воєнного стану конкурси були скасовані. Але це стосується обласних прокуратур та Офісу генерального прокурора. Крім того, у прокуратурі є проблема з так званими позаштатниками. Це коли було реорганізовано та ліквідовано якийсь департамент, людина опинилась поза штатом, але через те, що в законі є певні гарантії на європейський лад, то цю людину не можна звільнити, її треба кудись призначити. І часом люди просто зависають у цій системі, фактично не працюють, отримують зарплату, і це певна маніпуляція з боку керівників: якщо ти йдеш на конфлікт із керівником, то тебе виводять поза штат і ти отримуєш лише частину зарплати. Раніше з цими людьми нічого не можна було зробити, але у грудні Конституційний суд сказав, що цей механізм зовсім не конституційний. Тож антикорупційні зміни тепер уможливили звільнення таких людей: їм пропонується якась посада, а якщо вони відмовляються, то їх одразу звільняють із системи. Можна пропонувати посади найнижчого рівня десь у Харківській чи Сумській області, де є великий кадровий голод, але люди з об’єктивних безпекових міркувань на такі посади не погоджуються. Отже, ці речі стосовно прокуратури залишаються, і це крок назад щодо євроінтеграції. Адже конкурси ми впровадили ще у 2014 році, а зараз їх немає. І ця ліквідація та звільнення перекреслює певну інституційну незалежність, яка теж гарантується законом про прокуратуру.
Євген Крапивін. Фото: facebook
Питання невідкладних обшуків врегульовано "поспіхом"
Другий блок питань ― про невідкладні обшуки. З ними сталася недокомунікація, тому що до всіх цих змін невідкладні обшуки без ухвали суду були дозволені завжди. Але якщо такий обшук було проведено, то треба було йти до суду і доводити, що були підстави. На жаль, судовий контроль здійснювався не дуже якісно, тому ця практика за останній рік стала масовою. Цим зловживали насамперед у ДБР, а інколи НАБУ. Тому законом №45559 підстави для невідкладних обшуків звузили. Це, з одного боку, плюс для бізнесу, але з іншого боку, обшуки повністю заборонили проводити в корупційних справах. Наприклад, там, де НАБУ приходило і хтось починав зливати гроші в унітаз, у тих справах вже не можна було їх відшукати, що перекреслює ефективність цих органів. Цю норму скасували повністю і тепер частина людей не задоволені тим, що єдину позитивну норму ― і ту скасували. Але, як на мене, проблема ширша. Нещодавно Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яке пропонує конкретні заходи. Наприклад, щоб ухвалу про легалізацію обшуку можна було б оскаржувати в суді, або про присутність адвоката під час процедури легалізації. Тобто є механізми, які обговорюються у професійному середовищі, тож гадаю, що ми повернемося до того, щоб нормально врегулювати питання невідкладних обшуків, а не так поспіхом, як це було зроблено.
"Ніхто не врахував фактор протестів"
Відколи депутати проголосували за законопроєкт № 12414, слухачі Українського Радіо ставили запитання, а для чого це було зроблено? Чи можна було передбачити суспільний резонанс та негативну реакцію наших партнерів? Проголосували, а потім скасували. Для чого все це?
Це запитання багато хто ставить. Думаю, що все пішло не за планом тих, хто це робив. Очевидно, це була спланована операція, тому що в режимі інформаційної тиші було цей законопроєкт внесено, потім проголосовано. І все робилося спеціально, щоб не було реакції ззовні, щоб ані суспільство, ані міжнародні партнери не встигли побачити текст і зрозуміти, що відбувається. Все було зроблено менш як за пів дня. Відповідно, більш змістовна реакція Єврокомісії з’явилася ближче до вечора наступного дня, де було сказано, що це може призвести до припинення фінансової підтримки, адже порушено конкретні євроінтеграційні зобов’язання. Але ніхто не врахував фактор протестів.
Читайте також: "Ця історія з НАБУ і САП "оголила нерви" — політолог Ярослав Макітра
"Історія проверталась для того, щоб Генпрокурор міг вибірково забирати певні провадження"
За цей час, поки №12414 був чинним законом, що могло відбутися із САП і НАБУ?
Я схильний вважати, що нічого не відбувалося. Хоча можливості перевірити це ― немає. Минулої середи, після набуття чинності цим законом, було чітке повідомлення українській владі з боку Європейської комісії про те, що коли повноваженнями скористаються, то це також може призвести до проблем із фінансовою підтримкою України, аж до скасування. Частина цього була озвучена офіційно, частина ― неформально. І, власне, НАБУ і САП першими могли б сказати, що якість провадження у них забрали. Тому я думаю, що нічого не відбувалося.
"Це точно не якась індульгенція для САП і НАБУ"
Єврокомісарка Марта Кос із питань розширення заявила, що депутати виправили своє рішення, проте написала: "Закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ". Своїми протестами суспільство показує, що воно вимагає результатів, чи не так?
Абсолютно згоден. Це точно не якась індульгенція для САП і НАБУ. До того ж я не дуже розумію критику, коли кажуть, що люди не дуже розбираються у повноваженнях цих органів. Думаю, люди прекрасно розуміють, що є корупція на найвищому рівні, також є органи, яким дали всі інструменти з нею боротися, але ці інструменти намагалися забрати й фактично скасувати відповідальність за корупцію найвищого рівня. Тобто люди прекрасно все відчувають, це було видно з обговорень у соцмережах та з гасел на картонках. Є ще такий плюс, що НАБУ ― це єдиний орган, який ще з часів Революції Гідності пройшов аудит із залученням міжнародних експертів і має доволі чітку дорожню карту, що із цим робити. Йдеться про проблеми і з витоком інформації, і з практикою переслідування за не дуже значні корупційні дії. Критики з боку адвокатів завжди вистачало, тож я погоджуюсь, що Клименко і Кривонос мають чесно говорити про всі ці проблеми та яким чином вони їх вирішують. Адже будь-яка організація може мати певні помилки і проблеми. Часом я не дуже розумію комунікацію у цих органах, де вони звинувачують у своїх проблемах владу, адвокатів, обставини і мало говорять про свої внутрішні проблеми, як вони вирішили і стали більш ефективними. І ця історія, коли у них намагалися відібрати все, але суспільство через вулицю змогло захистити ці інституції, навчить їх бути об’єктивнішими, тверезішими, чеснішими у своїй роботі.
Читайте також: "Ми розберемо процес посекундно", ― ексклюзивне інтервʼю Клименка про обмеження повноважень САП
"Обережність цих органів може з’явитися вже завтра"
З огляду на відновлення незалежності САП і НАБУ, які практичні інструменти контролю за ними залишаються реальними? Якщо, наприклад, керівники працюватимуть неефективно, які тут механізми? Чи можна буде зробити реформу антикорупційних органів?
Це питання стосується всіх органів, але є таке відчуття, що НАБУ і САП ніби більш захищені. Це так і не так. Вони, як і всі, мають систему внутрішнього контролю. За неправомірні дії є кримінальна відповідальність, є дисциплінарні чи службові порушення, є вже згадані аудити, покликані вживати заходів і реформувати інституції. Але на відміну від ДБР, наприклад, про яке Єврокомісія говорить, що його треба перезавантажити, з НАБУ і САП навряд чи хтось буде застосовувати такі радикальні методи. Відтак ідеться більше про персональну відповідальність керівників і того, що вони будуть звільнені достроково або не будуть призначені на другий строк. Є інша негативна практика, коли парламент своїм рішенням може звільнити людину, як це було з Романом Трубою у 2019 році, адже це просто ненормально, коли 226 голосів вирішили, що керівники НАБУ і САП є неефективними у їхньому розмінні. Тому ці органи мають бути незалежними від політичного впливу, щоб бути захищеними.
Щодо ефективності роботи НАБУ і САП, мені здається, вона дещо впаде. У тому сенсі, що вони стануть більш обережними у найрезонансніших справах. Цього дуже не хотілося б, але є таке відчуття, що сьогодні нам вдалося захистити ці органи, а завтра це може повторитися знову і знову. І поки наша демократія загрожена війною і зовнішніми викликами, такий ризик завжди буде існувати. Відтак обережність цих органів може з’явитися вже завтра.
НАГАДАЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. І ЮРИСТИ, АКТИВІСТИ З ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ, І ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАДИ, НАРОДНІ ДЕПУТАТИ, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПРОКУРОР (АБО ПРЕДСТАВНИКИ ЙОГО ОФІСУ), НАБУ І САП ТАКОЖ МОЖУТЬ ВИСЛОВИТИ СВОЮ ДУМКУ ЩОДО ЗАКОНОПРОЄКТУ №13533 ПРО "ПОСИЛЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ" НАЦІОНАЛЬНОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО БЮРО (НАБУ) ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ПРОКУРАТУРИ (САП).
