Ілюстративний фотоколаж із відкритих джерел
Відсоткова або фіксована сума аліментів
Хто в Україні має право на аліменти і як їх оформити?
Аліменти має право отримувати той із батьків, з ким залишилась проживати дитина. Відповідно д Сімейного кодексу і судової практики, батьки зобов'язані домовлятись самостійно про утримання дитини, про розмір та порядок сплати. Щось підписувати або отримувати якесь судове рішення необхідності немає. Але якщо сторони не змогли домовитися самостійно, то та сторона, з ким проживає дитина, може звернутись до суду із позовною заявою про призначення аліментів. Їй доведеться довести в судовому процесі, що дитина проживає з нею. Це доволі нескладно. І далі просити призначити аліменти або у відсотковому вигляді – стягнення частини від усього доходу того з батьків, з ким не проживає дитина, або у твердій фіксованій сумі. Якщо той, з ким не проживає дитина, має мінливий дохід – ФОП або отримує якимось іншим чином доходи, то можна встановити фіксовану суму, доводячи, що має можливість на сплату аліментів. І, як альтернатива, існує можливість підписання нотаріально посвідченого договору, в якому зазначають мінімальний розмір аліментів, які збираються сплачувати. Зараз через мобілізацію він набув більшої поширення, бо в ТЦК необхідно надавати документи, які свідчать, що особа, яка підлягає мобілізації, забезпечує дітей. На виконання цього договору, якщо він не сплачує, можна отримати або виконавчий напис нотаріуса, який цей договір засвідчував, або звернутись до суду про стягнення заборгованості за цим договором і призначення аліментів в тому вигляді, в якому він був зазначений в договорі, що також є доволі ефективним. І це компенсація половини витрат на утримання цієї дитини.
50 на 50 або сумісна опіка
Але ж дитина може частково прожити в обох батьків?!
На сьогоднішній день практика Європейського суду з прав людини якраз почала останні чотири роки наголошувати, що саме такий порядок виховання дитини, як проживання її і у батька, і у матері 50 на 50, є найбільш відповідним до інтересів дитини. Але у нас в законодавстві не встановлено такого поняття, як сумісна опіка. І тому доводиться вирішувати також судовою практикою, яка зараз напрацьовується. Наші суди зі скрипом і проблематично, але починають задовольняти позови про сумісну опіку. Встановлюється, що дитина місяць живе у тата, місяць у матері. Дитина має два комплекти речей особистих, вона просто переїжджає. В такому разі аліменти не сплачуються, бо дитина утримується 50 на 50 обома батьками. Єдине, про що вони домовляються – додаткові витрати. Наприклад, дитина проживала у батька і захворіла. Він лікував її, витратив гроші. Коли він поверне дитину матері, то мама не буде нести ці витрати. Вони можуть домовитись, щоб матір компенсувала 50% вартості лікування, але це не буде вважатися аліментами. Це додаткові витрати на утримання дитини. Вони не є систематичними, як аліменти. І є компенсацією екстрених витрат, які виникли, або витрат, пов'язаних з додатковим вихованням чи навчанням. Це крута альтернатива встановити місце проживання дитини і там, і там – 50 на 50. Визначити термін строку, скільки і де дитина буде проживати, щоб це було максимально комфортно для всіх сторін.
Станіслав Ліфлянчик. Фото: facebook/Stanislav Liflianchyk
25% – чверть від доходу, який отримує той із батьків, з ким не проживає дитина
Відсотки фіксовані?
Так. 25% – чверть від доходу, який отримує той з батьків, з ким не проживає дитина. Якщо дітей двоє та більше, то відсоток може зростати. Тут відбувається багато маніпуляцій, бо у нас в Україні приховуються доходи у великої кількості населення. Вона може працювати на роботі, отримувати де-факто 30 000 грн, але де-юре реєструється мінімальна заробітна плата 8 000 грн. І тому аліменти виконавець буде розраховувати, виходячи з 8 000 грн. І це буде доволі смішна сума, яка ставить в дуже невигідне становище того, з ким проживає дитина. Бувають випадки, коли він або вона приховує взагалі якісь доходи, мовляв просто звільнився, заробітної плати немає, доходів теж, все за готівку робить або йому на карту кидають. Тут трішки краща ситуація, тому що тоді виконавець буде розраховувати, виходячи не з мінімальної заробітної плати, а середньої заробітної плати по регіону. А вона більша. Коли несвідомий батько чи мати сприймають дитину, як таку, що залишилось проживати з тим із подружжя, з ким не склалися стосунки, то він починає мститися.
Щоб розірвати шлюбний договір, потрібні підстави
Якщо пара ще до укладення шлюбу уклала контракт, де прописали розмір аліментів. На момент розлучення матеріальний стан людини погіршився і вона не може платити визначену суму. Як вирішується така проблема?
У даному випадку він потрапляє в капкан. Шлюбний договір або договір про утримання дитини не передбачає можливості перегляду розміру аліментів при певних випадках, він її не може переглянути. Йому доведеться звертатись до суду і в судовому порядку намагатись довести, що договір підлягає перегляду, зміни або розірвання в судовому порядку. Але це складна історія. Щоб розірвати шлюбний договір, потрібні підстави. Треба укладати договір грамотно, передбачати можливі ризики перегляду розміру аліментів. І тут не тільки в меншу сторону. Якщо сума не буде нижчою мінімуму на утримання дитини, вона ніяк її не зможе переглянути. Якщо ви укладаєте такі договори, обов'язково звертайтесь до адвокатів для консультації, щоб все вірно було зроблено. Краще в таких договорах прописувати не суму, а що він або вона зобов'язана сплачувати аліменти шляхом сплати 50% школи, 50% на одяг, 50% англійська і так далі. Тоді вам не треба буде щось індексувати. Або передбачайте суму з прив'язкою до якоїсь іноземної валюти з обов'язковим позначенням актуальної цифри: сплачую аліменти в розмірі 400 доларів на місяць, що на момент укладення договору еквівалентно такій-то сумі. Це буде абсолютно законно, так теж можна робити. Тоді ваша сума буде весь час якщо не індексуватись, то підтягуватись під валюту, до якої прив'язана гривня. І аліменти будуть більш в адекватній формі.
"Закон не передбачає, що аліменти сплачує тільки чоловік"
Наскільки поширена практика, коли жінки платять аліменти?
Це не дуже часта історія. У нас суспільство будується гендерно не рівне. Коли дитина проживає з чоловіком, він часто не стягує аліментів з морально-етичних переконань та стереотипів. Також чоловік зазвичай заробляє більше в рази, ніж його колишня дружина. Відтак стягувати аліменти він також вважає недоцільним. Закон не передбачає, що аліменти сплачує тільки чоловік. Той, з ким не проживає дитина.
"Коли неплатника аліментів один раз викликає на допит слідчий, то відразу гроші знаходяться"
Яке покарання для неплатників аліментів?
Пеня. Вона розраховується в 20% від тої суми, яку заборгували. Але її треба стягувати в судовому порядку. Якщо він не сплачує більше трьох місяців, можете спокійно застосовувати пеню до всієї заборгованості. Друге – адміністративна та кримінальна відповідальність. Вона передбачена за злісну несплату аліментів понад шість місяців, коли він не сплачує взагалі ані копійки і уникає можливості виконати це примусово. В цьому разі можна ініціювати адміністративний чи кримінальний процес. В нашій судовій практиці навіть є вироки, де людині давали строк за подібні речі. В більшості випадків це є важелем, коли неплатника аліментів один раз викликає на допит слідчий, то змінюється і настрій, і поведінка, і одразу гроші знаходяться. Тому це також доволі дієвий інструмент.
Неплатник за кордоном, що робити?
Якщо у вас є рішення суду про стягнення аліментів, перекладати його, звертатись за кордон до органу опіки та виконавчої служби. Якщо рішення немає, звертайтесь в тій країні, де він перебуває, до суду, стягуйте аліменти і виконуйте примусово.
