Зустріч Лукашенка з представником президента США Джоном Коулом. Фото: Сайт president.gov.by
Це частина тривалого процесу торгу між Білоруссю і США
Чому саме зараз адміністрація Трампа ухвалила рішення зняти санкції з авіакомпанії "Белавіа"?
Насправді це частина досить довгого процесу торгу, який відбувається між Республікою Білорусь та Сполученими Штатами. І розпочався він ще декілька місяців тому. Ми бачили поступовий прогрес у певних консультаціях між режимом Лукашенка та адміністрацією Трампа. Зокрема в червні цього року до Мінська приїжджав Кіт Келлог, який разом із собою вивіз 18 політв'язнів. Переговори 11 вересня були логічним продовженням тих процесів, які відбувалися між американською та білоруською сторонами впродовж останніх місяців. В контексті санкцій проти "Белавіа" мова йде про їхнє призупинення, а не повне зняття. Принаймні так випливає зі змісту ліцензії, яку випустив Мінфін США, в якій сказано, що дана ліцензія не дозволяє розморожування майна чи операцій, які раніше підпадали під санкції. Тобто можна мати юридичний зв'язок із "Белавіа" та пов'язані з нею структури, проте існують ще певні обмеження. І механізм зняття санкцій повністю виглядає трошки іншим чином, він більш складний. А ліцензія була прийнята буквально вчора. І це не настільки складний процес, він не вимагає багатьох рівнів узгоджень. Тому, швидше за все, мова йде поки що лише про припинення, а не повне зняття.
Який тут економічний аспект у припиненні цих санкцій проти компанії? Чи є він загалом у цьому рішенні?
Він є, безумовно. І стосується самої компанії. Бо тепер вона матиме змогу закуповувати комплектуючі для своїх літаків, робити це цілком легально, не через якісь обхідні схеми, не через якісь компанії-прокладки, як це відбувалося раніше. Компанія оперує літаками Boeing американського виробництва. Після того, як були запроваджені санкції, було досить складно шукати якісь запчастини. І навіть були випадки, коли компанія була змушена продавати деякі свої літаки через те, що не могла їх обслуговувати. Тому тепер ця проблема буде частково знята. Якщо немає комплектуючих, виникає питання, наскільки взагалі ці літаки безпечні. Тому це єдиний економічний результат, який поки що отримує саме компанія і режим Лукашенка. Рішення є символічним політичним натяком для білоруської сторони, що вони пішли на певні поступки, тепер давайте продовжуємо консультації, можливо в подальшому, якщо будете конструктивними і чемними, то вас чекатимуть якісь додаткові позитивні зміни з нашого боку.
Це певне визнання Лукашенка
Політичний аспект такого рішення для Лукашенка і бонус для Трампа?
Для Лукашенка факт зрозумілий, для нього вже перемога, що дзвонив Дональд Трамп. Це вперше за історію незалежності Білорусі, коли до білоруського президента дзвонив американський президент. Такого раніше не було. Плюс Трамп передав лист, спільний з Меланією, де побажав Лукашенку всього хорошого. Це певне визнання Лукашенка. Існує можливість того, що Білорусь надалі матиме певні спроби торгуватися зі США у ключових для себе питаннях. І я би очікував подальших консультацій між двома сторонами із частковим визволенням політвязнів з білоруської сторони, напевно будуть наступні раунди. І, можливо, ми навіть побачимо, що будуть визволені досить відомі особистості. Тому справді будуть тривати такі контакти. Що це дає Трампу? З огляду на те, що поки що завершення російсько-української війни стопориться, в Трампа є можливість зайти в Білорусь і спробувати вирішити тут якісь питання і продемонструвати, що ми тут визволили політв'язнів, напрацьовуємо конструктивний формат взаємодії, аби вирішити гуманітарну кризу і внутрішню напругу в країні. Це наша зовнішньополітична перемога.
Другий інтерес: якщо ми дивимося на ці процеси в парадигмі можливого врегулювання російсько-української війни, Білорусь, як частина нашого регіону, все ж таки досить важлива. І адміністрації президента Трампа так само треба розуміти, а що очікувати від даної країни, коли війна закінчиться. Також якось її вплести у цю нову архітектуру безпеки в регіоні і мати якесь уявлення, яким чином Білорусь діятиме далі.
І третя причина: нещодавно відбулася активізація китайських функціонерів у Білорусі, зокрема Лукашенко літав на саміт ШОС і, можливо, США намагаються таким чином не допустити посилення китайських впливів в Білорусі, яку Китай частково вважає своєю…
З нею намагаються частково вести діалог, як з окремою державою, принаймні це намагаються робити ті ж самі китайці-американці. Європейці поки що такого бажання не мають і послідовно заявляють про те, що режим Лукашенка – це маріонетка Росії. І нещодавнє рішення Польщі закрити кордон з Білоруссю – і зараз Литва також таке рішення розглядає – свідчить, що європейські сусіди Білорусі не готові йти на шлях деескалації, шукати якісь можливі контакти з нею. Це сусідня держава, від якої вони відчувають постійну безпекову загрозу, прольоти дронів через білоруський повітряний простір вглиб Польщі також їх досить лякають, жахають і вони намагаються таким чином від Білорусі відсторонитися і ізолюватися, аби почуватися більш безпечно.
А як дивиться Москва на такі нібито дружні жести і діалоги Заходу з Білоруссю? І чи насправді це не є лише елементом ширшої гри з Москвою?
Якщо ми подивимося інтерв'ю Лукашенка, яке він давав журналу "Time", сам інтерв'юер досить цікаві деталі розповідав, що саме білоруська сторона була ініціатором даного інтерв'ю. Виглядало, що Олександр Лукашенко і його люди намагалися вийти на американських журналістів. І при тому під час самого інтерв'ю всіляко доводив свою вірність Росії. Лукашенко згадував, що в російських колах є люди, які вважають, що Білорусь намагається будувати альтернативний переговорний трек зі Сполученими Штатами, щоб потім якимось чином обманути і відповзти від Російської Федерації. Лукашенко запевняв, що це неправда, що вони із Росією до кінця, що Росія – брат. Можливо в Росії справді на це дивляться з певною пересторогою і сумнівами, тому що, знаючи природу Олександра Лукашенка і те, що він робив впродовж всіх своїх попередніх 30 років політичної кар'єри, для нього не є проблемою в якийсь момент почати розвертатися і шукати контактів з іншими державами. Тому Москва справді на це дивиться з підозрою і не бажає мирно відпускати Олександра Григоровича зі своєї сфери впливу.
А яку роль у цьому процесі відіграє повернення американського посольства до Мінська?
Якщо це відбудеться – поки що ми не маємо точної інформації про те, що це точно станеться – то це свідчить про зростання рівня двосторонніх відносин між Штатами і самою Білоруссю. І таке рішення вже буде супроводжуватися більшими поступками з боку обох сторін в контексті санкцій і політичної взаємодії. Тому питання в тому, як Лукашенко намагатиметься це далі подавати Російській Федерації, чи він буде далі розповідати, що він це все робить в інтересах самої Росії, щоб їй якось допомогти, щоб якось досягнути можливостей переконати Трампа у правильності російської позиції в контексті російсько-української війни і мирних переговорів. Чи він вибудовуватиме якусь іншу тактику? Це залежатиме від того, як надалі розвиватимуться події. Проблема в тому, що зараз її становище дуже залежне від зовнішніх факторів і від тих процесів, на які безпосередньо сам Лукашенко не завжди має прямий вплив.
Жест торгу із Заходом
Звільнення 52 політв'язнів Лукашенком. Це справжній крок назустріч демократії чи символічний жест для торгу із Заходом?
Це жест для торгу із Заходом. Це одна з умов, аби тривали консультації з американською стороною. Американська сторона просила Лукашенка, аби той випустив більшу кількість політв'язнів, тому що останнього разу це було 14 людей. Цього разу білоруська сторона випустила 52 осіб. Олександр Лукашенко не просто звільняє цих людей і вони продовжують жити в Білорусі. Він цих людей намагається видворити за межі країни. Депортує, викидає в Литву. Це свідчить, що про ніяку демократизацію всередині країни мови йти не може. Лукашенко позбувається своїх політичних опонентів, викидаючи їх за кордон. І ті люди, які опиняються в Литві, стикаються з новою реальністю, з тою білоруською опозицією, яка там зараз функціонує. І розрахунок Мінська може зводитися до того, аби сіяти подальший розбрат і конфлікти всередині опозиційного середовища. Останнім часом вони в цих конфліктах і різноманітних розбіжностях насправді дуже сильно застрягли. Вони повертаються в нормальне життя і дивляться, як функціонує білоруська опозиція за кордоном. І Світлані Тихановській і її команді роблять дуже багато закидів, що вони просто сидять на західних грошах і ніякою конкретною активною діяльністю, яка би приносила результати, не займаються. На ґрунті цього можуть виникати певні конфлікти, мовляв ми тут сиділи у в'язниці, пожертвували здоров'ям, хтось життям заради якихось змін в країні, а ви нічого конкретного не зробили і продовжуєте лише займатися якимось самопіаром. Розрахунок Олександра Лукашенка якраз зводиться до таких конфліктів.
Поки що це не дуже сильне потепління
Як потепління між сторонами у стосунках вплине на баланс сил у регіоні, особливо України, Польщі, країн Балтії?
Поки що ми не можемо казати, що це аж дуже сильне потепління. Політичний діалог – чудово. Політичні контакти – теж добре. Але мають бути також результати якоїсь прикладної взаємодії. Навіть якщо США знімуть більшу частину санкцій з Білорусі або буде відбуватися подальший процес, це не означає, що Білорусь автоматично матиме набагато більше можливостей для якогось автономного існування і балансування російського впливу. Бо без поступок з боку європейських партнерів, сусідів, відповзти від Російської Федерації буде дуже складно. Вся білоруська логістика зав'язана на російську. Аби в економічній сфері намагатися якось зменшити російські впливи, необхідно розмороження відносин з Польщею і Литвою для можливості свого експорту через порти країн Балтії, через відповідну диверсифікацію своїх експортних потоків. Політичний діалог, політична взаємодія, яка додає легітимності і можливостей для подальшого маневрування. Якщо не буде поступки з боку європейських партнерів, то зусилля Лукашенка будуть мати лише частковий успіх і не дадуть змогу повністю вирішити проблему регіональної ізоляції, в якій досі перебуває країна.
Чи варто очікувати провокацій з білоруської території в час військових навчань разом з Російською Федерацією?
Я не думаю, що від білоруської сторони будуть провокації. Все залежить від Російської Федерації. Тому що якщо ми беремо інцидент з дронами, то запускала їх Російська Федерація. Але, що цікаво, білоруський Генштаб одразу ж відреагував і заявив, що вони збивали частину з цих дронів. І так само здійснювали обмін інформації з польською та литовською сторонами, інформували їх про рух безпілотників і зобов'язалися надалі робити це і підтримувати діалог в контексті забезпечення безпеки в повітрі. Провокації їм не потрібні, тим паче коли зараз накльовується певний діалог зі Штатами. Це було б дуже шкідливо, незважаючи на те, що в Білорусі все ж таки досить негативне ставлення до Польщі. Саме Олександр Лукашенко на персональному рівні має негативне ставлення до сусідньої країни, але таких випадків вони би точно хотіли уникнути. На цю заяву Генштабу негативно відреагували в російському інформаційному просторі, низка російських політологів почали дуже активно критикувати білорусів, що що це вони таке роблять. До Варшави зараз прилетів міністр закордонних справ Китаю. Я не думаю, що Росія буде вчиняти якісь агресивні дії, просто щоб не поставити свого китайського візаві в умови певної фізичної небезпеки.
