Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Не "тренд", а правопорушення
Передусім хочу закликати не називати дане явище трендом, оскільки це правопорушення, яке ображає інших людей.
До нас надходять звернення від педагогічних працівників, щодо яких опублікували відео, є звернення й від батьків, чиї діти публікували подібні ролики, щодо тиску на дітей у закладах освіти. Про масштабність явища важко говорити, бо частину відео вже заблоковано, частину видалено. Це потрібно досліджувати окремо. Ролики дещо різняться за змістом, але вони мають ознаки правопорушення і є неприйнятними з погляду і закону, і моралі. Йдеться, зокрема, про кібербулінг. Зараз ми спілкуємося з різними органами, зокрема правоохоронними, щоб показати: за неприйнятні відео є відповідальність. Поліція складає протокол про адміністративне правопорушення і передає його до суду. Суд може притягнути до відповідальності батьків, якщо дитині до чотирнадцяти років, і саму дитину, якщо їй чотирнадцять і більше років. Може бути й відповідний штраф. Ми чекаємо на рішення суду й оприлюднимо його.
Як захиститися вчителям
Насамперед не мовчати про те, що відбувається. Радимо педагогічним працівникам подавати заяву до директора закладу освіти щодо неприпустимого контенту — як заяву про булінг. Директор має повідомити Національну поліцію. Також педагог може самостійно звернутися до Нацполіції. Перш ніж подати заяву, необхідно зберегти докази: зробити скріншоти, зберегти відео та лінк на нього, навіть якщо ролик опублікований з акаунта, де немає справжнього імені й прізвища. Є цифровий слід. Коли реєструємося в соцмережах, ми ставимо багато галочок: мовляв, прочитали, погоджуємося, — а там багато цікавого написано. Ми фактично передаємо соціальним мережам персональні дані: не лише ім'я та прізвище, а й номер гаджета, електронну пошту, телефон тощо. За всіма цими ознаками визначають осіб, які опублікували відео.
Потрібно враховувати психологічний портрет нинішнього молодого покоління. Ці діти виросли з гаджетами, і за їхню увагу борються тисячі цифрових платформ. Це покоління, яке швидше відступить від ідеї, де є дискомфорт. А освітній процес, звісно, пов'язаний із певними труднощами.
.jpg)
Надія Лещик. Фото facebook
Чи діти розуміють межу між гумором і цькуванням у цифровому середовищі
Якщо подібні відео масово поширюють, сумніваюся, що діти розуміють різницю. Батьки й учителі мають пояснювати, чому такі речі неприпустимі. Припускаю, це явище могли запустити в рамках інформаційної війни, щоб розділити суспільство, — з огляду на те, що через соцмережі ворог вербує наших дітей. Зокрема, нещодавнє повідомлення від Нацполіції: було завербовано двох підлітків, які готували масові вбивства в закладах освіти.
Частина учнів і батьків не усвідомлюють, що це не жарти, що такий контент є неприпустимим, образливим, неприйнятним. І батькам, і педагогам необхідно вживати заходів: виховувати культуру взаємоповаги, цифрової гігієни, цифрової грамотності. Зусилля мають бути з обох боків. Освіта має бути побудована на взаємній повазі всіх учасників процесу.
