У християн східного обряду розпочався Петрівський піст

У християн східного обряду у понеділок, 4 червня, розпочинається Петрівський піст або Петрівка. Петрів піст (Петрівка) триватиме до 11 липня.

Початок Петрівки завжди припадає на перший після трійчанського тижня понеділок. І присвячений він двом первоверховним апостолам: Петру і Павлу, пам’ять яких звершується 12 липня – саме тоді й завершується Петрівка.

У часи ж перших згадок про цей піст (приблизно ІІІ століття), думки були іншими: його встановлення не пов'язувалося з апостолами, він вважався «компенсаційним». Тобто ті, хто не зміг постувати у Великий піст перед Пасхою, мали можливість постити по закінченню святкового ряду.

Петрівка не вважається суворим постом, адже, згідно з Типіконом, дозволяється вживати їжу рослинного походження з олією (крім понеділка, середи і п'ятниці) та рибу (у суботу та неділю), оскільки святі апостоли були рибалками.

Апостол Петро вважається покровителем рибалок. Раніше рибалки молилися йому як покровителю рибного промислу, відправляли молебні, усією громадою збирали на свічку та ставили в церкві перед його іконою. Проте в монастирях у понеділок, середу й п'ятницю практикується сухоядіння.

Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна. Звідси прислів'я: "Хто в Петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить".

Дівчата пускали на воду клечальні вінки - із квітів, які стояли в хаті на Зелені свята. Оскільки на Петрівку припадали найдовші дні та найкоротші ночі, вони білили полотно й прядиво, а молодиці поралися біля конопель. Тому в петрівських піснях найчастіше оспівуються ці види праці: "Ой мала нічка-петрівочка, не виспалася Наталочка: по горі ходила, тонку біль білила…".

Із понеділком, тобто першим днем посту, збігаються цікаві народні обрядодії – розигри (на Вінничині – розгари, розори, на Кіровоградщині – дядини). Їх відзначали лише заміжні жінки. Кожна етнографічна зона мала свої відмінності у відзначанні розигрів. Це переважно жартівливо-сатиричні дійства чи сценки.

На Полтавщині жінки, зготувавши обід, потайки від чоловіків несли його в сад і, поївши, покрикували: "Га-га-га!" Це означало, що вони в такий спосіб гонять "до Бога шуліку, котрий мусить передати їхнє прохання, аби Всевишній продовжив вік інтимного життя".

На Вінниччині ця обрядодія мала зовсім інший зміст: "гонити шуляка" для того, щоб "він не хапав курчат".

Таким чином завершувалися трійчанські обрядові дії. Усі вони так чи інакше пов’язані з природою – біологічним переходом від весни до літа.

Під час Петрівки виконувалися спеціальні петрівчанські пісні (петрівочки).

З Петрівкою пов’язано чимало прислів’їв і приказок: "У Петрівку день як рік",  "Захотілось йому в Петрівку льоду (або ще: мерзлого; печеної криги), "У Петрівку мухи роблять на панів, а у Спасівку (19 серпня) - на себе".

У Петрів піст не можна:
- вінчати молодят, а також хрестити дітей;
- їсти м'ясо ( рибу можна їсти лише по суботах та неділях);
- курити та вживати алкоголь;
- сваритися та думати про погані речі;
- голосно розмовляти.