Про формування інформаційного простору в Україні та заходи для зменшення популярності заборонених російських соціальних мереж, розповів в ефірі Українського радіо в програмі “Сьогодні. Зранку” державний секретар міністерства з питань інформаційної політики Артем Біденко:
Новин досить багато. Ми провели кілька великих проектів. Зокрема, проект “Українські амазонки” до Дня вишиванки в Арсеналі, де дівчата з фронту одягнули українські вишиванки. Це був дипломатичний прийом для представників міжнародних організацій, для дипломатів. Було більше тисячі людей там. Також йде робота з відновлення мовлення. Я думаю, що до кінця року ми зможемо закрити всі білі плями. Плюс розпочнеться проект з розвитку цифрового мовлення на територіях, звільнених від окупантів. Плюс буквально на днях запущено в Одеській області цифрове мовлення, про що комітет свободи слова теж відзвітував. Тобто проектів дуже багато. Є проект українського книговидання. Він досить близький до того, про що сьогодні мова. Тому що Інтернет, соціальні мережі, звісно, це дуже добре для людей, які живуть у великому місті. Але маємо розуміти, що не всі не завжди мають доступ. І важливо, щоб українці, особливо на Сході, мали можливість читати про історію України, читати про те, як розвінчуються міфи, про війну. Просто читати і українською мовою те, що їм цікаво. Тому ми підтримуємо цей проект, видаємо книжки.
Звісно, заборонити в умовах відкритого Інтернету доступ до якихось сайтів, це дуже важко. Але нам це не треба, бо ми не Китай чи Росія. Але наскільки є шанс відсікти те, що можна відсікти далі? Що треба зробити, щоб максимально ускладнити роботу будь-яких російських дезінформаційних структур в Україні?
Насправді заборони не є чимось суперефективним у вільному світі, в демократичній країні, якою є Україна. Якщо ми говоримо про санкції, накладені на великі конгломерати - “Яндекс”, “Одноклассники”, куди входять не тільки соціальні мережі, але й системи фінансові, завдання цих санкцій було, по-перше, накласти економічні санкції, тобто обмежити рух коштів, обмежити збирання інформації про українців. І по-друге, позначити чітко державну політику. Тобто заявити про певні цінності. Звісно, людина, яка буде використовувати віртуальну приватну мережу, вона зможе зайти Вконтакте, але насправді таких людей дуже мало. Що робити, на нашу думку, необхідно навіть не забороняти доступ, банально закривати сайти, які поширюють інформацію терористичного характеру, які поширюють інформацію неправдиву, фейкову. Ми проводимо постійно аналіз таких сайтів і подаємо СБУ списки, які необхідно закрити через судове рішення. СБУ відкриває кримінальні провадження і закриватиме через суд. Адже судова процедура найбільш відповідає українському законодавству.
