Доля українських політв'язнів в Росії: як швидко спливає час?
В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Зранку" про можливість звільнення ув'язнених з окупованих територій говорив активіст Центр UA, колишній полонений Володимир Фомічов.
Ви, як людина, яка була у полоні два роки, як ніхто, знаєте, що і як відбувається в полоні. Як багато зараз у полоні людей, яких бойовики використовують як робочу силу?
Це дуже важке питання, бо вони створили свій кримінальний кодекс, за яким вони можуть будь кого хапати, будь-кого засуджувати. Там працює якась поліція, щось вони там роблять. На окупованій частині Луганської і Донецької областей кричуща ситуація з правами людини у в'язницях. Людей реально використовують на цих промзонах як нелегальну робочу силу. Треба наголосити, що є не тільки політичні в'язні, а є також в'язні, які були засуджені, коли там ще був контроль нашого уряду, і зараз, навіть якщо терміни їхнього ув'язнення закінчилися, їх не відпускають. Людина не може подати жодної апеляції чи скарги, бо представники окупаційної влади нічого не будуть розглядати.
З приводу політичних ув'язнених, то ситуація є важкою, бо фактично немає обмінного фонду в Донецьку та Луганську, в усіх так званих республіках, тому вони хапають будь-кого, щоб цей обмінний фонд створювати. Вони скочуються до работоргівлі. Для них неважливо винна людина чи невинна, просто хапають і саджають у в'язницю.
З приводу умов утримання, методів знущання, тортур, які використовують бойовики. Один із найбільш улюблених таких методів - влаштовування так званих розстрілів. Чи зараз такі методи застосовують бойовики?
За день до обміну мене побили в Горлівській колонії. Їхній так званий підполковник стріляв із пістолета Макарова, правда, в стінку. Для мене найважчими були перші два місяці, коли не було зрозуміло, що буде зі мною далі.
Зауважу, що ми зараз не знаємо, які там зараз є в'язниці легальні і нелегальні. Наприклад, відомо, що там, де раніше був завод ізоляції, тепер також є якась в'язниця. Скільки людей утримують бойовики - невідомо. Якщо в Донецькій області намагаються утримувати наших усіх разом хоча б якусь частину часу, то в Луганській - нового ув'язненого відразу кидають до кримінальників, і людина повинна там якось виживати.
Такі люди не потрапляють у списки на обмін. Люди, які є карними злочинцями, не є політичними ув'язненими. Ми не можемо витягнути людей, яких хочуть засудити за нереальне шпигунство чи державну зраду. Є ситуація екстрадиції, але вона є дуже важкою. Якщо людину засудив суд на окупованій території, то витягнути людину дуже важко. Наша держава хоче звільнити всіх, але це практично неможливо.