Зазвичай у традиційній школі через два-три місяці навчання діти починають плакати від перенавантаження. Проте в новій школі вони більше не плачуть, бо їм просто цікаво навчатися. Нова українська школа — це школа компетентності, а компетентність базуються на знаннях та вмінні використати їх на практиці.
Нова українська школа: що чекає на першокласників з 1 вересня? Про це розмірковувала в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні. Зранку" директор ГО "Смарт-освіта" Галина Титиш.
Ви чули від наших чиновників про не дуже хороший рівень знань наших школярів. Це випадковість чи закономірність?
Галина Титиш: Це закономірність, яка випливає з того, що школа була переважно зосереджена на зазубрювання знань, які абсолютно відірвані від реального життя. Багато речей, про які питають на зовнішньому незалежному опитуванні школярі не пам'ятають, тому що вони їм не потрібні. Нова українська школа, яка стартує з 1 вересня, якраз покликана виправити цю помилку. Знання, які будуть отримувати діти, будуть максимально наближені до реального життя і стосуватися того, що їх цікавить. Мій син, коли пішов у перший клас, у нього була хороша пам'ять, але він стикнувся з проблемою, що не міг запам'ятати правило, що нуль — це відсутність елементів у множині. Давайте уявімо собі ситуацію. Коли приходить дитина 6-7 років до школи і повинна зазубрювати правила про те, що нуль — це відсутність елементів у множині. Дитина в такому віці не може цього осмислити. Нинішня нова українська школа має на меті дати дитині тактичні знання. Під час дослідницької роботи, спостереження за світом діти мають зрозуміти, що таке нуль, а не зазубрювати правила. Проте багато батьків побоюються, що діти будуть тільки гратися. Насправді все буде не так, тому що це школа компетентності, а компетентність базуються на знаннях та вмінні використати їх на практиці. Очевидно, що без знань, без ядра знань, це неможливо.
Модельні програми В новій українській школі день починається з ранкового коло, коли діти сідають всі разом і вони обговорюють якусь тему, діляться враженнями, навіть граються в якусь гру, щоб включити дітей. Цього не було раніше в школах. Адже це робота в групі, спілкування, спостереження, описування, порівняння. І для цього не потрібно мати дороге обладнання. Все необхідне для цього українські школи можуть придбати, бо на це виділили з державного бюджету кошти.
Якщо говорити про вчителів, які можуть це реалізувати. Чи є відповідна підготовка. 22 тис. вчителів перших класів пройшли онлайн курси з підвищення кваліфікації. Чи достатньо вчителів, які викладатимуть за іншою програмою, адже потрібен інший підхід до дітей?
Галина Титиш: Крім онлайн курсів, всі вчителі пройшли і очну підготовку, з ними працювали тренери спеціально перед ним підготовлені. Вчителі були спочатку налякані, але потім вони зізнаються, що це стає настільки драйвово та цікаво, і робота приносить задоволення. Частина вчителів, їх ми називаємо драйверами та агентами змін. А іншій частині важко і для цих вчителів створено багато матеріалів. І для цих вчителів є багато авторських розробок, вони можуть брати ці матеріали і йти з ними працювати. В новій українській школі діти не плачуть. Зазвичай у традиційній школі через два-три місяці навчання діти починають плакати від перенавантаження. Проте в новій школі вони більше не плачуть, бо їм просто цікаво навчатися.
Прослухати повну версію розмови.
