В ефірі Українського радіо в програмі “Сьогодні.Вдень” фасилітатор Ольга Машталєр розповіла, в чому полягає специфіка роботи фасилітатора та як це допомагає покращувати життя громад по всій Україні.
Ведучий: Роман Коляда
Перше питання суто технічне тому що завжди важливо домовлятися про дефініції. Хто такий фасилітатор?
— Фасилітатори — це люди, бізнес-тренери, простою мовою, які допомагають групі прийти до спільного рішення. Причому завдання, яке вирішує група, може бути будь-яке, починаючи від того як запустити проект і закінчуючи тим, як побудувати місто чи країну. При чому, фасилітацією і медіацією, це ще одна технологія домовляння, можна навіть вирішувати конфліктні ситуації.
Я знаю, що у вас великий досвід, зокрема, фасилітації спілкування об'єднаних територіальних громад. У них мільйон проблем, люди поки що не дуже вміють спілкуватися між собою. Як вирішуються ці проблеми, як їх можна вирішувати і як цьому навчитися?
— Зміни за останні 5 років наявні, бо якщо ще 5 років тому ті, хто вміють допомагати громадам, приїжджали і пропонували свою допомогу, то зараз у громад є запити на допомогу і стосуються вони найрізноманітніших речей. Скажімо, поява бюджету участі вимагає залучення великої кількості осіб для того, щоб цей проект виграв. Якщо цей проект має інфраструктурне значення для містечка, міста, села, то люди вже розуміють, що можна запросити фахівців, які упорядкують спілкування між ними так, щоб за короткий час багато людей дійшли згоди, бо частіше за все виявляється, що коли люди чубляться, то вони чубляться не через мету, яка у членів громади спільна, а про засоби, якими цієї мети можна досягти.
Скажімо, у нас є окремий проект, називається “Платформа міських інновацій”. Це громадська організація, яка працює із смарт-рішеннями для міст. Останні два роки багато спілкуємося з ініціативними групами, які виникають у містах щодо запровадження в місті сучасних для Європи звичайних речей, як то освітлення, розумні лавочки, можливість підзарядити гаджети, причому з використанням енергозберігаючих технологій, сонячної енергії.
Це те, що потім комунальники підфарбують жовтою фарбою.
— Буває і таке, але якщо говорити про останні 3-4 роки, з позитивних речей, якщо раніше ці ініціативні групи не мали ніякої згоди і розмови з міською владою, то зараз вони розуміють, що з міською владою можна домовитися, щоб ці лавочки, як мінімум, не пофарбували і отримати дозволи, якщо хочуть зробити хаб або прибрати територію, поставити там лавочки і зробити місце збору молоді, яке вони самі облаштовують.
Це велика проблема міст, великих і малих — наявність публічних просторів.
— Місяць тому я була в Миколаєві. Там у них є такий відкритий хаб, де і музика, і вірші, і перегляди кінострічок, і якісь міські молодіжні заходи, причому, які об'єднують людей різних поколінь.
Інший напрямок, це, скажімо, ми з колегою брали участь у проекті, де з бібліотек по
селах робили центри розвитку територій. Дивним здається те, що люди 50+ років в містечках, де занепад, молодь виїхала, вони потрошку все одно хочуть мати культурні простори і потрошку облаштовують їх. При чому вони хочуть це робити сучасними методами. Люди прекрасні, коли ти з ними стикаєшся і розумієш, що це людина зріла, яка вже виростила дітей, посадила дерево і збудувала хату, але в неї є бажання щось іще і це прекрасно. Хоча, звичайно, проблем в містах, містечках, а особливо в селах, дуже багато.
Слухати повну версію.
На фото: Ольга Машталєр, джерело фейсбук
