Керівник проектів Центру UA Андрій Андрушків в ефірі Українського радіо в програмі "Сьогодні.Ввечері" проаналізував безпекову та оборонну складову передвиборчих програм кандидатів у президенти України.
Ведучі: Наталя Чорна та Віталій Науменко
Наталя Чорна: Наскільки багато уваги приділяють кандидати у президенти темі безпеки і оборони? Наскільки ця тема прописана в передвиборчих програмах і як оперують цим поняттям кандидати?
— Те, про що я буду говорити, це результат аналітичної роботи громадської організації Центр UA. Ми це робимо за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID, але обов'язково дисклеймер, що американський уряд не несе відповідальності за мої слова, а тільки допомагає нам, щоб ми зробили програми кандидатів більш доступними для українських виборців.
Коли ми говоримо про безпеку і оборону в програмах кандидатів, це важливо, тому що в нас є стаття 106 Конституції України, яка чітко говорить, що президент забезпечує державну незалежність, національну безпеку, правонаступність держави та здійснює керівництво у сферах національної безпеки і оборони.
Цим речам в значній кількості програм присвячені певні блоки. Зважаючи, що це ключовий запит українських виборців, кандидати на пост президента переважно звертають дуже добре увагу на всі ці питання.
Віталій Науменко: Якщо память не зраджує, здається 8 із 44 кандидатів у президенти у своїх програмах не згадують ні Крим, ні Донбас. Як таке може бути і що це може значити?
— Це може значити лише одне, що кандидат або кандидатка намагається достукатися до виборців обходячи свої безпосередні повноваження. Тобто ви мене оберіть, а я вам зроблю те, не знаю що, і зроблю вам добре, не знаю як.
Якщо ми говоримо, наприклад, про питання повернення Донбасу, деокупації та інтеграції, то у нас різні кандидати по-різному це виписують. Низка кандидатів, наприклад, дозволяє собі писати, як от Юрій Бойко, він пише що налаштований виключно на мирне врегулювання конфлікту на Донбасі та пропонує ведення прямих перемовин з усіма сторонами конфлікту.
Віталій Науменко: Тобто, це означає на практиці зробити суб'єктами переговорного процесу так званих терористів з та званих ДНР і ЛНР.
— Так, і водночас варто зазначити, що відповідно до закону особливості державної політики на тимчасово окупованих територіях, окупацію здійснює адміністрація Російської Федерації та підконтрольні РФ самопроголошені органи. Тобто у нас кандидат у президенти говорить, що все буде відбуватися в такий спосіб, фактично перекреслюючи діючі нормативно-правові акти, ухвалені українським парламентом.
Так само в нас ряд кандидатів апелюють до Будапештського меморандуму, наприклад, це Юлія Тимошенко, Гриценко про це говорить, також Олег Ляшко. З іншого боку, це документ, який показує сою недієздатність і формат, який не існує. Свого роду це обман виборців.
Ще що важливо, наприклад, Олександр Вілкул пропонує ввести миротворчий контингент з дружніх країн, нейтральних держав: Фінляндія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Швеція, Австрія. В світі є така штука як Організація договору про колективну безпеку, куди входить Росія з Білоруссю і Казахстаном. Тобто кандидат говорить виборцям: а давайте ми прямих офіційних союзників держави, яка в нас визнана агресором, запросимо до нас на територію з миротворчим контингентом.
Наталя Чорна: Як ви гадаєте, яка кількість потенційних виборців взагалі зважають на ці факти? І взагалі, чи читають люди програми кандидатів?
Читати програми кандидатів — це важко і великий об'єм текстів, але корисно, бо це історія раз на 5 років. Поставив галочку і потім очікувати від президента чогось іншого, ніж ти собі намріяв, тоді треба подивитися, що тобі пропонували.
Я думаю, що у нас як в країни є ще багато часу, щоб прочитати програми. Зазвичай, це 5-6 сторінок, особливо, коли доводиться вибирати з 3-4 кандидатів, це півгодини часу щоб ознайомитися.
Слухати повну версію.
