Попри протести, понад 90% студентів-медиків прийшли і склали міжнародний іспит з основ медицини, який відбувся 1-3 липня. Результати іспиту будуть вже у найближчі тижні. Про це Українському радіо в програмі "Час реформ" розповів заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський.
Ведуча:
Світлана Мялик
— Серед першочергових реформ, на думку багатьох українців, саме медична реформа. Про це свідчать дані дослідження Демократичного фонду імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Зазначається, що зміни у сфері охорони здоров'я підтримують 57% українців. З липня мав початися черговий етап медичної реформи, зокрема в сфері якості медичної освіти. Йдеться про міжнародний іспит з основ медицини, який відбувся 1-3 липня. Цей крок Міністерства охорони здоров'я сприйняли не так добре, як очікували, чимало студентів відмовилися складати іспит за американською системою. Чому так?
— В українському суспільстві, в пацієнтському середовищі є запит на якісні зміни в підготовці лікарів. Опитування групи "Рейтинг" показало, що суворіші екзаменаційні умови підтримує понад 80% респондентів. Що було не так з медичною освітою дотепер? Ми мали дуже мало об'єктивних критеріїв, щоб оцінити, хороша в нас освіта чи ні.
Звичні українські тести для медиків "Крок" не повною мірою відображають рівень підготовки студентів. Зокрема, є дуже багато нарікань щодо коректності формулювань запитань на екзаменах, можливості втручання в резльтати іспиту після його складання.
Тобто дотепер ми оцінювали стан підготовки українських лікарів за тестовою системою, яка містила некоректні запитання, в котру можна було втрутитись і поміняти результати іспиту вже після складання. Чи мали місце правопорушення, корупція, гроші — це питання до правоохоронців. Але об'єктивно там можна було повпливати на результати складання іспиту не одного студента, а цілого університету.
З іншого боку, український іспит складала левова частка всіх студентів-медиків, він не ніс жодної функції. Він неповноцінно характеризував стан підготовки українських студентів та університетів.
— Ваша мета — подолати корупцію, підвищити якість навчання. Але студенти медичних вишів, які нещодавно збирались і під стінами МОЗ, кажуть, що пробний тест був серед лікарів-інтернів лише в березні і успішно його змогли скласти лише 3%. А вже в травні студентам повідомили, що іспит буде обов'язковим. За кордоном до цього іспиту готуються три роки, а в Україні — три місяці і без матеріалів.
— Це не так. Треба розуміти українського студента: традиційно роками він мав змогу знайомитись із запитаннями до іспиту. Більшість запитань були відомі ще до іспиту і студенти їх просто зазубрювали. І це є у корені неправильно, неприйнятно. Медицина поставить набагато складніші запитання в перший же день роботи. Не можна зазубрити правильні і неправильні відповіді і йти працювати лікарем. Тому запитання міжнародного іспиту з основ медицини не були відомі до складання, база запитань була закритою і так повинно бути.
По-друге, медицину не вивчити за тиждень. Міжнародний іспит не є окремою дисципліною, яку треба було вчити три роки. Іспит тестує знання медицини, яку не вивчиш за ніч, тому він справедливо оцінює українського студента.
Плюс запитання в іспиті, які в українських вишах вивчаються на пізніших курсах, будуть в кінцевому підсумку виключатись та не оцінюватимуться. Але щодо базового розуміння фізіології, анатомії, патології, то їх треба знати на належному рівні.
— Частина студентів вказує, що не було належної поінформованості в університеті щодо іспиту, але ті, хто хотіли, могли встигнути підготуватися до міжнародного тесту.
— Страх складання іспиту, якщо ти не бачив завдань, запитань, у студентів є обгрунтованим і природним. Але проблема не лише в цьому, але й в тому, що вони були дезінформовані адміністраціями своїх університетів. Запланована програма проведення цього іспиту була прийнята ще півтора року тому. Тому всі адміністрації про це знали, але вони свідомо залякували студентів та саботували складання іспиту.
— Що має стимулювати тут університети, на вашу думку?
— Ми маємо хибну мотивацію до викладання, як персональну, так й інституційну. Університет є відірваною від життя інституцією, бо суспільство просить дати добре підготовлених лікарів, які матимуть всі ресурси, інтелектуальні і моральні. Університет же зацікавлений в штампуванні кадрів, великій кількості іноземних студентів, зароблянні грошей і про якість підготовки тут не йдеться. Вдумайтесь, за 20 років існування українських тестів для медиків "Крок" жоден університет не вдався до оцінки якості цих тестів. Зараз впровадження міжнародних іспитів — це ініціатива міністерства. Проте міжнародний іспит з основ медицини є складовою частиною державного клаліфікаційного іспиту. Якщо виш буде не спроможний підготувати українського лікаря належним чином, такий університет буде втрачати студентів. Ми зараз вже можемо подивитися рейтинги медичних вишів.
— А які результати іспиту, який проводився 1-3 липня? Скільки студентів склало у відсотковому співвідношенні?
— Якщо говорити про тих, хто прийшли, то левова частка все ж прийшла, навіть попри протести і корупційну складову. Частка студентів, які пропустили складання, а це переважно іноземці з переважно слабких вишів, не становить більшості. Грубо кажучи, 90% студентів на іспит прийшли і склали його. Бал ми ще не знаємо, для цього потрібен час. Підрахунок здійснюється незалежною агенцією, Національною радою медичних екзаменаторів. Результати будуть у найближчі тижні, хоча точну дату я ще не знаю.
Читати також — Олександр Лінчевський: ми отримали іспит, який неможливо підробити, фальсифікувати чи купити
Нагадаємо, з 1-го по 3 липня українські студенти третього та шостого курсів, які навчаються у медичних закладах вищої освіти, складали іспит з Міжнародних основ медицини, який розробляється однією з найавторитетніших у світі атестаційних рад — Національною радою медичних екзаменаторів США. В Україні іспит адмініструється Центром тестування при МОЗ України спільно із Національною радою медичних екзаменаторів США.
Слухати повну версію.
