"Простого рецепта немає. Махнути чарівною паличкою і раз – перестали рубати ліси. Цього не станеться. Правильно говорити про кардинальні реформи у лісовому господарстві. Перший крок реформ — це розділення функцій Держлісагенства. Воно управляє цими ресурсами і веде господарську діяльність. І по суті вони самі себе контролюють, тому що у складі агентства є дві такі важливі установи — це фітопатологічна служба і Держліспроект. Перша служба стежить умовно за здоров’ям лісів. Вони дивляться, чи є шкідники, комахи, грибкові захворювання лісу. І якщо вони це бачать, то треба хімічну обробку робити або рубати. Дуже часто буває, що треба щось зрубувати, викликають службу — виписується акт, що дерева хворі, зрубали і ніхто вже нічого не доведе. Контролю практично ніякого немає. Тому цю службу треба перепорядковувати напряму Міністерству охорони довкілля", — каже він і додає, що Держліспроект веде облік лісів, планує рубки.
Олег Листопад звертає увагу, що ці функції треба розділити, як, наприклад, подібні установи працюють у Литві, в Швеції, в Польщі.
За його словами, з 2009 року у Світовому банку працюють три програми з залученням українських експертів.
"Ці напрацювання кожні півроку передавали в агентство лісових ресурсів. Клалися під сукно, на тому все. Я брав участь у роботі команди, знаю, як це було. Було дуже сумно, коли розробки найкращих спеціалістів галузі і широкого кола експертів просто ігнорувалися", — каже він.
Держлісагентство запустило пілотний проект eлектронного реєстру заготівлі деревини та онлайн-карту рубок. Якщо на карті лісорубного квитка (дозвіл на вирубку лісів — ред.) немає, але дерева рубають, то громадянам радять звертатися до лісництва чи лісгоспу, або викликати поліцію.
На сьогодні доступні дані по Чернігівській, Полтавській і Рівненській областях. У реєстрі оприлюднено інформацію про 27 тисяч виданих дозвільних квитків на заготівлю деревини.
фото - pixabay.com
