Розкажіть про вашу мотивацію. Чи влаштовує вас зарплата міністра, адже нещодавно були заяви міністра Кабінету міністрів пана Дубілета, який говорив, що деякі міністри просять більшу зарплату, адже не у всіх є так звана "фінансова подушка"?
– Це правда, це питання піднімається, і я вважаю, що воно справедливе.
Всім хочеться, щоб людина працювала цілодобово без вихідних,не отримувала заробітну плату, але була дуже відповідальна і не пов’язана з корупцією. Але так не буває. Якщо людина отримує заробітну плату в розмірі п’ять тисяч гривень і має купу викликів і спокус, то доволі важко не піти назустріч цим спокусам. Це питання банальної гігієни.
Щодо колег по Кабміну, то всі мають різний фінансовий стан. В мене краща ситуація, я вважаю себе заможною людиною. Але є люди, які дійсно працювали в різних громадських організаціях, міжнародних компаніях, і в них немає такої “подушки”, яка б дозволила їм п’ять років спокійно існувати. І якщо не знаєш, де ці гроші брати, постійно проїдаєш свої статки, це нервує, ти відволікаєшся і не можеш віддатися роботі.
Яка у вас зарплата?
– Середня заробітна плата в місяць, якщо я не помиляюсь, десь 40 тисяч гривень. Я за те, щоб заступникам давати більшу заробітну плату, колегам, директорам департаментів, щоб убезпечити їх від будь-яких поганих думок.
Коли приходять керівники великих підприємств, таких як Укрзалізниця, Укрпошта, наші порти,у в них зарплата в 10-20-30 разів більша, ніж моя. Але рівень відповідальності з мого боку точно не менший. Я вважаю, що це несправедливо і це питання треба піднімати не тільки в уряді, але й серед депутатів. Корупціогенні речі, які проявляються в суспільстві, завдають значно більше шкоди і ми втрачаємо значно більше в порівнянні з тим, якби ми забезпечили нормальний рівень заробітної плати депутатам і чиновникам високих рангів.
Наскільки ви зараз контролюєте ситуацію у відомстві? Чи створена вже команда однодумців?
– Якщо казати по міністерству, то я гадаю, що так. Трохи менше 10% людей ми вже оновили, провели конкурси на більшість керівників органів центральної виконавчої влади. І нормальні люди приходять, в тому числі й з комерційного сектору, які говорять відверто, що пів року ми так попрацюємо, але пане міністре, давайте якось вирішувати питання із зарплатою.
Стосовно наших різноманітних територіальних органів на низовому рівні, то багато треба ще налагоджувати, перезавантажувати, автоматизовувати. Мені ці процеси зрозумілі, проте, на жаль, за один день вони не відбуваються. У нас є чудовий закон про державну службу, який певним чином захищає працівників, тому моєї політичної волі, аби я гримнув кулаком по столу і сказав, що ти звільнений, недостатньо.
Я завжди дотримувався принципу, що треба не намагатися вирішити якесь локальне питання, а просто змінювати систему координат. Там, де є якісь корупційні речі, ми змінюємо систему координат, запроваджуємо, наприклад, автоматичні дозволи, автоматичні інспекційні функції, прибираємо людей з лінії. В нас є конкретна дорожня карта і ми власне будемо дотримуватися тих координат, які ми самі собі намалювали.
Уряд нещодавно звільнив вашу заступницю Олександру Клітіну, яка нібито зазіхала на ваше крісло. Чи не жалкуєте ви про це рішення і у яких ви стосунках залишилися з пані Олександрою?
– Абсолютно не жалкую. Я не люблю виносити бруд з будівлі, але з пані Клітіною майже за два тижні роботи, коли почали працювати, вже відбувалися перші конфлікти. Вона з багатьма колегами по команді постійно конфліктувала, приходила до мене і казала, що і цей поганий, і той поганий, і її підлеглі не можуть нормально працювати. Я одразу пояснив, що будь-який з моїх заступників і керівників по напрямках мають демонструвати лідерські якості. Якщо він не може за собою повести людей і ми постійно будемо займатися ручними маніпуляціями, всіх карати, мені незручно буде працювати.
Я пояснював це, і ми планували до кінця року попрацювати і звільняти, але трапилися такі події, де власне пані Клітіна зовсім не слухала. І питання не в тому, що вона мітила на моє місце. Не треба шукати зайвих конфліктів, людина має бути командною. А командності я не побачив, особливо, коли говорив, що в публічну площину виходити не треба, це дискредитація міністерства, мене, команди. Людина не почула. Після цього я сказав, що якщо є рішення починати самостійну політичну кар’єру, то не варто мішати до цього нашу команду та Міністерство інфраструктури.
Прем’єр-міністр Гончарук заявив, що за три-п’ять років в нас мають з’явитися якісні дороги, які з’єднають великі міста. З березня наступного року глава уряду анонсував велике будівництво автошляхів. Наскільки готові до цього і що вже зроблено?
– Готуємось дуже активно, маємо рекордне фінансування з дорожнього фонду на наступний рік – 66 мільярдів гривень.
Планувалось 75 мільярдів…
– Планувалось, але акцизи частково залишили на місцях. Тим не менше, ми залучаємо 1,2 мільярда євро від Європейського банку реконструкції і розвитку. Крім цього, ми проводили з ЄБРР зустрічі, де проговорювали, щоб під субсуверенні гарантії облдержадміністрацій можна було залучати кредити під фінансування будівельних проектів по дорогах в містах. І ЄБРР теж готовий розгорнути подібну програму по всій Україні. Для початку ми обираємо 4-5 пілотних регіонів і це теж непогані суми, десь до 50 мільйонів на кожен регіон.
Коли будуть можливі платні дороги?
– По цих напрямках в нас теж зі Світовим банком напрацювання, вони нам опрацьовують концесійні дороги, тому на лютий ми вже матимемо попереднє техніко-економічне обґрунтування. Також ми підписали Меморандум з однією з найбільших китайських будівельних компаній.
Як триває відновлення інфраструктури Донбасу? Чи доцільно відновлювати з окупованим Донбасом залізничне сполучення?
– По Донбасу поки що ми точно говоримо про відновлення доріг і власне траса Запоріжжя-Маріуполь була яскравим прикладом. Також порти і в нас демонструє ріст Маріупольський торговельний порт, не дивлячись на ситуацію, що вони майже на лінії фронту. І, звісно, стоїть питання відновлення авіасполучення,відбудування аеропорту в Маріуполі. Але ми дуже обережно вивчаємо цю ситуацію з Міністерством оборони, тому що якщо буде хоча б 0,1 % ризику для громадян, ми не візьмемо на себе відповідальність, щоб в нас повторились ситуації з MH-17. Щодо залізниці, звісно, відновлюватись мають колії, ми додали ще один пасажирський потяг на Маріуполь. Також є чимало запитів на швидкісні потяги, той самий Інтерсіті, але для цього ми маємо інвестувати в рухомий склад, чого в останні кілька років не відбувалось на залізниці.
Щодо тарифів на пасажирські перевезення, чи будуть вони підвищені?
– Зараз це питання не стоїть. Воно, звісно, трохи в політичній площині. Для того, щоб воно не стосувалося мене чи іншого міністра, ми працюємо над створенням незалежного регулятора і всі питання ціноутворення тарифів, не лише на залізницю, а усюди, де присутня держава, буде вирішувати він.
Чому на популярні напрями бракує квитків?
– Ситуація з тим, як вони відкривають квитки, то я сподіваюся, що ми найближчим часом замінимо менеджмент Укрзалізниці, бо там купа таких містичних речей. Ну, насправді не ми, а Наглядова рада. Я знаю, що у них було засідання, і вони мали зустріч з представниками Наглядової ради, і вони теж сказали, що у них багато запитань до чинного правління. Вони планують підіймати питання щодо заміни очільника Укрзалізниці. Тому ми розраховуємо, що пан Кравцов самостійно…
У нього контракт закінчується у 2021 році.
– Питання не в цьому. Є системні речі, які не змінилися. Треба визнати, що є позитивні речі, які відбулися.
Він нещодавно назвав три досягнення: це фінансова стабілізація, боротьба з корупцією та залучення капітальних інвестицій.
– Фактично вони завершили корпоратизацію, краще почали співпрацювати з ЄБРР та іншими міжнародними фінорганізаціями, і це сприяє подальшим можливостям по залученню кредитів. Але багато системних речей не було змінено.
Коли звільнять голову Укрзалізниці Кравцова?
– Сподіваюся, що в цьому році ми вже отримаємо цю інформацію і зможемо запустити конкурс на нового очільника. Я дуже на це розраховую. Незалежно від зміни політиків, підприємство і Наглядова рада залишаються незалежними, тож ми не можемо на це впливати.
Щодо переформатування Наглядової Ради Укрзалізниці називалися прізвища екснардепа Сергія Лещенка і вашого радника Олега Журавльова. Це рішення вже ухвалено?
– Так, це рішення було ухвалено у середу. Їх затвердили.
Я вважаю, що це позитивніше, ніж представники колишніх урядовців, бо раніше там були представники пана Гройсмана та пана Кістіона.
Коли буде ухвалений довгоочікуваний договір про відкрите небо з Європейським союзом? Ваш попередник, пан Омелян, обіцяв, що це станеться після Брекзіту.
– Так, це пов’язані речі. Треба розуміти, що там відбувається свою політика, тому європейські політики сильно квапитися не будуть.
Звісно, у моїй повістці, під час кожної зустрічі ми говоримо про лібералізацію. Так, наприклад, ми будемо з білорусами підписувати і авіа-, і автомобільну лібералізацію, тобто авіаперевізники вже не потребуватимуть дозволів, і це суттєво зекономить час. Ми хочемо і по митниці це питання дотиснути, щоб там був спрощений режим, і вони могли дуже швидко проходити.
Також ми проговоримо зараз таку ситуацію з Литвою. Щойно були з паном Президентом з Азербайджані, там також обговорювали лібералізацію перевезень, а до цього ми обговорювали це питання з Казахстаном, Грузією, і з усіма починаємо працювати.
Я не знаю, насправді, чому раніше у цьому напрямку працювали доволі несистемно. Мені здається, що це доволі перспективно. Ми будемо пропагувати створення і розвиток цих транспортних коридорів, а ще ці кордони мають бути безбар’єрними. Саме тоді ми зможемо розвивати товарообмін між країнами та по напрямку Шовкового шляху. Бо будь-який бар’єр заважає економічному розвитку.
Щодо портового господарства. Мінінфраструктури презентувало проєкти концесії морських портів "Ольвія" і "Херсон", і вже почали приймати заявки. Як триває цей процес зараз?
– Ми на себе взяли соціальну функцію, і через це ми частково обмежили кількість заявників. Тому що коли в жовтні ми проводили конференцію, у нас було 30 заявників з усього світу. Через те, що у нас зараз працює доволі багато працівників, деякі концесіонери турбувалися, що у нас там неефективно побудований штаб у державних підприємствах.
