Новий "Закон про повну середню освіту” є продовженням вже прийнятого 2017-го року закону про освіту та програми, започаткованій при колишньому міністрі освіти Лілії Гриневич, “Нова українська школа”.
Отож, які зміни принесе реформа освіти 2020, пояснив керівник експертної групи Міністерства освіти України Володимир Божинський.
Початкова школа. Конкурсний набір до початкової школи скасовано. “Дитину, яка залишає заклад дошкільної освіти або виходить із родини до школи, ще немає про що допитувати. Тому в початкових школах при наборі не можна робити певних тестів. Не можна вимагати і присутності самої дитини під час її зарахування до першого класу”, – розповідає Володимир Божинський .
Винятки: Спеціалізована освіта. “Коли освіта визначається за мистецьким або військовим профілем (ну, військових вона мало стосується, бо вони, як правило, набирають із 13 років). А от мистецька освіта, коли ми говорили про відповідні речі з Міністерством культури, вони говорили, що відбір їм потрібен з першого класу, щоб провести дитину змалечку до початку її кар’єри у сфері мистецтва”.
Новий закон регламентує максимальну кількість дітей у класах.
Молодша школа: від 5 до 24 учнів;
Старша школа: від 5 до 30 учнів.
Однак, законодавець не розтлумачує як бути зі школами у мегаполісах, де зростає кількість новобудов, але не будується соціальна інфраструктура, і кількість дітей у класах – понад 35, а навчання відбувається у дві зміни. Посадовець із Мінсовіти Володимир Божинський говорить, що цим питанням мають опікуватися місцева влада та міністерство, яке займається забудовами. “Мінрегіон і місцеве самоврядування найбільш дотичні до цієї проблеми, якщо ми говоримо про землевідведення, про забудову, про дозвільну документацію, ми розуміємо, що це рішення не МОНУ, а Мінрегіону, і місцевого самоврядування. Коли мова йде соціальну забудову, то треба, щоб не віддавалася під забудову та земля, на якій була запланована школа чи садочок”.
Профільність. Стандарт навчання після 9-го класу в “Законі про освіту” є академічним, а є професійним. “Після 9-го класу дитина, яка відчуває у себе спроможності отримати певну професію відразу, завершує здобуття повної середньої освіти у закладі професійно-технічної освіти, професійному ліцеї й так далі. Якщо ми говоримо про здобуття вищої освіти, то ми вже говоримо про академічний стандарт”.
Щоб дитина могла визначитися, навчатися їй в академічному ліцеї чи одразу піти здобувати професію, тепер є конкурсний відбір після 9-го класу. “Нам потрібно, щоб цей конкурсний відбір допоміг дитині самій зрозуміти, чи зможе вона продовжити навчання в академічному ліцеї, чи краще їй обрати іншу освітню траєкторію. Ну, і не забуваємо, що після 9-го класу у нас є система коледжів, закладів фахової передвищої освіти, професійно-технічні й та ж сама середня школа. Дитині є, з чого вибирати”.
Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома, зазначають в МОН. Таким дітям потрібно буде двічі на рік здавати атестацію.
Реформа освіти, яка стартувала ще 2017-го року, за розрахунками посадовців від освіти, відбуватиметься до 2028-го року. На думку Володимира Божинського, українська школа мрії повинна бути безпечною і комфортною для учня, насамперед, а також надавати йому якісну освіту.
Детальніше ознайомитися з нововведеннями, які несе “Закон про повну загальну середню освіту” можна тут
foto - pixabay.com
