За визначенням словника іншомовних слів, референдум – опитування населення, всенародне голосування з найважливіших питань державного життя. Процедура референдуму як ознаки народовладдя передбачена Конституцією України. І держава вже користувалася цим інструментом. Але, казати що референдум, це – ознака демократії, експерт з конституційного права Олександр Москалюк не став би. І він пояснює, чому. "Можна згадати Сполучені Штати, де референтна система не передбачена в Конституції, і не просто так, тому що в той період, ті люди, що створювали Сполучені Штати, вони не вірили в можливість прийняття розумних рішень через референдум. Не треба забувати і інші країни, де за допомогою референдуму інколи легалізуються такі жахливі речі, як у Німеччині 1944 року, коли були об’єднані посади президента і канцлера, і Гітлер отримав необмежені повноваження".
Експерт згадує референдум України у 2000 році, "де одним з питань було створення двопалатного парламенту". "І я, займаючись конституційним правом, достеменно не можу сказати, що краще для України, а нам, кожному громадянину було необхідно вирішити питання бути парламенту двопалатним чи однопалатним".
При розгляді питань ризиків референдуму, необхідно розділяти на ризики, які існують для всіх суспільств, той же Брекзит, каже Москалюк. "І ті ризики, які пов’язані саме з Україною, враховуючи, що українське суспільство дуже турбулентне, схильне до швидких змін суспільних настроїв. І саме для таких випадків, необхідно, щоби в межах Законодавства, була чітко передбачена і можливість суспільних дискурсів, з питань, які виносяться на референдум, і плюралізм думок".
Як приклад ефективного досвіду проведення референдумів, експерт називає Швейцарію. Але, не слід забувати, що це взагалі унікальна країна, в якій ніколи не було монархії, каже він. "У Швейцарії, дуже архаїчні методи голосування. Там навіть дозволяється голосувати шляхом відправлення листа. Якби в нас застосовувалися такі методи, то всі б вже говорили, що цей референдум є нелегальним та таким, що порушує Законодавство. Але, у Швейцарії це є така певна культура, традиція, і там ніхто не ставить під сумнів результати таких референдумів і там це відбувається постійно".
Олександр Москалюк, фото - FB
"Щодо електронного голосування теж можемо подивитися на приклад, як цей метод застосовується в Балтійських державах – там зараз існують і традиційне і електронне голосування. І там електронне голосування використовують близько 50 відсотків громадян, і там вже пройшло декілька виборчих кампаній".
Україні ж на референдум, на його думку, можна виносити не всі категорії питань: "Питання лише в обізнаності. Наприклад, візьмемо питання податків. Як будуть голосувати громадяни з питань податків? Виходячи з розвитку держави, в перспективі, чи виходячи з моментів, пов’язаних із сьогоденням. Немає в мене гарантії, що це буде свідоме рішення".
Схожа історія і з місцевими референдумами. Їх, переконаний Олександр Москалюк, проводити варто, але знову ж таки є ризики: "Виникає питання "дорослості" населення, позбавлення інфантильності, яке населенню притаманне ще з радянських часів, і чітко визначені питання. Якщо ці питання пов’язані, скажемо так, з економічними проблемами, то я не бачу проблем у їх проведенні. Однак, якщо це що стосується загальнодержавних питань, то такий місцевий референдум таїть в собі небезпеку".
Від 15% до 25% результату референдуму, знає експерт, може залежати від того, як поставити питання. "Тобто, можна спотворити цю інституцію. Адже, багато залежить від поставленої коми, від порядку слів, від альтернативи… От, як в Австралії проводився референдум, щодо відносин з Великою Британією, і через те, що було декілька варіантів змін формату відносин, жоден варіант не набрав необхідну кількість голосів".
Також може бути варіант консультативного референдуму, каже Москалюк. "І краще такі рішення називати не "консультативним референдумом", а "плебісцитом". Він дійсно використовується з метою отримання думки населення, а далі вже приймаються відповідні рішення на підставі цієї думки. І в Європі такі кампанії часто проводяться, і потім вже ніхто не прийме рішення всупереч цьому плебісциту, бо це є дуже серйозний резонанс".
Варто зауважити, що референдум – це дуже дороге "задоволення" для бюджету країни. "Вартість референдуму в межах сотень мільйонів гривень, тобто від 500 мільйонів і більше, – каже Москалюк, – ці цифри узяті з вартості проведення виборів. Тому, за поширеною практикою, референдуми поєднують з проведенням виборів, що трошки знижує вартість проведення виборів. Але економічний момент проведення референдуму, не є фатальним, критичним, як інші ризики".
І наостанок, експерт з конституційного права Олександр Москалюк проаналізував можливість проведення референдуму по земельному питанню. "З однієї сторони є – право власності, це – природне право. Нам же ніхто не забороняє продавати квартири? Але, коли ми говоримо про право володіння землею, то тут ми фактично забороняємо користуватися цим правом власності. І виходить ця заборона від людей, які не мають цього права власності. За моєю думкою, тут буде дуже складно технічно провести такий референдум, тому що виникають і питання і площі, і питання статусу осіб, які можуть купувати землю, і як їх внести в референтну процедуру "Так" чи "Ні".
фото - pixabay.com
