Наскільки наше законодавство відповідає Європейській хартії?
Алла Федорова: Конституція України передбачає право на житло. Стаття 47 Конституції України визначає, що держава гарантує можливість придбати і побудувати житло та взяти його в оренду. Але якщо людина не має достатніх коштів, то в держави виникають позитивні зобов’язання щодо їх надання. Але чи зобов’язана держава надавати житло всім, хто його потребує? Звісно, відповідь не буде простою, адже різні держави мають різне фінансове становище і економічний стан. І забезпечення абсолютно всіх, хто потребує житла, не вимагається ані міжнародними універсальними стандартами, ані навіть Європейською соціальною хартією, яка достатньо деталізовано передбачає право на житло.
А що записано в Європейській соціальній хартії?
Алла Федорова: Європейська соціальна хартія — це унікальний документ, який на сьогодні недооцінений в Україні. Адже якщо повернутися до Конституції України, то є стаття 9, де записано, що міжнародні договори, які належним чином ратифіковані Верховною Радою України, стають частиною законодавства. Таким чином, Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію і це вже частина українського законодавства. З іншого боку, хартія настільки унікальний документ, що дає можливість одну статтю ратифікувати, а іншу ні. І навіть один пункт із статті визнати для себе обов’язковим, а інший не визнати. Саме така ситуація склалася і з правом на житло. Право на житло передбачено статтею 31 Європейської соціальної хартії, вона включає три види заходів, які держави зобов’язуються вживати. Перше — це створення належного доступу до житла. Друге — це запобігання безпритульності і поступове скорочення цього явища. І третій пункт, який Україна якраз не ратифікувала, це встановлювати ціни, доступні для малозабезпечених осіб.
У різних людей різні потреби щодо житла. Для когось його відсутність — це ночувати в переході, а хтось просто живе з батьками, тоді як хотів би власну квартиру. Що передбачають у цих випадках наше законодавство і Європейська соціальна хартія?
Алла Федорова: Коли людина взагалі не має даху над головою, це означає, що вона безпритульна. Тоді держава зобов’язана надати принаймні мінімальні умови забезпечення даху над головою. У нашому законодавстві, наприклад, передбачені будинки для нічного перебування.
Передбачені, але чи є?
Алла Федорова: Вони є! Інше питання, чи достатня їхня кількість? З одного боку, соціальні працівники кажуть, що самі безхатченки не завжди хочуть їхати в такі будинки. З іншого, на браку місць наполягають волонтери. І кому вірити? Можливо, треба робити незалежні рейди, щоб з’ясувати. До речі, Європейський комітет не встановив того, щоб Європейський комітет із соціальних питань мав можливість зробити висновок, чи виконує Україна свої зобов’язання з надання притулку безпритульним особам. Знаєте, яке питання було першим від Європейського комітету із соціальних прав? Скільки безпритульних в Україні?
І скільки?
Алла Федорова: Я подивилася статистику за 2015-2016 і 2017-2018 роки. Фактично не змінюється — 23-27 тисяч безпритульних осіб. Але статистику можна проводити по різних вразливих групах населення. Ми вже не перший рік у стані конфлікту з величезною кількістю внутрішньо переміщених осіб. І знову таки, у рамках Європейської соціальної хартії зверталася увага на необхідність надання житла і забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб. За офіційною статистикою у нас майже 1 млн 300 тисяч осіб. Звісно, що це ті люди, які також залишилися без домівки. Тому якщо ми говоримо про 24 чи 25 тисяч безпритульних осіб, то ми повинні говорити і про те, що є така категорія як внутрішньо переміщені особи. І вони потребують житла з різних фондів.
Якщо говорити про молоді сім’ї, які вже мають певний фінансовий ресурс. Що їм пропонує українська держава? Наскільки ефективні різні програми і чи відповідають вони Європейській соціальній хартії?
Алла Федорова: Європейська соціальна хартія звертає увагу на те, що будь яке житло має бути адекватне і належного рівня. Що це означає? Що і новобудови, й існуючий житловий фонд мають бути. По-друге, мають бути дотримані всі санітарно-гігієнічні вимоги. Тобто має бути вода, електрика, каналізація, світло, опалення. Ці вимоги Європейська соціальна хартія передбачає. Якщо молоді пари працездатного віку працюють, але не мають на сьогодні достатніх грошей, щоб придбати житло, то держава повинна впроваджувати різні системи кредитування. На сьогодні це програма молодіжного кредитування житла, або "п’ятдесят на п’ятдесят". Тобто програми є. Але людей, які отримали житло або кредит на нього за цими програмами, дуже мало.
