Гідролог Олександр Косовець зауважує, що, на відміну від повеней, паводки можуть бути протягом року.
"Тому ситуація в Карпатах викликана саме дощовими паводками. Річки це продукт клімату. Тобто поведінка карпатських річок пов’язана з тим, в яких місцях вони розташовані. Враховуючи, що це гори, поява там таких катастрофічних явищ ─ річ закономірна. Тому тим мешканцям, які там проживають, треба завжди це враховувати при забудові. Не можна говорити, що зараз надзвичайно екстремальні явища, бо це не підтверджують архівні дані", ─ сказав Косовець.
У свою чергу, Наталія Гозак прокоментувала, чи правда, що головною причиною паводків на Закарпатті стало неконтрольоване вирубування лісів та незаконне видобування каміння.
"Це є однією з причин. Насправді це комплексне явище. Крім того, такі зливи і паводки відбувалися раніше і будуть відбуватися у майбутньому. Але наскільки катастрофічними є наслідки, це залежить і від нас", ─ зауважила вона.
На думку еколога, можна виділити три основні причини затоплень.
"Перша ─ наслідок зміни клімату, інтенсифікація опадів. І місячні норми випадають за 2-3 дні. Тобто екстремальні метеорологічні явища є наслідком розбалансування кліматичної системи. Друга причина ─ це суцільні рубки на схилах. Коли вирубуються не окремі дерева, а пласти, то втрачається здатність у рослинності утримувати воду. Коли йде дощ, всі опади спочатку накопичуються у верхніх шарах ґрунту і до певної міри там утримуються. Це дає певне сповільнення стоку води вниз. Відповідно, частина води залишатиметься на території лісу. Третя причина ─ зміна і трансформація заплави річки. Раніше люди намагалися не будувати там свої будівлі у зв’язку з можливістю дуже високої води. Зараз такі ділянки забудовуються, що спричиняє значну шкоду майну ", ─ пояснила Гозак.
На цю тему ─ Вирубка лісів і не тільки: що призводить до катастрофічних паводків у Карпатах?
Рятувальник Костянтин Федотов порадив, як варто діяти під час повеней чи паводків, зокрема, якщо підтоплює одноповерховий будинок.
"Якщо у вашому регіоні паводки та потопи стаються, ви маєте бути підготовленим і знати заздалегідь, що ви будете робити і куди йти. По-перше, ви маєте прочистити всі зливні комунікації, щоб вона максимально швидко йшла з вашої оселі. По-друге, треба мати спеціальний набір речей першої необхідності, які ви можете завжди взяти з собою і залишити свою домівку. Туди мають входити аптечка, теплі речі для можливої ночівлі від відкритим небом, запас продуктів, ліхтарик, можливо, карта. Тобто це речі, які забезпечують вашу життєдіяльність. Рекомендуємо запасатися на 3 дні", ─ сказав Федотов.
Рятувальник також зауважив, яким є алгоритм дій під час затоплення.
"Подумайте про свою домівку. Вимкніть електрику та газ, щоб не сталося додаткових руйнувань. Далі берете необхідні речі і пересувайтесь якомога вище, наприклад, на дах чи горище. При цьому слідкуйте, що вас там не заблокувало, якщо там тільки один вихід. Тримайте зв'язок зі своїми сусідами та рятувальними службами, щоб у разі погіршення ситуації ви могли вчасно оповістити", ─ пояснив він.
"Якщо під час паводку ви опинилися у багатоповерхівці чи готелі, тоді всім варто бути максимально організованими, піднятись на вищі поверхи, забезпечити цілісність будинку та комунікації. Евакуювати цінні речі за можливості, електроніку з перших поверхів, щоб вони зазнали менше руйнування. Головне ─ залишатись спокійними і не втрачати здоровий глузд", ─ додав рятувальник.
"Сигналізувати про допомогу можна за допомогою мобільного зв’язку або подати сигнал ліхтариком. Якщо немає ліхтарика і мобільного телефону, то використовуйте яскравий одяг і яскраві елементи, якими можна викласти територію довкола себе. Якщо у воду впав стовп, дроти якого під напругою, то відпливайте від нього якомога далі і старайтесь максимально швидко вийти з води. Вода ─ це сильна стихія. Тому не йдіть у воду, яка вище коліна. Тому що дуже висока ймовірність, що потік зіб’є вас і понесе за собою. Якщо ми бачимо людину, яка потребує допомоги, яку несе течія, необхідно знайти предмети, якими можна допомогти цій людині, наприклад, мотузку, палицю, плаваючий засіб, човен тощо. Але у будь-якому разі треба бути дуже обережним і не наражати своє життя на небезпеку", ─ радить Костянтин Федотов.
Читайте також ― Екс-міністр екології Семерак: "На запобігання підтопленням на Прикарпатті у бюджеті кошти не виділялися"
Зазначимо, внаслідок повеней, від яких постраждали Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська і Закарпатська області, за офіційними даними, загинули три людини, ще одна – вважається зниклою безвісти.
Повідомляється, що загалом зруйновано 110 кілометрів автодоріг, 1850 метрів берегоукріплень та 90 мостів у Івано-Франківській області. Пошкоджено 429,7 кілометрів автодоріг та 130 мостів загалом у Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях. Порушено транспортне сполучення із 34 населеними пунктами.
Фото: Суспільне Карпати