У чому причина різного ставлення до цього фото в українського соціуму
У нас досі вважається, що байдуже, скільки робіт на собі тягне жінка: роботу за гроші, роботу з догляду за родиною, роботу з догляду за дітьми. Вона при цьому має виглядати, як небесна фея, у якої немає поту та волосся на тілі, у неї немає місячних, але при цьому вона завжди намагається мати такий вигляд, щоб дуже всім подобатися. Тобто у жінок буття для себе досі вважається величезним порушенням суспільних очікувань. Жіночність як така — це зручність жінки у користуванні і її естетичний вигляд у цьому процесі.
Якщо жінка раптово відмовляється виконувати ці очікування, то вона якась погана, зламалася, і треба їй негайно вказати на її місце. І тому ця фотографія, мабуть, і викликала масове обурення. Якщо жінка вирішила ходити у зручному взутті, не малювати собі на обличчі три шари різних кольорів макіяжу і робити шикарну зачіску, а просто сидить і дивиться — це вже фурор. І відсутність глянцевості шокує. Тому що очікування від жінок у нас занадто високі, і недотримання стандартів викликає різке негативне ставлення і бажання цю ситуацію виправити.
Щодо передумов до такого ставлення, я б сказала, що пані Зеленська сама добряче доклала до цього руку, тому що вона тривалий час працювала у редакторській команді "95 Кварталу". Якщо ми переглянемо їхній творчий доробок за багато років, то ми побачимо, що мізогінія, або ненависть до жінок, гомофобія та українофобія займають там ледь не 100% ефірного часу. Тобто у нас в країні зневага до жінок цілком цілеспрямовано просувалася багато років, і вона накладалася на цілком традиційні мізогінні уявлення про місце та роль жінки й вимоги до неї. І в результаті ми маємо застарілі уявлення, які нікуди не ділися, тому що будь-які спроби феміністок працювати з цією темою наштовхувалися на негайну вкрай агресивну реакцію. І ми маємо оновлену неопатріархатну риторику ставлення до жінок як до секс-об'єктів, які при цьому мають ще виконувати абсолютно весь спектр доглядової роботи, який зазвичай очікується від хорошої мами щодо її дитини.
Фото: Annie Leibovitz, Vogue
Чи допомагають флешмоби змінити ситуацію
Сам факт того, що купа жінок має фотографії, де вони сидять у вимушеній позі, так, як їм зручно, не намагаючись виглядати сексуально, привабливо, гарно й естетично, на мою думку, це вже класно. Питання в тому, як вони при цьому виглядають. Левова частка з них, зважаючи на те, наскільки вони завантажені роботою, мають макіяж, укладку і навіть величезні підбори. Тобто жінки все ще вкладають значну частину свого обмеженого ресурсу в те, щоб виглядати естетично й сексуально-привабливими. І для мене наступним етапом в цій роботі буде, коли можна буде постити свої фотографії з неголеними ногами, в зручному одязі, без макіяжу, і це не викликатиме такого фурору і страшного збурення в соцмережах. Коли ми цього досягнемо, тоді, я думаю, в цьому питанні можна буде дещо видихнути.
Про зрушення у досягненні гендерної рівності
Стосовно вимог щодо доглянутості жінок в Україні, останні 10 років були відвертим поступом у правильному напрямку. Зараз значно менше дівчат носить незручне взуття на підборах. На вулицях і в громадському транспорті можна побачити жінок, які одягнуті у зручний одяг, в якому є великі кишені, що саме по собі є величезним досягненням. У нас вже стало можливо з'являтися на вулиці без макіяжу та без укладки і при тому, щоб не шептали: "Вона себе запустила".
Залишилося тепер, щоб ця практика турботи про себе була не в тому, щоб виглядати естетично та привабливо, а щоб носити зручні взуття і одяг, які тобі не заважають жити. І щоб це стало поширеною практикою на всіх щаблях суспільства. Я думаю, що якби ми подивилися на людей, які сваряться в інтернеті, ми б теж не були вражені їхнім естетичним вибором. Нам потрібно змиритися з тим, що жінки — це люди, і вони мають право на зручне взуття і зручний одяг, і припинити їх за це кпинити.
Про вплив медійних персон
До недавнього часу значна частина медійних персон сприяла тому, щоб ці вимоги нікуди не дівалися, а навіть у деяких сферах ставали жорсткішими. Зокрема, Ольга Фреймут розповідає про те, що жінки повинні їсти зовсім трішечки, як пташечка. Вона не знає, що плашки щодня з’їдають щонайменше стільки, скільки важать самі. Тому я вважаю, що залучення медійних персон та інфлюенсерок до цієї діяльності начебто повинно сприяти ситуації. Але чи сприяє — лишається ще побачити, бо процес ще триває.
Фото: Annie Leibovitz, Vogue
