Передачі з архіву Українського радіо

Російські пропагандисти знову беруться за дражливу тему — дітей на війні. Цього разу в соцмережах поширюють фейк про так звані "дитячі бронежилети для контрнаступу", які нібито з’явилися в українських магазинах. Фейк підкріпили зображенням іграшкового страйкбольного жилета, що коштує близько 900 гривень і продається на одному з українських сайтів. Тобто виріб не має жодного стосунку до залучення неповнолітніх на військову службу, на що намагаються натякнути автори маніпулятивних дописів.

Шахраї знову в дії — цього разу вони прикриваються іменем Державної податкової служби України. Під виглядом офіційного запиту на документи зловмисники розсилають електронні листи, які виглядають переконливо, але приховують небезпеку.

Що це за тип шахрайства і чим саме він становить небезпеку для отримувача такого листа?

Обережно: шахраї знову полюють на доступ до облікових записів користувачів, нову таку схему виявили у Телеграмі. Зловмисники надсилають повідомлення від імені нібито "офіційного акаунта", де погрожують заблокувати профіль за 5 хвилин, якщо власник не перейде за спеціальним посиланням і не підтвердить пароль. Заскочена зненацька людина вводить свої дані — і в цей момент її профіль опиняється в руках зловмисників.

Чергові фейки про школу. У соцмережах активно шириться зображення, де діти нібито тримають таблички з назвами класів "1-А Азов" та "1-Б Байрактар". Мета очевидна — створити ілюзію "мілітаризації" українських школярів та загалом освітньої системи.

Чому кремль так активно експлуатує тему "дітей і війни"? Як звичайний користувач соцмереж може зрозуміти, що зображення сфальшоване? І чи справді ми стоїмо на порозі "війни картинок", створених за допомогою штучного інтелекту?

Російська пропаганда знову "вкинула у конвеєр" вигадану сенсацію — цього разу фейкороби прикрилися іменем віцепрезидента США Джей Ді Венса. У соцмережах масово розійшлася фальшива цитата, де Венсу приписали заяву про нібито "мільйони смертей" українських військових та начебто "нестачу грошей" для виплат компенсацій родинам загиблих. Насправді жодного подібних заяв політик не робив, а цифри — взагалі взяті зі стелі.

Чому раптом Кремль — а точніше пропагандисти Кремля — взялися за тему компенсацій для родин загиблих? Наскільки часто вигадані цитати стають інструментом дезінформації і як пересічний користувач може вчасно розпізнати фейк?

Останніми днями соцмережами активно шириться чутка, що начебто дозвіл на виїзд чоловіків віком 18–22 роки спричинив різке зростання пасажиропотоку через кордон. У повідомленнях малюють картину "масового виїзду молодих українців" та подають це як доказ нібито слабкості української держави. Але це — типовий приклад маніпуляції, яка б’є по чутливій темі для суспільства.

Російська пропаганда вкотре доводить: будь-який сюжет можна використати для вигадки. На тлі загострення риторики польського керівництва щодо історичних питань із Україною з’явився свіжий вкид — Польща нібито готоється до нападу на Україну і начебто навіть стягує для цього військову техніку. Як "доказ" у соцмережах ширять відео з кадрами бронетехніки на вулицях Варшави, це пропаганда подає як буцімто приготування до вторгнення.

Чому Москва раз за разом намагається розіграти карту "польської загрози"? Яку головну мету переслідує цей фейк і як звичайному читачеві соцмереж відрізнити російський вкид?

Facebook знову у зоні ризику — шахраї вигадали новий спосіб крадіжки акаунтів. Користувачі отримують повідомлення, яке дуже схоже на офіційне: про нібито "порушення правил" чи потребу "підтвердити особу". Усе виглядає правдоподібно, але насправді це пастка, яка веде на підроблену сторінку входу в соцмережу. На ній жертва вводить свої дані — логін, пароль, і навіть запитують код двофакторної автентифікації. Усе це одразу потрапляє до шахраїв, які отримують доступ до сторінки, а інколи ще й заражають пристрій шкідливим програмним забезпеченням. У результаті людина втрачає контроль над акаунтом, а її особисту інформацію можуть використати у злочинних цілях.

Ворожі телеграм-канали знову намагаються розхитати українсько-польські відносини. Вони поширили буцімто офіційну анкету, яку вимагають заповнювати українців на польському кордоні. У вигаданому опитувальнику запитання про Степана Бандеру та Волинську трагедію з абсурдними вимогами визнати Бандеру терористом і прийняти відповідальність за Волинську трагедію.

Фейкова історія. Це фотофейк — нібито український військовий та його дружина — "до" та "після" полону. До — усміхнена пара, після — постарілий чоловік у формі, загорнутий у прапор, і розплакана дружина, що його обіймає. Реалістично? Так, дійсно ворог знущається з українських військовополонених, і така історія могла би трапитися. Але картинку, згенеровано штучним інтелектом, ще й у кількох варіаціях. Неприродно гладка шкіра, дивні тіні, деформовані вуха, зав’язки одягу, що зливаються з тілом — усе це ознаки, які видають синтетичне походження картинок.

Таким чином фейкові історії з емоційними, але оманливими картинками не лише дезорієнтують, а й перетворюються на інструмент вербування.