Передачі з архіву Українського радіо

Учора, в неділю, російські дрони атакували одразу декілька пасажирських потягів. На Одещині водожий безпілотник влучив у локомотив поїзда "Житомир—Одеса", пасажирів вдалося завчасно евакуювати. На Харківщині удар припав по електропоїзду "Лозова—Харків", є загиблі та поранені. Росія справді цілеспрямовано б’є по українській залізниці — і саме тому особливо переконливо можуть звучати повідомлення про те, що "система" нібито "вже не витримує" цих атак.

Важко в це повірити, але шахраї навчилися використовувати для своїх цілей навіть прохання підтримати посмертну петицію про присвоєння звання Героя України загиблому військовому. І це якраз той випадок, коли наше цілком природне бажання відгукнутися може зіграти проти нас. Тому варто бути уважними до того, що саме ми підписуємо, за яким посиланням переходимо і куди вводимо свої дані та коди підтвердження.
Це, звісно, не означає, що шахрайським є кожен заклик підписати петицію. Але пильність варто вмикати навіть тоді, коли повідомлення прийшло від знайомої людини.

Новий гучний фейк начебто із Лондона: пропагандисти стверджують, що донька президента України нібито влаштувала скандал у лондонському ресторані, а її охоронці так побили офіціанта, що той став непрацездатним. Саме такий сюжет останніми днями поширювали в російсько- та англомовному сегментах соцмереж. У ньому є все, що добре чіпляє увагу: відома родина, насильство, дорогий лондонський ресторан і нібито постраждала людина. Є лише одна проблема — сама історія вигадана.

Повідомлення про диверсійні групи — це той тип новин, який у прифронтових громадах люди передають одне одному особливо швидко. Цим і скористалася російська пропаганда: у мережі почали поширювати фотографії нібито з Оскола та Студенка на Харківщині, де буцімто з’явилися листівки російської армії. У них місцевим жителям пропонують співпрацювати, бо російські військові начебто вже перебувають у цих селах.

Для переконливості автори фейку використали реальну локацію. Фактчекери проєкту «Ґвара Медіа» встановили, що одна зі світлин була зроблена на основі фотографії, яку раніше публікувало Суспільне Харків після російських обстрілів: на оригінальному фото жодної російської листівки на паркані немає. Аналіз зображень також показав високу ймовірність їх створення або суттєвої зміни за допомогою штучного інтелекту. Ані в офіційних повідомленнях, ані на картах бойових дій підтверджень проникнення російських ДРГ до цих сіл немає, це заперечив і начальник Оскільської громади.

Смерть відомої людини майже одразу стає приводом для новин, спогадів і дискусій. А для російської пропаганди — ще й матеріалом, який можна швидко пристосувати до старих сюжетів про Україну. Після смерті американського сенатора Ліндсі Грема в мережі з’явилася нібито обкладинка французького сатиричного журналу Charlie Hebdo: на карикатурі Володимир Зеленський приводить покійного сенатора до банку, а той начебто заявляє, що хоче віддати всі свої гроші Україні. Насправді такої обкладинки Charlie Hebdo не публікував.

Patriot (Пéтріот) для України — це передусім захист міст від російських балістичних ракет. Але для російської пропаганди ця система давно стала ще й зручною темою для інформаційних атак. 10 серпня пропагандистські ресурси особливо активно поширювали твердження, що у Сполучених Штатах нібито бояться передавати Україні технології Patriot, адже ті можуть опинитися на "чорному ринку". Проєкт "Справді" Центру стратегічних комунікацій зафіксував близько двохсот таких публікацій лише за одну добу.

Це твердження вписали у значно ширшу кампанію проти західної підтримки України. Того ж дня десятки публікацій переконували аудиторію, що політика США щодо України нібито суперечить прагненню до миру, а передавання зброї та розвідданих начебто лише продовжує війну. Так в одному інформаційному потоці Україну намагаються показати ненадійним партнером, а допомогу їй — проблемою, від якої Захід мав би відмовитися.

Інститут масової інформації та деклька українські медіа повідомиляють про підозрілі електронні листи, які надходять їм на поштові скриньки. У листах ідеться про "підтвердженняї заявки на конференцію", щоправда ні на яку конференцію адресати не подавали заявок. Ми вирішили присвятити цій історії сьогоднішній випуск «Фейк-контролю», адже подібний лист може отримати не лише журналіст, а будь-хто із нас. Це не безневинні листи, а нова шахрайська схема, фішингова атака. І вона добре показує, як еволюціонує фішинг і як зловмисники вчаться обходити нашу звичну настороженість.

Відео може бути абсолютно справжнім — і водночас брехати. Саме так сталося з роликом про ремонт дороги, який поширювали в соцмережах із підписом "Слов’янськ 29 липня". Глядачам пропонували обуритися: російські війська наближаються до міста Слов’янськ, це — нагадаю — Донечиина, а місцева влада нібито витрачає гроші на новий асфальт замість укріплень та укриттів.

Фактчекери проєкту "СтопФейк" з’ясували: відео з укладкою асфальту є справжнім, але зняте воно зовсім не у Слов’янську. Оригінальний ролик з’явився 29 липня в акаунті, присвяченому місту Подільську Одеської області, а місце зйомки вдалося підтвердити за характерними об’єктами на вулиці Соборній — у Подільську на Одещині. Тобто пропагандистам навіть не знадобилося підробляти кадри — достатньо було надрукувати інше місто в підписі і додати емоційний коментал про «розпил бюджету», щоб звичайний ремонт перетворився на історію про нібито корупцію та нехтування обороною.

Тема житла для багатьох українців сьогодні дуже болюча. Хтось утратив квартиру чи будинок через російські обстріли, хтось намагається почати життя заново після евакуації. І саме на цьому відчутті несправедливості російська пропаганда будує чергову історію: багатодітна сім’я з Індії прожила в Україні трохи більше року — і держава вже буцімто надала їй трикімнатну квартиру.

Українцям надходять підозрілі повідомлення буцімто від стримінгових сервісів та онлайн-кінотеатрів. У тексті згадують дивні тарифи та пропозиції, яких насправді не існує, але при цьому немає жодних посилань або прохань перейти на сайт. Це і може притупляти пильність, подібні розсилки можуть бути першим етапом шахрайської схеми зі збору активних номерів телефонів.

Зловмисники розраховують не стільки на миттєвий обман, скільки на перевірку, чи номер активний і чи відповідає людина на повідомлення. Після цього «живі контакти», які відповіли на повідомлення, можуть потрапляти до баз для подальших атак — телефонного шахрайства, фішингових розсилок або спроб виманити персональні дані. Причому прикриватися можуть не лише онлайн-кінотеатрами, а й іншими популярними платформами та сервісами.