Передачі з архіву Українського радіо

Сьогодні дедалі більше людей замислюються над тим, як зберегти свої заощадження і навіть примножити їх. Інтернет рясніє порадами і пропозиціями на всі смаки. Цим активно користуються шахраї, які маскують свої схеми під сучасні інвестиційні платформи. Вони пропонують легкий старт, швидкий прибуток і професійний супровід, але насправді їхня мета — заволодіти чужими грошима, — застерігає Кіберполіція. Такі псевдоінвестиційні проєкти нерідко виглядають дуже переконливо. Гарний сайт, особистий кабінет, графіки прибутку, логотипи відомих компаній, позитивні відгуки та навіть можливість спочатку вивести невелику суму — усе це лише елементи психологічної гри, покликаної викликати довіру і спонукати людину переказувати дедалі більше коштів.

Іноді небезпека починається не з підозрілого посилання, а з дуже впевненого голосу в телефоні. І саме про такі дзвінки та повідомлення зараз попереджає СБУ: у 2026 році російські спецслужби масово намагаються вербувати українців, видаючи себе за співробітників Служби безпеки, поліції чи інших українських правоохоронних органів.

Як працює така вербувальна пастка, чому російські спецслужби маскуються саме під українських правоохоронців і як не потрапити в цю небезпечну історію.

Минулого тижня Європа переживала хвилю аномальної спеки, і Франція була однією з країн, де про це багато говорили медіа й офіційні служби. Але в російських телеграм-каналах ця реальна проблема раптом отримала "несподіване" пояснення: мовляв, французи потерпають, бо їхні гроші пішли на допомогу Україні. За версією російських каналів, це французів обурює. Щоб надати правдоподібності своїм словам, пропагандисти публікують обкладинки французьких газет — але ці обкладинки виявилися підробками.

Механізм брехні тут доволі впізнаваний: беруть реальні перші шпальти відомих видань — "Лє Парізьєн" і "Ла Круа" [Le Parisien і La Croix] — і замінюють центральні матеріали на вигадані антиукраїнські заголовки. У підробках повторюється одна думка: мовляв, гроші французьких платників податків пішли Україні, а самі французи через це залишилися без кондиціонерів, електроенергії та захисту від спеки. Тобто реальну кліматичну проблему перетворюють на політичну претензію до України.

Пропагандисти мережею поширювали зображення, на яких курсанти Морехідного коледжу імені Олександра Маринеска в Одесі буцімто носять форму зі свастикою. Поруч із цими фото з’являлися саркастичні й образливі коментарі про "нацизм в Україні" — тобто саме той ярлик, який російська пропаганда роками намагається приклеїти до українців.

Твердження про "нацизм в Україні" — одна з центральних конструкцій російської пропаганди. Вона потрібна Кремлю, щоб виправдовувати агресію, знецінювати український спротив і викликати недовіру до України за кордоном. Які ознаки "видали" цей фейк і чому росіяни не припиняють створювати нові байки про нацизм в Україні, хоч вочевидь вони не досягають своєї мети?

Гроза, спека чи незвичні хмари над містом — і вже за лічені хвилини соцмережі наповнюються гучними поясненнями про "кліматичну зброю", "хімтрейли" або таємні експерименти над людством. Зустрічали таке в соцмережах? Щоразу природне явище стає приводом для нової хвилі конспірології.

Такі теорії виникають не тому, що наука не має відповідей. Навпаки — більшість із цих явищ давно й детально пояснені метеорологією, фізикою атмосфери та кліматологією. Але прості наукові пояснення часто програють емоційним історіям про всесильних "ляльководів", які нібито "керують погодою" чи "приховують правду".

Коли між сусідами й союзниками виникає напруга, Росія майже ніколи не стоїть осторонь. Так польсько-українська криза стала для Кремля черговим приводом говорити не про складний діалог, а про вічну й неминучу ворожнечу між українцями й поляками.

Коли Кремль говорить про "польську загрозу" для України або про "українську загрозу" для Польщі, він намагається посварити не тільки політиків. Йдеться про підрив довіри між суспільствами, про втому від підтримки України і про спробу показати Європу як простір постійних конфліктів. Якою була головна мета Росії в цій інформаційній операції?

Коли потрібно купити щось конкретне для фронту: автівку, дрон чи якесь спорядження, люди часто шукають варіант швидко і за прийнятною ціною. Саме в цей момент з’являється ризик натрапити на шахраїв. Вони створюють фейкові оголошення на маркетплейсах і видають себе за продавців, які нібито пропонують необхідні для військових речі за вигідною ціною.

Як саме працює цей обман, чому саме військові та покупки, пов’язані з потребами фронту, стають мішенню і як не втратити гроші?

Шахраї дедалі частіше вдягають свої атаки в дуже знайому для українців форму: прикидаються державним сервісом, використовують офіційну назву, бʼють на терміновість та вимагають нібито обов’язкову дію. Цього разу вони маскуються під державний застосунок "Резерв+" і намагаються дістатися до акаунта людини у месенджері Signal (Сíґнал). Розрахунок простий: коли ви бачите назву важливого сервісу і чуєте слово "терміново", то можете не перевірити уважно, хто саме до вас звертається.

Схема працює через страх і поспіх. У месенджері з’являється профіль із назвою "Резерв+", далі людині пишуть, що треба "оновити статус" або "пройти авторизацію", а потім просять підтвердити дію через Signal. У цей момент зловмисники намагаються зайти у ваш Signal-акаунт з іншого пристрою, а справжній код підтвердження, який приходить у SMS, намагаються виманити через фейкову сторінку або просто в листуванні.

У пропаганди є свій улюблений трюк: взяти слово, яке звучить небезпечно, і залишити його без пояснення. "Уран" — саме таке слово. Для фахівців це може бути тема енергетики, палива для АЕС і міжнародних гарантій постачання, а для пропагандистів — готовий матеріал для страшилки про "ядерну загрозу".

У фейку навмисно змішали різні речі: низькозбагачений уран для цивільних атомних електростанцій і матеріали, з яких можна фантазувати про зброю чи так звану "брудну бомбу".

Розмови про "брудну бомбу" Росія запускає не вперше, і щоразу це звучить як спроба не лише налякати, а й заздалегідь нав’язати світові потрібну Кремлю рамку. Якої мети намагається досягти російська пропаганда, коли просуває такі наративи про Україну?

Людина, яка шукає житло, зазвичай хоче знайти варіант швидко, без зайвих витрат часу, з хорошою ціною. Саме на цьому поспіху часто грають шахраї. Вони розміщують привабливі оголошення про оренду квартир, будинків чи кімнат, а далі намагаються виманити гроші ще до будь-якого реального перегляду.

Зазвичай схема виглядає заманливо: гарні фото, нижча за ринок ціна, чемний "власник" і пояснення, чому треба терміново внести завдаток. Людині можуть казати, що охочих багато, тому потрібно негайно переказати кошти, аби “забронювати” житло. Після отримання грошей такий орендодавець зникає, а оголошення видаляють або замінюють новим.